Весняні лелеки в галереї «Митець»
Українській нації Бог дарував такий могутній творчий потенціал, що не являти його світові просто неможливо. А вже прагнути «стерти» такий народ, знівелювати його велич і прадавній дух – річ настільки ж марна, як і всесвітньо-злочинна.
Четвертий рік москвинська орда обстрілює Україну ракетами, «шахедами», КАБами. Та українці знову й знову проростають талантами, як всюдисущі квіти крізь асфальт. Воскресають духом, ніби птах Фенікс.
Вкотре пересвідчилася в тім під час відкриття експозиції «Весняна виставка» на кону славної столичної Художньої галереї «Митець» («Art gallery «Mytets»).
Колективний вернісаж понад двадцяти сучасних професійних українських митців, народжений секцією декоративно-прикладного мистецтва Київської організації Національної спілки художників України під орудою Володимира Балибердіна, розпочався на Благовіщення та триватиме до 10 квітня.
– Більшість робіт були створені під час повномасштабної війни, – пояснює Володимир Балибердін. – Це нові твори. Люди приходять щодня, аби побачити. Цікава виставка, за яку не соромно, і яку можна з гордістю рекомендувати навіть своїм друзям.
Величезна цінність «Весняної виставки» полягає в тім, що то є акт жаги до життя, дар радості, усвідомлення цінності кожного натхненного моменту в часі геноцидної війни.
– У виставці беруть участь художники різних напрямків декоративно-прикладного мистецтва, які багато років присвятили кожен своїй творчій дорозі, – розповідає Галина Дюговська – мати двох воїнів, членкиня бюро секції декоративно-прикладного мистецтва Київської організації Національної спілки художників України та оргкомітету виставки. – А зокрема: скло – Станіслав Кадочніков; кераміка – Світлана Гибаленко та Марко Галенко; художній метал – голова секції декоративно-прикладного мистецтва НСХУ Володимир Балибердін; мої еко-об’єкти з серії «Паростки» та панно «Сили землі. Небо»; гобелени – Наталка Борисенко та Лідія Борисенко; художній текстиль – Ія Скоромна, яка брала участь в культурній програмі на Євробаченні; художній розпис – Олена Скіцюк; ексклюзивні вишивки Анжеліки Рудницької, створені в голковій техніці; вишите текстильне панно Олени Куца-Чапенко. Усі автори унікальні, але всіх не перерахувати. Краще особисто побачити.
Зокрема, я займаюсь текстилем та різними інтер’єрними техніками. Мої твори, що представлені на «Весняній виставці», створені під час гарячої фази війни з 2022 року. То є роботи з лози і бавовни, які розкривають в авторській техніці тему відродження і перемоги світла над темрявою. Панно «Сили землі. Небо» символізує сили, що нас тримають та дарують надію на переможний, омріяний мир і розквіт України. Зокрема, й образ лелеки як вісника нового життя. Також – серія «Паростки»: роботи, створені вікопомного 2022 року під враженням від спалених полів з урожаєм, які на очах із золотих ставали чорними. Це було дуже боляче бачити, і я почала створювати серію, над якою досі працюю. Подумала, що земля наша відродиться і проросте новими чудовими паростками. На виставці твори з різних серій об’єдналися в одну композицію за матеріалами й техніками…
Та й загалом експозиція поєднала митців з різними творчими почерками, тому вражає розмаїттям, вишуканою естетикою форм і кольорів. Дарує глядачеві оптимістичний настрій і класично означену надію: краса таки рятує світ.
Коли оглядаєш «Весняну виставку», ловиш себе на думці, що буквально біля кожного твору хочеться зупинитися, роздивитися, розгадати задум митця, енергія якого одразу передається глядачам. «Cад чеснот» Анжеліки Рудницької; «Сльози Адама» чи триптих «Він» Ії Скоромної; «Сто п’ятдесят зірок блакитної лагуни» і «Золота вершина» Станіслава Кадочнікова; «Сонячні очі» Олени Скицюк; «Равлик» Світлани Гибаленко; «Намасте» Лідії Борисенко; «Різнотрав’я» Лілії Безверхої; «Мелодія вічності», «Бриз» Володимира Балибердіна; «Політ», «Весна», «Нарешті сонце», «Фенікс», «25», «Пегаси», «Вільна» Марка Галенка; «Птах» Миколи Лампека…
– Сьогодні я поринула у вир весняного натхнення, відвідавши галерею «Митець» – ділиться враженнями поціновувачка мистецтва Інна Казімірова. – «Весняна виставка» – це справжній калейдоскоп талантів, де кожен мазок пензля, кожна лінія, кожен вигин – це окрема історія. Незважаючи на те що деякі роботи вже знайомі моєму погляду, серед них є ті, що полонять серце знову і знову, запрошуючи до діалогу з прекрасним. Наприклад, вишукані роботи Лілії Безверхої, що виконані з соломки, зачарували мене назавжди. Це просто неймовірно! Кожна деталь, кожен елемент – витвір мистецтва. Я вражена та захоплена талантом цієї людини. Це, без сумніву, найкраще, що я бачила за останні роки… Ну і, звісно, дуже рада була побачити знов неймовірний вітраж роботи Дениса Кутняхова.
Анна Сукач закарбувала для себе оглядини творчих робіт як приголомшливі моменти життя: «Весняна Виставка!!! Коли Рідні! Свої! Так – це Наш Київ! І ми всі разом! І нас не Подолати!!! Це таке Щастя!!! Дякую за те, що ми Є! Дякую Нашим Захисникам за Наше Життя! Низький Уклін! Слава Україні! Героям Нашим Слава !»
