Дослідження поховання гетьмана Кирила Розумовського в Батурині

Наукова реконструкція зовнішності гетьман Кирила Розумовського. 2019 р. Зібрання Національного заповідника «Гетьманська столиця»

16 місяців повномасштабної російської агресії оголили нагальні потреби української нації. Зокрема, ушанування національних героїв, повернення пам’яті про них. Саме цю ідею 30 років втілює у життя Національний заповідник «Гетьманська столиця». У цій статті розкрито роботу закладу щодо дослідження та вшанування пам’яті гетьмана Кирила Розумовського в Батурині.

Кирило Розумовський – гетьман України-Гетьманщини 1750–1764 рр. Місто Батурин він свідомо обрав своєю резиденцією, щоб віддати шану гетьманові Івану Мазепі, а поблизу Батуринської цитаделі, місця, де загинули захисники Батурина 1708 р., він збудував свою усипальницю – Воскресенську церкву. Згідно із заповітом гетьмана, у 1803 р. його поховали у крипті цієї  церкви. 

9 січня 2023 року виповнилися 220 роковини з дня смерті гетьмана Кирила Розумовського. Своїм похованням він зробив Батурин пам’ятним для всіх українців. Саме тому Національний заповідник «Гетьманська столиця» особливу увагу приділяє всебічному вивченню та дослідженню могили гетьмана. Так ми вшановуємо пам’ять Кирила Розумовського.

Відкриття склепу гетьмана Кирила Розумовського. 1927 р. Зібрання Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного.

Під час дослідження поховання гетьмана історикам Національного заповідника вдалося віднайти унікальні документи – лист київського краєвого інспектора по охороні пам’яток культури Федора Ернста до Укрнауки щодо відкриття склепу гетьмана у 1927 році та унікальний малюнок, до цього не відомий загалу, який зберігається разом із протоколом відкриття склепу директора Конотопського музею Олега Поплавського. Ці документи разом з протоколом відкриття склепу, віднайденого та опублікованого Олександром Коваленком у 1995 р., допомагають відтворити загальну картину відкриття поховання гетьмана Кирила Розумовського.

У 2022 р. у межах цього напряму було розроблено програму досліджень «Пантеон національної пам’яті. Могила гетьмана Кирила Розумовського в Батурині», яку схвалили фахівці України. У межах програми історики заповідника виявили, опрацювали та опублікували важливі документи, які проливають світло на вандальне розкриття склепу гетьмана у 1927 р. Серед них – протокол розкриття склепу К. Розумовського у Воскресенській церкві Батурина (29 червня 1927 р.), лист Федора Ернста «До УкрНауки», малюнок Йосипа Хабоко, акт Ф. Ернста.

Із Протоколу було відомо, що розкриття склепу фіксував фотограф Хаїн. До 2003 р. вважалося, що світлини втрачені. Однак Володимир Ленченко у зібранні Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування Держбуду України віднайшов чотири фотовідбитки 1927 р. (Рис. 2-6). Їх було презентовано на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 275-річчю від дня народження останнього гетьмана (21–23 травня 2003 р., м. Батурин).

Фото з поховання гетьмана Кирила Розумовського, віднайдені В. Ленченком. 1927 р. Фотограф Хаїн. Зібрання методфонду Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування Держбуду України.

У межах програми дослідження поховання гетьмана історики Національного заповідника «Гетьманська столиця» з’ясували, що під час розкриття склепу було зроблено лише фото мерця у труні на повний зріст і погруддя. Однак у листі від 20 липня 1927 р. до Укрнауки  Ф. Ернст зазначив, що, окрім документів, надіслав до Укрнауки ще й фотографію інтер’єру Воскресенської церкви під час вандального розкриття. За мету ми поставили віднайти першоджерела світлин та уніфікувати їх.

Після тривалого пошуку було виявлено, що архів, у якому зберігалися згадані світлини, після розформування було передано до Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного. На наш запит керівництво бібліотеки у найкоротші терміни, за що ми їм щиро вдячні,  надало нам електронні копії 7 світлин – не лише тих, що зробив фотограф Хаїн, а й унікальні знімки, зроблені самим Федором Ернстом під час приїзду до Батурина та Конотопа. 

Металева скринька з поховання гетьмана. 1927 р. Фотограф Ф. Ернст. Зібрання Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного.

Ми проаналізували протокол розкриття склепу, акт і лист Ф. Ернста до Укрнауки та відокремили фотографії Ф. Ернста від знімків Хаїна. Отже, на сьогодні відомі лише два зображення авторства фотографа Хаїна (Рис. 2, 4. Виявив В. Ленченко у 2003 р.). Це дві фотофіксації мерця у труні на повний зріст і погруддя. Помилково, цьому підтвердження лист Ф. Ернста до Укрнауки, В. Ленченко приписав авторству Хаїна і фотографії, зроблені Ф. Ернстом та М. Боканем (Рис. 2, 5, 6. Виявив В. Ленченко у 2003 р.). Історикам заповідника вдалося виявити ще одне фото авторства Ф. Ернста  з пам’ятником гетьману Кирилу Розумовському у Воскресенській церкві (Рис. 5). 

Завдяки наполегливому пошуку історики Національного заповідника «Гетьманська столиця» виявляють нову інформацію щодо поховання гетьмана Кирила Розумовського. Нині кожен охочий може відвідати гетьманську столицю Батурин, вклонитися могилі гетьмана. Поет, етнограф Осип Бодянський, який відвідав Батурин у 1832 р., написав для кожного з нас:

Постій, козаче, не біжи,

Ось глянь на хрест,

Читай, чия могила,

Останнього це гетьмана, Кирила!

Присядь же, брате, потужи.