7 січня виповнилося 95 років від дня народження культового українського кінорежисера Володимира Денисенка (07.01.1930, Медвин – 10.06.1984, Київ). І це ще один привід нагадати українству факт: два покоління творців українського кіно з родини ... читати далі
Сортувати по:
Культура
У минулій публікації я вже писала про українських антологістів – зокрема, на прикладі Івана Франка і його «Акордів». Але треба звернутися й до пізніших монументальних видань, ініційованих видатними українцями. ... читати далі
В Україні є такі дива, яких немає ніде. Приїхавши бодай на один день до села Легедзине на Черкащині, ви побачите відбудовану дворівневу хату, шеститисячолітню фігурку богині родючості, найдавніше у світі збережене насіння і ще багато дивовиж. ... читати далі
Український модернізм – тема, яку сьогодні розробляють і активно читають. Але це питання досі не з’ясоване, бо, виявляється, шар цієї літератури надзвичайно багатий. ... читати далі
Хто є Кирило Стеценко за статусами? Професор академії мистецтв імені Павла Чубинського. Професор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Голова Київського осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта». Народний артист України. Онук ... читати далі
2024 рік, що минає, в Україні та світі був насичений. Але чим ближче до нас у календариках 2025-й, тим більше хочеться вірити, що «ну, от цьогоріч буде краще!». Також завжди цікаво робити ретроспективу, щоб ніби остаточно закарбувати в пам’яті ... читати далі
Ким би вона була сьогодні? Вона багато чого любила. Наприклад, їздити на коні. Сьогодні, певно, ця жінка активно водила б машину. Або була б бізнес-леді. Або стала адміністратором. Адже за життя їй довелося керувати господарством, улагоджувати ... читати далі
Тема штучного інтелекту (ШІ) в сучасному мистецтві, зокрема музичному, виявилася настільки цікавою і дискутивною для мене і для читачів, що мушу її продовжити далі, оскільки є багато нюансів, які залишилися поза межами першої публікації. ... читати далі
Коли осінь передає свої права зимі, цей період ознаменовується появою багатьох талантів. Українська література, зокрема, рясніє іменами письменників, які народились у листопаді та у грудні. Христя Алчевська назвала його ще за життя «українським ... читати далі
Організація української нації «Держава», українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Український світ і світовий вимір Григорія Сковороди». ... читати далі
Ми ще живемо у світі людей. Однак поступово і непомітно світом заволодівають машини – і це відбувається настільки стрімко, що люди навіть не можуть оцінити можливих загроз. Візьмемо хоча б дату: 11 травня 1997 року. Тоді комп’ютер Deep Blue ... читати далі
Лариса Брюховецька – людина, яка знає про український кінематограф все і трішки більше. Її також знають всі, хто дотичний до української десятої музи. Очільниця Центру кінематографічних студій Національного університету «Києво-Могилянська академія», ... читати далі
Його називали і називають «батьком української прози». Його повість «Конотопська відьма» досі зі сміхом цитують. Так само весело згадують комедії «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик». Але доробок цього автора набагато більший і ... читати далі
Хто одного разу відкриє для себе Миколаївщину – збагатить душу довіку. Річка Бог (Південний Буг). Скіфські кургани ледве не на кожному кілометрі. Виноградники і вина. Особливі чари Ольвії. Унікальний Дім Бахтових. Трикратський ліс. Актовський ... читати далі
У мене на кухні останні 20 років «брехунець» практично не вимикається. Я ріс, дорослішав і мужнів з Українським радіо. Теж саме було із сотнями тисяч інших українців. УР було чимось на кшталт дорогого талісману з дитинства – мінилося усіма кольорами ... читати далі
Українська література досі має безліч секретів, які відкривають і дослідники, і просто читачі. Подекуди наша література нагадує детектив. А ще прочитання відомих творів виявляє в них багато шарів. Це стосується і відомих, навіть мандрівних сюжетів. ... читати далі
Осінь – пора поезії та взагалі творчості. Також це пора художнього перекладу як мистецтва. Як відомо, київські неокласики любили осінь. Зокрема, це Микола Зеров (1890–1937). Як по-справжньому вимовлялося його прізвище – Зéров чи Зерóв? Геніальний ... читати далі
У першій декаді жовтня Львів зустрічав 35-й Міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев». Серед бенефіціантів – феномен нашого часу: Херсонський академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша. ... читати далі
Поруч з нами живуть люди, про чиї таланти ми часом навіть не підозрюємо. А спробуймо поглянути зблизька – і побачимо: нам є ким пишатися. Земля українська споконвіку струменіє обдаруваннями. ... читати далі
Вони любили осінь і оспівували її в поезії, а також ця пора року дуже сприяла їхнім перекладам. Це – київські неокласики, «п’ятірне гроно», до якого належав Максим Рильський (1895–1964). Завдяки йому ми читаємо зарубіжну класику українською мовою. І ... читати далі