Влада, економіка, зрада, війна: дайджест актуальних думок

«Фонд державного майна продав з приватизаційного аукціону державне підприємство «Бурштин України» за 6,7 млн грн» — про це свідчать дані на сторінці аукціону на сайті «Prozorro. Продажі».

Я не буду, тут зараз, говорити про ту ціну, за яку продали це держпідприємство, я тут скажу про інше. У нас триває війна. Українці в окопах, ті, які не в окопах, збирають по гривні щоб допомогти армії.   Більше 8 мільйонів, здебільшого жінки і діти, в евакуації — за кордоном. Багато людей утекли від ворога і «никаються» в середині України, шукаючи прихистку. На звільнених територіях немає коли глянути в гору, люди приводять до ладу хоч якесь зруйноване житло, тому що попереду холодна зима...

Але погляньте на сторінку й аукціони на сайті «Prozorro. Продажі» — там щоденно відбуваються аукціони, де за безцінь продаються державні підприємства і Земля. Одним словом: допродуються залишки держави.

Поставте собі просте запитання: хто зараз, під час війни, має час брати участь в аукціонах, та має змогу за безцінь скуповувати країну, за яку щоденно гинуть українці? Хто вони — ті покупці, і чиї вони — ті нові власники? Адже серед них, мабуть, немає тих, хто в окопах, чи тих, хто поряд з ними, у тилу?

І взагалі, де тут мораль, патріотизм, Конституція чи ще щось людське залишилося у влади, яка в такий тяжкий час, під час війни, допродує Україну?

* * *

Коли читаю про якісь грандіозні плани української влади: чи то велике будівництво, чи то мільярди посаджених дерев, чи ось будівництво, за 500 мільйонів доларів нової «Мрії», — то постійно згадую притчу, про Ходжу Насреддіна, який взявся навчати осла говорити.

Пам’ятаєте, коли люди побачили як Насреддін веде додому осла і несе на плечах мішок із золотом? І ось, коли його запитали, де він узяв скільки золота, то він відповів, що це йому дав емір, за те, що він погодився за 20 років навчити осла говорити.

«Але ж це не можливо, навчити осла говорити?» — заперечували зустрічні люди.

«Так, то воно так, — погоджувався Насредін, — але за двадцять років, або ж емір помре, або ж осел здохне, а я маю гроші уже сьогодні». 

Цікава притча. Тільки я ось думаю: а за кого нас приймає влада — за емірів чи ослів? Чи «какая разніца?», адже результат один і той же...

* * *

Сьогодні, у російської влади, стоїть питання: а що робити з «мобіками»? Бо, бумеранг повертається і буде сильно бити.

Ми маємо зрозуміти: те, що росіяни програють війну, російське керівництво, мабуть, вже зрозуміло. Але, чи це буде Путін, чи хто там буде після нього, вони будуть продовжувати війну, щоб зброєю ЗСУ знищувати росіян, які на фронті.

Ви ж уявляєте, що, наприклад, 500 тисяч, чи скільки там, армія кацапів, звільняє територію України, демобілізується, та усі їдуть додому. 500 тисяч безробітних — тих, які понюхали пороху, володіють зброєю, посмакували крові, злі і голодні,  які побачили, як живуть люди в Україні тощо, й усі одночасно повертаються у свої задрипані халупи? І тут же ставлять питання: а що це було, а чому так?..

І що їм на місцях, та й у центрі зможе відповісти їхня влада? І ось почнуться бунти... Тому навряд чи російська влада хоче їхнього повернення додому. Ось таких: злих, розлючених і відбитих відморозків, яким уже нічого втрачати. Які звикли отримувати гроші за вбивства, катування, ґвалтування і мародерство. Тепер при повернені додому вони будуть робити це безоплатно. Вони будуть прагнути крові. І їмуже буде байдуже — чи це буде кров їхньої влади, чи простого перехожого, який чомусь, не сподобався «завоєватєлю». І там це розуміють.

І ось ця бійня в Україні буде тривати і тривати, і їх, навіть без підготовки, будуть кидати у вогонь війни, аж поки ЗСУ, не «перемелять» критичну масу росармії. Чим допоможуть рос. керівництву зберегти свою владу, знищивши, на українському фронті, майбутніх російських «революціонерів».

Усе б це нічого, але «перемелюючи» російських солдатів, на фронті гинуть кращі сини і дочки України. І було б добре, щоб російський солдат зрозумів, що й українцям, і своїй владі, він, у даній ситуації, потрібен лише мертвим. І єдине, що їх може врятувати, — це повернення зброї проти своєї влади, проти тих, хто їх сюди послав. Але, але...? Читайте «Му-му»...

Перемога буде за нами!

Слава ЗСУ!!!