Вадим Крищенко: «Не треба сто пісень, які звучать один раз. Треба одна пісня, яка звучить сто разів»

Сказано – здійснено: на вірші унікального українського поета Вадима Крищенка, що вийшли друком у 50 поетичних збірках, написано більше тисячі пісень, які звучать вже десятиліттями. 

У квітні ж Поет, народжений на землі Жита і Миру, зустрів своє 90-річчя. На пошанування Маестро в Києві відбулися одразу дві великі події-концерти. Перша – на кону Національного університету біоресурсів і природокористування України, де Вадим Дмитрович нині є професором кафедри культурології. А друга – у Палаці культури «Україна» з аншлагом.

На жаль, обидва концерти єднала одна прикра обставина: жоден чиновник державного рівня не явився пошанувати Поета національного рівня, Гетьмана українського поетичного слова. Що свідчить про одне: український дух чужий нинішнім можновладцям за замовчуванням.

Але рідний – українцям.

90 РОКІВ І 90 ЗІРОК НА СЦЕНІ

Свого часу пісні на слова Вадима Крищенка звучали у виконанні незабутніх світлої пам’яті Народних артистів України Назарія Яремчука, Раїси Кириченко, Ніни Матвієнко. А нині звучать у виконанні сонму зірок українського мелосу: Василя Зінкевича, Івана Поповича, Дмитра й Назарія Яремчуків, Павла Дворського, Алли Кудлай, Ауріки Ротару, Іво Бобула, Лілії Сандулеси, Оксани Білозір, Степана Гіги, Павла Зіброва, Тетяни Піскарьової, Алли Попової, Надії Шестак, Олени Мозгової. Усіх не перерахуєш. Деякі піснетвори набули реноме народних, як, до прикладу, «Родина», «Гей, ви козаченьки», «Хай щастить вам, люди добрі»; «Наливаймо, браття, кришталеві чаші», «Вишенька-черешенька» (виповнюється 20 років). 

Особливий цикл пісень поет присвятив місту Києву, де живе понад 70 років: «Київ», «Києве мій», «Голосіївський вальс», «Голосіївська зоря», «Мій Шевченківський район», «Благословенний Києве», «Київ – доля моя», «Київ і кияни».

1 квітня – у свій День народження – Маестро особисто дякував глядачам, які прийшли на зустріч до концертної зали НУБіП:

– Це перший випадок, коли митець у віковій гамі 90 років зустрічає цю дату на великій сцені. Такого не було. Хай це починання шириться. Хай українські митці зустрічають ювілеї на найбільших сценах і в дев’яносто, і в сто років… Будьмо українцями! Це – моя заповідь.

Вадим Дмитрович читав свої поезії. Оповідав про власну долю, що видалася не з простих: народився 1 квітня 1935 року в родині учителів у Житомирі, тринадцятилітнім втратив матір, кілька разів перебував на межі життя, нині ж переживає другу війну за вік…

Концерт тривав упродовж чотирьох годин. На честь ювіляра співали Народні артисти України Іван Попович, Дмитро і Назарій Яремчуки, Олександр Василенко, Алла Кудлай, Павло Зібров, Надія Шестак, Олександр Ткаченко, квартет «Гетьман», Заслужені артисти України Віктор Кавун, Тетяна Піскарьова та інші. 

– Дорогий Вадиме Дмитровичу! Велика честь для нас і благословенної Голосіївської землі, що обрали в цей день саме нас, щоб відзначити Ваш славний ювілей, – зізнався ректор НУБіП Вадим Ткачук. – Я особисто не вірю, що вам 90. Тому що Ви завжди зі світлим розумом й ніколи не збилися, декламуючи свої вірші. Це вражає. Продовжуйте довго-довго. 

А ще я гордий від того, що Ви – представник нашої Житомирської землі. Земляк. Ваші 50 поетичних збірок та тисяча пісень – це надбання нашого народу. Творчість нашого генія. Колектив НУБіП щиро радіє, що Вадим Дмитрович продовжує багато років ділитися своїм талантом і проводити по-сімейному добрі зустрічі з молоддю. Кожен його твір – це любов до нашої землі, до матері та Батьківщини... Будьте чемпіоном на сцені і побийте ще не один рекорд. Живіть довго! Продовжуйте нести своє слово, яке пронизує і не залишить нікого байдужим. Тому що воно щире. Про Україну…

Прикметно: Житомирська земля народила багато геніїв. Крищенко – один з них. В селі Глибочок Баранівського району на Житомирщині, де пройшло дитинство поета, є вулиця Вадима Крищенка, а школа № 23 міста Житомира має музей Вадима Крищенка. Більше 800 вихідців з Житомирщини становлять кістяк Житомирського земляцтва у Києві, представники якого радо долучилися до віншувань видатного земляка.

Важливо, що з 2019 до 2023 року вийшла друком трилогія про життя і творчість Вадима Крищенка, написана його артдиректоркою Інною Павленко: «Вадим Крищенко. Постскриптум або Далі буде», «Вадим Крищенко: Осінь, мене іще не клич…» та «Вадим Крищенко. Магія слова».

– 90 років – це 90 зірочок, які ви запалили на нашому світогляді, і люди по них орієнтуються в житті, – заявив Почесний президент університету Станіслав Ніколаєнко. – Низький уклін за те, що Ви – з нами. Ви – національне надбання України…

Зі свого боку керівники НУБіП спрямували подання до Президента України про присвоєння Вадиму Крищенку звання «Національна легенда України». А також ювіляр отримав почесну грамоту й сувенір. 

Поет не залишився у боргу та відповів з властивим йому добрим гумором:

– Я радий, що моє прізвище вписане в історію НУБіП, і відповідаю взаємністю: «Їжте сало, їжте хліб, нехай здрастує НУБіП».

– У Вадима Дмитровича Шевченківська температура любові до нашої матінки-України, – заявив Герой України, народний артист України Анатолій Паламаренко. – А оця його поезія відповідає почуттю наших днів:

УКРАЇНСЬКЕ БРАТСТВО

Хай хтось, хитрістю підбитий,

Загріба багатство.

А нам треба оновити

Українське братство.

Хай хтось просить на підмогу

Мастака чужого,

А нам треба кошового

Вибрати зі свого.

І тихіших, і лютіших

Знала Україна.

Нашу душу може втішить

Лиш душа родинна.

Рвуться в українську мрію

Спритні й гонорові.

Українця ж зрозуміє

Лише брат по крові.

Хочу крикнути наразі

Щоб у вусі трісло:

Не садіть московських блазнів

У гетьманське крісло.

Геть, зрадливі атрибути! –

Що пекли нас часто.

Вірю – подолає скрути

Лиш Вкраїнське братство.

Генерал військової розвідки Петро Гаращук вручив Вадиму Крищенку нагороду «Патріот України». А сам Маестро дякував завкафедрою культурології, режисеру і постановниці дійства Ірині Майданюк за гостинність й організацію.

«СВІЧУСЯ ОД РОСИ, БО Я – ВКРАЇНИ СИН»

На ювілейний концерт «Я – України син» до Палацу культури «Україна» квитки були розкуплені повністю. Дванадцятого квітня велелюдний потік прихильників вщент заполонив концертну залу.

На побачення з творчістю Вадима Крищенка завітали майже чотири тисячі шанувальників з різних куточків України. Приїхали навіть люди зі щоденно обстрілюваних ворогом Харкова, Кривого Рогу, Одеси, Миколаєва. На радість Маестро, зі США прибула його сестра Ірина з чоловіком Шоном. Панувала атмосфера українства.

Була відеосповідь ювіляра. Були численні віншування. Були виступи дуже багатьох виконавців і старшого, й молодшого поколінь. Іван Попович, Оксана Білозір, Алла Кудлай, Дмитро Волканов, Павло Зібров, Павло Дворський, Ауріка Ротару, Віктор Павлик, Олександр Злотник, Анатолій Паламаренко, Оксана Пекун, Андрій Кравченко, Олена Мозгова, Надія Шестак, Дмитро і Назарій Яремчуки, Тетяна Піскарьова, квартет «Гетьман», Ансамбль ЗСУ, Хор імені Г. Верьовки, ансамбль імені П. Вірського. Аплодисменти не стихали.

– Дякую за змогу проведення мого ювілейного концерту директору палацу «Україна» Сергію Перману, за режисуру і постановку – Марині Коломієць та всім, хто брав участь, особливо – глядачам, – наголосив ювіляр. І прочитав напуття:

… Невже це дев'яносто? Боже мій,

Не думалось, що пощастить дожити,

Та, пересиливши життєвий буревій,

Іще стою, хоча й громами битий.

Іще всміхаюсь завтрашньому дню,

Добра бажаю і землі і людям,

А нашій вдачі – міці та вогню,

З надією, що так воно і буде.

Так будьмо ж в радості, допоки ми живі,

А про сумне сьогодні – ані слова. 

Тримаймо Божу віру в голові,

А решта все – то суєти полова.

Творім себе без зайвих протиріч 

З шанобою до батьківської хати.

Оце у сяйві сьогоденних стріч

Вам, українці, хочу я сказати…

Так, Крищенко – людина-велет Українського духу, на чиєму віку відобразилися всі випробування, що їх переживає українська нація вже століттями. Його слово проростає незрадливим світлом для всіх поколінь українців. Бо у поезіях Вадима Дмитровича немає словесного сміття, фальші, а є справжність. Тому вітали Поета мільйони людей.

З цитатника дум Поета: «Для мене українство – понад усе»; «Я мрію про мир. Про оживлення нашої України. Україна була, є і буде. І буде великою європейською державою»; «Іще вклоняюсь завтрашньому дню, добра бажаю і землі і людям»; «Тримаймо добру віру в голові»; «Хай буде пісня з нами. А ви із нею будьте теж».