Квітка Цісик: присвята

5 квітня стало сенсаційним днем на кону Бібліотеки Мудрого. Відбувся концерт-присвята «Чарівна Квітка України» до Дня народження легендарної Квітки Цісик. У чім сенсація? У перфектному рівні виконавців. Кожен – перлина. 

Напередодні ж, 4 квітня, американській співачці з українською душею Квітці Цісик (Квітослава-Орися Володимирівна «Кейсі» Цісик) могло виповнитися 72 роки…

Концерти бувають різними. Наповненими. Напівформальними. Епатажними. Класичними. Попсовими. А цей концерт був феноменальним. Заслуговував на широку аудиторію у найбільших концертних залах. Чисті, високі голоси. Наживо. Без фонограм.

Та ще й де? У бібліотеці. Втім то є особлива книгозбірня в осерді Києва: Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. Колектив під орудою генерального директора Олега Сербіна утворив справжній культурний центр, де проміниться мистецьке життя вільної України.

На концерт-присвяту зійшлося так багато люду, що, як мовиться, ніде було яблуку впасти. 

Зачином дійства став Славень України та скорботна хвилина молитви за душі безневинно вбитих андрофагами-московитами українців. 

У концерті взяли участь члени журі та лавреати VIII Міжнародного вокального конкурсу імені Квітки Цісик, що започаткований 2017 року з ініціативи голови Національної ради жінок України Людмили Порохняк-Гановської. Генерувала подію – Ірина Персанова: співзасновниця та учасниця Міжнародного вокального конкурсу ім. Квітки Цісик, Заслужена артистка України, викладачка Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, голова ГО «Перлини Української Культури – Світові», Посол Миру. Саме Ірина Персанова першою звернулася до глядачів та одразу ж щемно виконала свою улюблену пісню «Чорнобривці» з репертуару Квітки Цісик (музика В. Верменича, слова М. Сингаївського).

Низка виконавців також несли зерна з пісенного скарбу Квітки Цісик. Заслужений артист України Михайло Нагорний виконав «Два кольори»; співорганізаторка Міжнародного вокального конкурсу імені Квітки Цісик у Німеччині неймовірна Юлія Мох дарувала пісню «Стоїть гора високая»; лавреат третьої премії Міжнародного вокального конкурсу імені Квітки Цісик Павло Герук вразив запальною українською народною піснею «Ой, що ж то за шум учинився»; подружжя Леонід Хоменко та Ірина Марко (чоловік – член журі Міжнародного вокального конкурсу імені Квітки Цісик, а дружина – володарка «Золотої Зірки імені Квітки Цісик» у Празі 2021 року) виступили зі шлягером Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори». 

Авторка цих рядків щаслива була бачити двох давніх знайомих, які, на мій погляд, є видатними митцями українського культурного фронту. Треба було чути, як дивовижний, самовідданий Роман Походня – лавреат Міжнародних конкурсів «Золота зірка імені Квітки Цісик» – виконав арію з опери «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка та українську народну пісню «Чорнії брови, карії очі» (концертмейстерка Леся Бартко). А вже осяйна Світлана Ніконорова – солістка Житомирської обласної філармонії ім. С. Ріхтера, бандуристка, співачка, волонтерка вкотре зачарувала харизматичним співом відомої пісні «Гуцулко Ксеню». Моє глибоке переконання: митці з такою силою вокалу та української ідентичності, як Світлана Ніконорова та Роман Походня, мають заполонити медійний простір України. На жаль, нині їх не побачиш на «Єдиному марафоні», не почуєш на радіо. І це та проблема, що потребує наголосу та вседержавної системної корекції.

Окрасою концерту були лавреатка Міжнародного вокального конкурсу імені Квітки Цісик, викладачка вокалу Катерина Єрошкіна з піснями «Якби я вміла вишивать» та знаменитою «Києве мій»; володарка «Золотої зірки імені Квітки Цісик», естрадна співачка, поетеса, композиторка Вікторія Падалко спільно з концертмейстером, Заслуженим артистом України Володимиром Годлевським та глибинними українськими піснями «Іванку» й «Ой, мамо, люблю Гриця»; володарка «Золотої зірки імені Квітки Цісик» 2023 року у Вільнюсі, студентка 4 курсу КНУКіТ імені Карпенка-Карого Анастасія Добриніна з провідною концертмейстеркою Лесею Бартко та творами «Never Enaugh» та «One normal night»; солістка українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю «Калина», володарка «Золотої зірки імені Квітки Цісик» 2019 року Тетяна Сарапіна одразу з трьома славними піснями: знаменитою «Баладою про мальви» Володимира Івасюка, «Ти лети, мій коню» та «Комбат Маруся».

Окремим бенефісом я б назвала виконання Юлією Мох двох творів: пісні «Журавка» на музику О. Білаша та української народної пісні «На вулиці скрипка грає». 

Сталася також знаменна подія: Юлії Мох як співорганізаторці Міжнародного вокального конкурсу імені Квітки Цісик у Німеччині, педагогу вокальної школи «Gasta Diva» (Мюнхен), оперній співачці присуджена міжнародна премія «Культурна дипломатія» та вручено «Всесвітній Орден Золотої Зірки культурної дипломатії». 

Завершальний акорд концерту-присвяти – знаменита пісня Тараса Петриненка «Україна» у виконанні Катерини Єрошкіної.

Прикрасила подію виставка українських хусток та рушників колекціонерки, голови комітету з питань культури Національної ради жінок України Людмили Грабовенко, яка понад сорок років збирає барвисті українські хустини. 

Наголос: широка творча синергія стала можливою завдяки колективу бібліотеки, зокрема, головній бібліотекарці Тетяні Скирді, Національній раді жінок України, а також Громадській організації «Перлини української культури – світові».