Українські втрати у II світовій війні

82 роки тому 22 червня 1941 року о 4:00 ранку війська III Рейху перетнули радянський кордон.

Але насправді все почалося значно раніше, а саме з підписання так званого пакту Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 року, в якому йшлося про розподіл сфер впливу між двома кровожерливими системами – гітлерівською Німеччиною з одного боку і сталінським радянським союзом з іншого. Одним розчерком пера була визначена доля багатьох народів, зокрема поляків, латишів, литовців, естонців, українців. Люди для цих двох систем були просто гвинтиками, людські долі абсолютно нікого не цікавили…

Історики до цього часу підраховують втрати України. За деякими даними, вони становлять понад 12 мільйонів осіб. Йдеться як про військових, так і про цивільних.

Було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, вивезено 550 промислових підприємств, незліченну кількість історичних цінностей. Україна внаслідок Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45% від збитку усього СРСР.

Загальна кількість мобілізованих з території України за роки війни до Червоної армії становила близько 7 мільйонів. Кожний другий з них загинув, а кожний другий із тих, хто вижив, повернувся інвалідом.

Крім Червоної армії, вихідці з України воювали в арміях Польщі (120 тисяч), США (80 тисяч), Канади (45 тисяч), Франції (5 тисяч).

Сотні тисяч українців боролися проти нацистів у лавах партизанів та повстанців. Семеро українців були командувачами фронтів і армій, 200 – генералами.

Понад дві тисячі українців за героїзм під час боїв отримали найвищу нагороду в СРСР – звання Героя Радянського Союзу.

У 1944 році кожен третій військовослужбовець Червоної армії був вихідцем з території України. У піхотних частинах і з’єднаннях 1–4 Українських фронтів українці становили 60–80%.

Тим більше виглядає дуже негативно особиста думка Сталіна, який заявив із високих трибун про те, що саме московський народ виніс головну важкість перемоги над нацизмом. І ми зрештою можемо посміятися над словами путіна про перемогу московського народу, підкреслюю саме московського, над нацизмом, образливо, що він має за ніщо внесок українців у цю перемогу, а також поставки союзників. Але, мабуть, він така вже людина, яка нічого не сприймає, крім того, що йому вигідно в певний момент. 

І з тим не згодна вся українська і світова спільнота, про побудову такого міфу як перемога над нацизмом виключно московського народу. А де внесок українського народу, де врешті-решт вклад союзників з їхнім постачанням зброї і відповідних матеріалів. Переважна частина війни велася на території України. І саме Україна постраждала найбільше від воєнних дій.

Тому марно заперечувати наш внесок у перемогу над нацизмом. Саме Україна виступила авангардом під час німецького наступу, саме Україна зазнала найбільших втрат у цій війні, і саме Україна відіграла одну з найважливіших ролей у тому, що було здобуто перемогу.

путін прагне довести провідну роль московитів. Їхня роль хоч і значна, але явно не найголовніша. Але йому це не вдасться, адже наш дух нескорений, про що навіть свідчить той факт, що в ці непрості часи Другої світової у нас була така сила, як армія УПА, що героїчно боролася на три фронти: проти СРСР, проти німців і проти поляків. Остаточно змогли підкорити Україну аж у 1960 році, коли, згідно з документами, відбувся останній бій біля села Підгайці, що в Тернопільській області.

І такий народ справді залишиться нескореним назавжди, що й доведено в ході так званої «сво», «спеціальної воєнної операції», або «спеціальної військової обсерації», як її багато хто називає, і до речі, не тільки в Україні.   

Друга Світова війна розпочалась із закулісних договорняків геополітичних монстрів. Війна московитів проти українців також серед першопричин має якісь таємні домовленості, про які поки що ми можемо тільки здогадуватись.

Гасло «ніколи знову» показало свою мертвонародженість. Воно не працює. Війна в Україні – черговий тому приклад. 

Уже в 2015 році Папа Римський Франциск казав, що ІІІ Світова війна вже триває – натякаючи на війну на Донбасі. Вчергове головні лінії загальнолюдського фронту проходять по Українському Народу та нашій Святій Землі.