Хроніки Апокаліпсису. 2022…2023
Рік для історії — мить, але й мить може змінити життя. Деякі події є очевидними, про них пишуть усі ЗМІ, інші —непомітними. Оті другі часто бувають важливішими, бо саме вони змінюють життя мільйонів людей, які навіть не здогадуються про те, що «Анничка вже розлила олію…». Про такі події ми можемо часом лише здогадуватися, за наслідками. Іноді про їхнє настання свідчать передвісники, на кшталт концепції «Великого Перезавантаження» чи доповіді Римського клубу «Come On! Капіталізм, близорукість і руйнація планети», оприлюдненої у листопаді 2017 року.
Оскільки миті течуть рікою часу (хоч її течія ще належно не досліджена), то й події 2022 року та прогнози на 2023 розглянемо в контексті явищ, які відбуваються, наслідків подій невідомих і передвісників нам запланованого майбутнього. При цьому не впадатимемо в конспірологію, роздумуючи над «планувальниками», бо історія, на думку автора, є поєднанням «змови» (себто планів і домовленостей) та «випадковостей», які, насправді, є чимось на кшталт Божого промислу. «Чоловік мислить, а Бог креслить», — каже мудра українська приказка.
Апокаліпсис, який нині переживає людство, а точніше деякі аспекти цього явища, про які йдеться далі, характерний потужним інформаційним шумом і псевдодискурсом. Новини наввипередки змінюють новини, що перетворює увагу людини на мавпу, яка безперервно скаче з гілки на гілку, а задані ЗМІ теми фокусують цю увагу на речах другорядних. Більше того, люди отримують взаємозаперечувальні тези на різних комунікаційних рівнях, що породжує когнітивний дисонанс. До прикладу, всі говорять про війну в Україні, а стану війни, передбаченого Конституцією, не оголошено. Натомість, із початком війни раптом з порядку денного кудись пропав COVID-19, але офіційно в країні вкотре продовжено карантин. Таких прикладів безліч. Тому породжені медіа потоки інформації автор іменує «інформшизофренією», а належні олігархам ЗМІ, які цими потоками інфолайна затамповують людські мізки, — Засобами Масової Ідіотизації.
Часом видається, що така інформшизофренія є елементом якогось диявольського плану, а її головна мета — не дати людям передихнути, прозріти та подивитися на світ ясними очима. Адже вони тоді прозріють, жахнуться і…
І тому слід ще трішки зачекати, поки електоральне стадо вже не буде повністю під контролем біороботів (інформаційних зомбі) та роботів зі штучним інтелектом (ШІ): жабку варять на повільному вогні, чи не так?
Отже, найпершим інформаційним трендом 2022 року стала війна в Україні, а точніше — підступне вторгнення московитів, цинічно поіменоване їхнім біснуватим царем «спеціальною воєнною операцією». Насправді «СВО», як нещодавно заявив Папа, є елементом Третьої світової війни, про початок якої ваш покірний слуга написав ще у 2013 році. Восени 2014 про це заявив і Франциск, тому московитське вторгнення доцільно вважати початком гарячої фази цієї гібридної війни, метою якої є зміна світового суспільно-політичного устрою, поіменована Великим Перезавантаженням, що зі свого боку призведе до формування нового світового порядку. Про останній розмірковують вже не конспірологи, а цілком респектабельні політики на кшталт Емманюеля Макрона.
Сценарій гарячої фази Третьої світової було закладено під час подій 20132014 років на Майдані, цинічно поіменованому «Революцією Гідності», під час якої, а саме13 січня 2014 року, автор написав: «Апокаліпсис розпочнеться з України». Жодних пророцтв чи містики! Просто Майдан став місцем, де переплелися: щирий протест народу, прагнення політиків до корита, системи до збереження, а зовнішніх гравців до контролю над країною. Програвши політичну боротьбу, московський вождь усіх увірувавших в «русскій мір» вирішив «своє» взяти силою.
Геополітичні торги часто призводили до збройних конфліктів, а змагання за представництво у новому світовому порядку передбачає силові методи впливу на конкурента. Оскільки торги та демонстрація сили тривають, а українці героїчно стримують неоординську навалу, можливі різні сценарії розвитку ситуації: від замороження військових дій до їхньої активізації. Тим паче, що самого героїзму без постійної фінансової та військової підтримки, на жаль, недостатньо для перемоги. Відтак, остання залежить від доброї волі союзників, які теж перебувають у процесі як зовнішніх, так і внутрішніх «розборок», а також від аналогічних процесів у московії. Ця залежність дає підстави розмірковувати про «домовлений» хід війни, звісно, лише в якості конспірологічної версії.
За таким сценарієм ядерна війна є такою ж малоймовірною, як і встановлення миру. Якщо потрібна буде пауза і перезавантаження влади в Україні — конфлікт заморозять і восени проведуть вибори. Якщо не домовляться — війна триватиме з можливим використанням тактичної ядерної зброї. Це сценарій з «кульмінацією». Остання, ймовірно, буде необхідна для того, щоби зафіксувати досягнуті домовленості так званих «глобальних еліт», оскільки політичні заяви як українських, так і московських політиків не передбачають миру. Зрештою, це задумувалось ще тоді, коли внесли зміни в Конституцію, згідно з якими Президент України не зобов’язаний оголошувати стан війни у разі зовнішньої агресії, а також у закон про воєнний стан, який тепер можна скасувати при збереженні причин, що призвели до його введення (до травня 2015 року воєнний стан можна було скасувати за умови, що відпали причини, через які його було запроваджено).
А чи не спровокована нинішня війна, зокрема, кліматичним фактором, про який зазначено у вище згаданій доповіді Римському клубу? На думку авторів доповіді, кліматичні зміни (їх ваш покірний слуга іменує Кліматичним Апокаліпсисом) можуть призвести до військових конфліктів у масштабах раніше невідомих людству. Чи це справді глибинна причина, чи тільки один із аспектів Великого Перезавантаження — судити важко. Проте очевидно, що Кліматичний Апокаліпсис триває. Власне не як міфологізоване глобальне потепління, а як маятник, який все більше розхитується. Відтак придатних для життя земель стає все менше. Зокрема, через екологію.
При цьому замовчується той факт, що найбільшим забруднювачем є багатство. Іншими словами — культ споживання, коли власники капіталів негативно впливають на довкілля через розкіш. То не автор — це, знову ж таки, Римський клуб стверджує. Адже екологічний відбиток Лондона, тобто територія необхідна для задоволення потреб його мешканців, перевищує площу всіх сільськогосподарських угідь Великої Британії! Проте, сказавши «а», дослідники цього питання замовкають, оскільки сама лихварська суть фінансової системи стимулює надспоживання. Конкуренція, реклама, нав’язаний ЗМІ стиль життя — все скероване на зростання продажу товарів і послуг. При цьому менше одного (!) відсотка всіх грошей, які перебувають в обігу, обслуговують реальний сектор економіки, про що вперше публічно заявив дослідник грошей Бернар Лієтар ще у 2014 році (тоді йшлося про 2%, але зтого часу валовий світовий продукт зріс на 26%, а грошова маса на 250%).
Так 99% грошей у своїй суті є спекулятивним капіталом, сконцентрованим у руках жменьки власників, які монопольно цей псевдоеквівалент обміну товарів продукують. Ця «жменька» діє непублічно через різні організації, фонди та клуби, і розуміючи, що їхній картковий будиночок ось-ось розсиплеться, намагається зберегти владу, змінивши формат світоустрою, перезавантаживши систему, але зберігши при цьому владу.
Якщо проілюструвати ситуацію відомим символом інь-янь, то «янь» глобалізму породив зерно «комунізму». Так глобалізм перевантажується у … цифровий «воєнний комунізм». Віртуалізація життя під повним цифровим контролем. Від кожного — повна відповідність заданим (ким?) стандартам. Кожному, хто виживе на етепі Перезавантаження (за планом «жменьки» — це плюс-мінус 2030 рік), нададуть базовий дохід, продовольчий та енергетичний пайок, ґумову жінку (чоловіка чи «воно») й електронного мастурбатора з доповненою реальністю. А хто буде проти такого віртуального раю «на мінімалках» — того відімкнуть, до прикладу, від доступу до їжі, якої буде обмаль, бо за постулатами філантропа Білла Гейтса пердіння та ригання корів шкодять клімату. Звісно, що все буде не так примітивно. Спочатку призвичаять їсти комашню, згодом синтетичні бургери з 3D-принтера…
Для цього, після та/або спільно з карантинно-вакциновою істерією і гарячою фазою Третьої світової війни, буде спровоковано (організовано) продовольчу кризу.
Про те, що голод наступає, все частіше застерігають ЗМІ, готуючи відповідний ґрунт в електоральних мізках. За офіційними даними, врожай зернових знизився в Україні на 40% і за результатами 2022 року складе 65-66 млн тонн проти 106 млн тонн у 2021 р. Але то не лише в нас проблеми — це план. Ковідик, війна, енергетична «криза»… Відтак, ланцюжки поставок порушені, грошей бракує, енергоресурси дорожчають, карантинократія напоготові, сіяти не буде чим і за що. Ну, хіба ГМО-насіння, бо це важливий елемент контролю, як і цифровий, адже ГМОнасіння не відтворюється, тобто генними маніпуляціями можна легко запрограмувати трансгенний організм до неможливості репродукції.
Взагалі генна інженерія — то небезпечна річ. Пандемією доведено. За оцінками Bloomberg, у Піднебесній цього тижня заразилися коронавірусом близько 37 мільйонів людей за добу. Всього з початку грудня в Китаї, ймовірно, інфікувалися понад 250 мільйонів людей. Враховуючи китайський порядок, можна припустити, що серед цих людей більшість (так з 90%) тричі вакциновані. То може щось не так з цією пандемією і нобелівський лауреат Люк Монтаньє мав рацію (отримав премію за дослідження вірусу СНІДу), який дотримувався версії про штучне походження вірусу? А чи безпечна генна терапія (сучасні вакцини) при лікуванні цієї хвороби? У лікарів, фахівців, думки різні. Однак, ЗМІ мають відомо яку позицію…
Загрози людству не вичерпуються генною терапією чи інженерією. Люди доповнені технологічними «фішками» та роботи оснащені ШІ можуть не тільки змінити клас «розумних істот» (в лапках, бо дивлячись на людей — це визначення подекуди сумнівне), а й витіснити «напокращених» гомосапієнс на узбіччя історії — це у кращому випадку, бо в гіршому — рід людський виявиться зайвим…
Окрема та об’ємна тема — цифровізація. Це не лише віртуальна реальність, яка «розмиє» звиклу фізичну, а й потужний механізм контролю. Нанісши удар по відносно незалежним криптовалютам, глобалісти вже запроваджують державні цифрові валюти, які, після Великого Перезавантаження, будуть приведені до спільного знаменника.
Продовжуватиметься процес демонтажу держав, насамперед імперій, що вже розпочався. Китай, США, Індія — такі ж потенційні жертви як і московія, в якій цар «нє настоящій». Правдивий цар дбає за власний народ та державу, а московський розпочав демонтаж імперії через ритуальне братовбивство, адже й далі говорить про «єдіний русскій народ». При цьому посилає тому народові, зокрема глибоко зомбованому русско-мірскою ідеологією, просто на голови благословенні гундяєвами ракети. Чому? Бо бореться з «сатанізмом» і це «свящєнная вайна», як істерично порскають з етерів картавий доктор Биков, Кісєльов, Сіманян і прочіє істінно русскіє патріоти. Від цього в електоральних мізках наступає…
Хаос. Керований хаос, бо ШІ вже здатен моделювати ситуації з точністю до одного дня чи хаймарса. Добрий дядечко Шваб чесно попередив: швидкість, складність, взаємопов’язність — то головні аспекти Великого Перезавантаження. Адже, на думку його режисерів, позбавлені «божественної» складової лохи просто не спроможні вчасно відреагувати на загрози, оцінити багато факторів і зв’язати їх воєдино: пандемія, війна, цифрова валюта, ШІ, «доповнені» люди та їхня реальність тощо.
Так, все насправді відбувається дуже швидко із задіюванням багатьох взаємопов’язаних факторів. Проте не варто панікувати — нічого у цих режисерів не вийде. Але це вже інша тема…