Глобалізація формує «нових людей»? Якими вони будуть?

Кожна світоглядна ідеологічна система має свою модель «ідеальної» людини майбутнього. Людини, яка максимально відповідає усім принципам системи, є носієм її цінностей, частиною цією системи, відчуває та усвідомлює свою спорідненість з нею тощо. 

Варто наголосити, що таких людей продукує будь-яка ідеологічна платформа. Так само, як і будь-яка ідеологія має свій набір моральних цінностей, які досить часто можуть людям з інших систем здаватись аморальними. 

Глобалізація і є такою системою. Споживацтво, породжене лихварством, браконьєрська та паразитична поведінка, руйнування традиційних цінностей, розмивання народів, окремих особистостей та навіть статей — ось далеко не повний перелік явищ, що відображають суть глобалізаційних процесів, справжнє обличчя, так би мовити. І всі ті мислячі люди доброї волі, що живуть зараз, можуть досить чітко спостерігати цей неомарксистський демонічний оскал. Глобалізація «лізе» до кожного із нас в державу, суспільство чи навіть сім’ю та свідомість! Весь кремлівський кагал на чолі з путіном робить вигляд, що бореться із глобалізацією та нав’язаним нею новим світовим порядком. Це є наріжним каменем у їхній світоглядній війні, в якій московська пропаганда, працюючи в багатьох країнах серед носіїв консервативних та націоналістичних цінностей, змальовує путіна борцем із глобалістами. Проте насправді все зовсім не так, а швидше навпаки. Проблемою є те, що українська пропаганда взагалі не працює на тому полі, навіть під час повномасштабної війни. 

У війні Творців проти паразитів глобалізація стала одним із найважливіших світоглядно-політичних інструментів в руках паразитів. І в цьому місці мені здається доціль-ним перейти від оцінки явища до аналізу трендів, породжених ним. Давайте спробуємо замислитись, а яку людину в майбутньому породжує глобалізація? Яка особистість, з якими моральними, вольовими та іншими якостями є максимально підходящою для глобалізованого світу? 

Страх як інструмент глобалізації

Інформаційне поле наповнене страхом як найбільш ефективною емоцією, за допомогою якої можна домогтися від людини конкретної поведінки. Головний мотиватор, який, якщо його «правильно» підсадити в людську свідомість, стає її незримим супутником. Не просто супутником, а, фактично, наглядачем. І що довше під впливом такого «наглядача» перебуває людська свідомість, то більшрабський світогляд у неї буде сформований. І коли вже такий світогляд став досить стабільним, то навіть при знищенні одного «наглядача», людина відразу шукає собі іншого — «святе місце порожнім не буває». 

Новини телебачення, сповнені негативу, криміналу: скільки людей вбили, зґвалтували чи, в крайньому разі, пограбували. Політика — безпросвітне болото, надій немає— опусти голову і виживай, при цьому стараючись макси-мально захистити своїх близьких. А якщо ні — то як ух… Ні, я краще посиджу, як всі — «в отарі» — і навіть обурюва-тись своєму пограбуванню чи порушенню своїх прав буду лише на кухні. 

Теперішні світові події дали страхові ще один потужний інструмент — пандемію страху. В рамках тієї пандеміїодне з найстрашніших явищ, як на мене, — зламана людська воля. Коли людина добряче налякана, то її можна підвести до «правильних» дій та висновків. Соцмережі, провідні інформаційні ресурси — головні реалізатори цього.

В Україні сила інформації досягла небачених висот, зробивши президентом «голограму Голобородька» із популярного серіалу. При цьому все та ж сила своїм телеекранним випромінюванням настільки засліпила українців, що навіть після повномасштабного нападу московії пелена з очей спала не у всіх. Оглухли, не чують… Не ставлять собі питань про розмінований Чонгар, повний провал підготовки до вторгнення, відсутність блокади та оборони білоруських напрямків, мародерство на закупівлях для армії…

Відсутність сили волі

Вікіпедія, глобалізоване «джерело мудрості» нашого часу подає таке означення ВОЛІ:

Здатність (дар), за допомогою якої розум робить вибір своїх цілей дії та керує зусиллями у виконанні своїх прагнень; міцне прагнення; практичний ентузіазм; сила особистості (Він працює з волею); самоконтроль; сила владно завершити справу; свобода дій.

Навіть не дуже це коментуватиму, просто прошу читачів поставити собі внутрішнє запитання: для людей, що породжуються глобалізаційними трендами, характерне хоча б щось із цього визначення?

Знищення середнього класу

Політика — концентрована економіка. Коли внаслідок економічних реформ «вільного ринку» багатство опиняється в руках певних сил (а внаслідок «прихватизації» — в руках олігархів), то це відбувається невипадково. Так, запрограмована система — не відразу, а середньостроково, але саме запрограмована. Як гральні автомати, які ще називають «однорукими бандитами», запрограмовані віддавати лише певний (незначний) відсоток закинутих у них грошей. Середній клас є шкідливим для глобалізацій-них трендів, тому його дуже активно знищують. Малий та середній бізнес поступово «пережовується», інтелігенція, яка не приймає виродженої системи цінностей, опиняється відрізаною від нормального фінансового забезпечення. В країнах колишнього радянського союзу для цього навіть спеціальний термін придумали — «бюджетники». Чому лікарі та вчителі мало заробляють — так вони ж «бюджетники»! І цим терміном нам нібито все пояснили! В той час, як ще Арістотель казав, що для нормальної держави необхідно, щоб у ній добре «навчали, лікували та судили». Насправді це елітні професії, поряд із військовими, які є висококваліфікованими та державотворчими професіями.

Заможність середнього класу є передумовою до вільного мислення, здатності чинити опір виродженим явищам, готовності зі зброєю в руках захищати себе, свої права, своїх близьких, свій народ. 

Для українців приклад знищення середнього класу є особливо болючим. Адже в свій час комуністична система знищила десятки мільйонів українців саме за те, що їхній морально-здоровий світогляд категорично відкидав комуністичну заразу! І вже тому вони були загрозою для «червоних». Багато хто з них у 20-х припинив супротив, купившись на московські обіцянки НЕП та інші речі. Думали, що пересидять, якось воно буде… Як було — ми знаємо. В останні вихідні листопада вшановуємо наших закатованих голодом українців… Чому неомарксисти, що продукують глобалізаційні тренди, мають страждати більшим гуманізмом, ніж їхні червоні попередники?

Цифровий (інформаційний) концтабір.

Контрольованість

Соціальні мережі та провідні ЗМІ в усіх країнах перебувають у руках відповідних сил. У сучасному інформаційному полі ти навіть права не маєш ставити під сумнів глобалізаційні тренди та задавати логічні питання. Інакше — одразу в «бан». Відключать від фейсбуку, а трохи згодом може з’явитись і можливість відключати від банківської системи карток. У той час, як світ стане повністю безготівковим. Чи це неможливий варіант? І чи не туди нас ведуть?

Ти не маєш права не любити ЛГБТ і казати, що різні ліваки насправді не захищають чиїсь права, а лише створю-ють вироджені культи захисту прав. Аналогічно в тебе немає права «сумніватись у святості» похованого в золотій труні темношкірого рецидивіста, що знаходився під кай-фом в момент затримання. І дружині якого (якій він за 6 ро-ків не заплатив навіть 100 доларів аліментів) зібрали більше 20 мільйонів доларів. Тому що БЛМ, але нормальні морально-здорові люди не LM — не «lives matter». Про ставлення під сумнів дегенеративних методів освіти, child-free і т. д. — навіть не писатиму.

І тим більше ти не маєш права сумніватися у доцільності карантинних обмежень, навіть наводячи приклад скандинавських країн, чи сумніватись в ефективності використання неперевірених медичних препаратів. На яких певні люди вже заробили мільярди доларів, а ідеолог тих сил колись казав: «нема такого злочину, на який не піде капіталіст, заради отримання 300 відсотків вигоди». 

Колись в українському інформаційному полі та в сфері освіти було заборонено розповідати правду про московитів, знищення українців голодоморами, репресіями, розстріляне відродження, сумніватись у брехливій теорії «трьох братніх народів» тощо. Не бачу принципових відмінностей між заборонами, а ви бачите? 

Знищення особистості як явища. Унеможливлення формування 

власної думки

Особистість — соціальна якість людини, основними характеристиками якої є почуття відповідальності та обов’язку, працелюбність, відчуття права і справедливості, рівень самостійності, рівень свободи.

Для того, щоб людина могла поводитись як особистість: самостійно мислити, говорити і діяти, — вона має бути достатньо вільною і як суб’єкт почувати себе в ситуації вибору. 

А що відбувається, якщо замість тебе вже всі основні речі обрали? І якщо тобі залишили ілюзію вибору — як на українських виборах: обираєш сам, але з олігархічного меню.

Спроба рішення перетворюється на гру або абсурд, якщо замість ситуації вибору людина потрапляє в ситуацію примусу. Щоб уникнути проблем, багато людей в цьому випадку починають робити вигляд, що не розуміють того, що відбувається. Це початок шляху, в кінці якого особистість трансформується в члена отари, а народ стає юрбою або натовпом.

Власна думка, побудована на законах логіки та вільного мислення, при достатній освіченості та поінформованості людини стає запобіжником від такої трансформації. Саме тому за допомогою інформаційного поля, руйнування системи освіти, підміни культури бездуховним суррогатом глобалізація ставить запобіжники з іншого боку, щоб не формувались вільні мислячі особистості. Унеможливлення появи власної думки в ширшого числа громадян країни. Такими людьми набагато легше керувати. А ще, якщо приправити це все страхом, безробіттям, алкоголем…

Цей список не є вичерпним. Окремі вищенаписані пункти чи тези можуть стати темами окремих статей, роздумів та досліджень. 

Глобалізаційні тренди формують нам вироджене суспільство багатогендерних (безгендерних?!) істот, наляканих, економічно залежних, позбавлених сили волі, без власної думки, що живуть в умовах прихованого (а згодом — і відкритого) інформаційно-цифрового концтабору, намагаючись продовжити своє нікчемне існування.

Творці не хочуть існувати, а хочуть жити. Не відзначати дати, а жити, реалізовуючи свої права вільного вибору та вільного творення. Паразити зараз перебувають «на підйомі», багатьом з них здається, що вони вхопили «чи то Бога, чи то чорта за бороду», але символ «Інь-Янь» та рівноважні сили всесвіту рано чи пізно всім покажуть, що сила дії дорівнює силі протидії. Творці мусять дати свою відповідь всьому перерахованому та сформувати тип нової Людини — творчої та природовідповідної. 

Думаю, що ці процеси вже активно відбуваються в усіх суспільствах. Особливо серед українців, які продемонстрували всьому світові феноменальний героїзм, жертовність, внутрішню волю до жорсткого супротиву, всупереч всім діям влади. І українці вистояли, ще до кінця самі не усвідомлюючи важливості своїх перемог для всього людства…