Пакт Молотова-Ріббентропа. Що це таке і яке його значення для нас?

Пакт Молотова-Ріббентропа — це угода про ненапад, укладена між сталінським СРСР та гітлерівською Німеччиною 23 серпня 1939 року. Цей договір також містив у собі таємний протокол про розподіл впливу у Східній Європі, а його наслідком став початок II Світової війни.

Молотов та Ріббентроп

Як же дійшло до взаєморозуміння між нацистською Німеччиною та комуністичним СРСР, адже комуністи й нацисти декларували повне несприйняття один одного? Мало того, вони навіть воювали між собою на території Іспанії, де йшла в 1936-1939 роках громадянська війна: СРСР підтримував республіканський уряд, а Німеччина — військову хунту генерала Франко, що безумовно не сприяло їхньому взаєморозумінню. Під час Судетської кризи 1938-го СРСР також підтримував Чехословаччину і декларував антинімецьку позицію.

Підготовка до пакту почалася ще 1938 року, адже тоді СРСР перебував у міжнародній ізоляції, а Британія та Франція не поспішали укладати з ним договори.

Усе почалося з пожвавлення торговельних зв’язків у жовтні-листопаді 1938 року: представники економічного відділу німецького МЗС починають розмови з радянськими представниками у Берліні.

Німці пропонували надати кредит Радянському Союзу. Озвучувалася сума 200 мільйонів рейхсмарок, із яких 150 мільйонів Радянський Союз мав погасити різною сировиною. Тому що для Німеччини, яка готувалася до війни, потрібні були ресурси. За тісніші контакти також виступав, наприклад, Герман Герінг — друга особа в нацистській ієрархії на той час.

Окрім того, Німеччині потрібні були ресурси від Радянського Союзу, а Радянському Союзу потрібна була дипломатична підтримка, щоб отримати контроль у Східній Європі.

Велике значення мало й усунення Максима Литвинова з посади народного комісара закордонних справ, який виступав за зближення із західними демократіями, і призначення на його місце В’ячеслава Молотова — конкретного прихильника радянсько-німецького зближення.

У травні-червні 1939 року розпочинаються дипломатичні перемовини на рівні німецького посла в москві Шуленбурга з Молотовим. Одночасно спілкувалися уповноважений представник Радянського Союзу в Берліні з Ріббентропом. Вони починають говорити про те, що треба створювати політичний союз.

А 23 травня — через день після того, як Німеччина та Італія підписали Сталевий пакт і офіційно стали союзниками, — Гітлер у розмові із вищим військовим керівництвом не назвав Радянський Союз своїм ворогом. Це було знаком, що вже на травень 1939 року Німеччина не бачила Радянський Союз своїм головним суперником.

Британія і Франція не бачили СРСР як надійного союзника. У Радянському Союзі розуміли, що надавши гарантії Польщі та Румунії, Британія і Франція не зможуть одночасно вступитися, якщо на тих нападе Німеччина. Якщо говорити вже про серпень 1939 року, то британська і французька делегації вели переговори досить неквапливо, постійно узгоджували свої позиції з Лондоном і Парижем. Деякі німецькі історики стверджували, що ініціатива йшла саме від німецької дипломатії. Не від Гітлера, не від Сталіна, а саме від німецької дипломатії, яка пам’ятала Першу світову війну, потім військове співробітництво між Веймарською республікою та радянською росією. Тоді досить багато майбутніх німецьких генералів навчалися в Радянському Союзі. І, до речі, саме СРСР припинив цю співпрацю в 1933 році, після приходу Гітлера до влади.

Щодо секретного протоколу, то він мав такий зміст: Німеччина й Радянський Союз не могли остаточно утвердити, які саме території кому перейдуть. Зрештою вирішили, що Польща буде поділена по лінії річок Нарев-Вісла-Сян. До сфер впливу Радянського Союзу відходили Фінляндія, Естонія і Латвія. Литва остаточно перейшла лише у вересні 1939 року, було питання Бессарабії. Радянський Союз цікавило питання чорноморських проток Босфор і Дарданелли, посилення впливу на Балканах. Ріббентроп казав, що чим менше будуть вимагати від нього територіальних поступок, тим краще. Звісно, головним був саме секретний протокол, тому що він розмежовував сфери впливу у Східній Європі і це розв’язувало руки обом тоталітарним режимам. І ця секретна угода відкрила шлюзи Другій світовій війні. По суті, це був розподіл Європи між двома тоталітарними режимами, який зробив можливою Другу світову війну та низку супутніх агресій з боку СРСР і Німеччини проти інших країн.

Договір було ратифіковано 31 серпня 1939 року, і ще не встигли на ньому просохнути чорнила, як Німеччина напала на Польщу. А вже 17 вересня радянська армія вдерлася на територію Польщі. Цього ж дня у Бресті відбувся спільний парад німецьких та радянських військ присвячений перемозі над Польщею.

26 листопада СРСР інсценував напад Фінляндії на нього, а 30 листопада без оголошення війни напав на Фінляндію. Проте героїчний опір фінського народу привів до того, що СРСР був змушений підписати мир 13 березня 1940 року, за яким Фінляндія зберегла свою незалежність, хоч і втратила певні території.

У червні 1940 року, виконуючи свою частину пакту, радянські війська вдерлися до Естонії, Латвії та Литви. Згодом ці три держави було приєднано до СРСР.

Із 28 червня до 3 липня 1940 року радянські війська зайняли Бессарабію та Північну Буковину, яку їм змушена була передати Румунія у відповідь на ультимативну вимогу про початок повномасштабного вторгнення на її територію у разі невиконання цієї вимоги.

Проте вже 22 червня 1941 року німецькі війська вдерлися на територію СРСР. Воістину, хто посіє вітер — той пожне бурю, справдилося це народне прислів’я.

Адже СРСР був одною з держав, які розв’язали II Світову війну. І хто його знає, чи до нападу на Україну зараз не причетна третя сторона, з якою росія узгодила новий світовий порядок. А ви як вважаєте?