Сурма: україноцентрична газета

Міфи Великого Перезавантаження

До концептуальних документів сучасності, які стають орієнтирами глобальних трендів, поза всяким сумнівом можна віднести книгу «Велике Перезавантаження», яка вийшла друком одразу після початку так званої пандемії COVID-19, у червні 2020 року. 

Клаус Мартін Шваб

Автори цієї праці: 

Клаус Мартін Шваб/Klaus Martin Schwab – німецький економіст;  засновник і беззмінний президент Всесвітнього економічного форуму в Давосі з 1971 року. Народився 30 березня 1938 року й виріс у Равенсбургу, в родині директора фабрики.  Навчався у гімназії, згодом у Швейцарській вищій технічній школі Цюріха, де студіював машинобудування. Після закінчення вищої школи, Шваб отримав диплом інженера. У 1965 році став доктором технічних наук. Шваб також вивчав економіку промисловості в університеті швейцарського міста Фрайбурга й у 1967 році здобув ступінь доктора економіки. Згодом закінчив Гарвардський університет і отримав ступінь магістра державного управління. З 1971 до 2002 року він працював професором у Женевському університеті, де викладав ділове адміністрування. Бере активну участь в академічному житті Гарвардського університету і Массачусетського технологічного інституту (США).  Як і Джордж Сорос є послідовником ідей Карла Поппера.

Тьєррі Маллере (1961, Париж, Франція) – керуючий партнер «Щомісячного барометра», короткого прогнозного аналізу, що надається приватним інвесторам, глобальним генеральним директорам, особам, які ухвалюють рішення, зважаючи на громадську думку. Його професійний досвід включає створення Глобальної мережі ризиків на Всесвітньому економічному форумі та керівництво її програмною командою. Маллере здобув освіту в Сорбонні і Ecole des Hautes Etudes en Sciences Sociales в Парижі, а також у коледжі Святого Антонія в Оксфорді. Має ступінь магістра економіки й історії та докторську ступінь із економіки. Його кар'єра охоплює інвестиційний банкінг, аналітичні центри, академічні кола й уряд (три роки пропрацював у кабінеті прем'єр-міністра в Парижі). Він написав кілька ділових і академічних книг, а також опублікував чотири романи. Мешкає у Шамоні, Франція, зі своєю дружиною Мері Енн.

***

Перш ніж розвінчати деякі міфи Великого Перезавантаження слід зауважити, що цей термін вперше з‘явився на Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) як пропозиція щодо відновлення економіки після COVID-19. Презентували цю пропозицію принц Великої Британії Чарльз і Клаус Шваб. 

Сама книга, тематика якої безпосередньо пов‘язана з пандемією, з‘явилась у друці підозріло швидко: поки світ намагався зрозуміти, що таке коронавірус, а науковці вели гострі дискусії про його походження та ймовірні загрози, автори вже констатували одну з основних тез їхньої праці – світ вже ніколи не буде таким, як раніше. Така безапеляційність у формулюванні свідчить або про надзвичайну прозірливість панів Шваба та Маллере, або… книга писалася дещо раніше. 

Отже, автори заявили, що світова криза, спровокована пандемією коронавірусу, немає аналогів у сучасній історії. Відтак, не слід вважати перебільшенням, що вона занурить світ загалом і кожну людину зокрема у найскладніші часи. Це призведе до економічного руйнування монументальних масштабів, створюючи небезпечний і нестабільний період на кількох фронтах – політичному, соціальному, геополітичному, а також викликає стурбованість щодо збереження довкілля. Водночас має відбутися  охоплення нашого життя технологіями. Останнє твердження ми спостерігаємо у намаганні встановити більш якісний і повний контроль над людьми. 

У книзі вказано лінії «світових розломів». Насамперед – це соціальний поділ, відсутність справедливості та співпраці, провал глобального управління та лідерства. Тож люди, як сказано, відчувають, що прийшов час для переосмислення. Виникне новий світ, контури якого ми можемо уявити та намалювати…

Зазначені лінії дуже чітко корелюються з тезами іншого програмного документу – доповіді Римському клубу «Come On! Капіталізм, недалекоглядність, населення і руйнування планети». Наприклад, в останньому зазначено:…1% найбагатших людей світу, а саме (що обурює ще більше) найбагатші вісім людей світу, які сьогодні володіють таким самим багатством, як і найбідніша половина населення світу. 

Багато хто з нас замислюється: коли все повернеться на круги своя? – запитують автори й одразу дають лаконічну відповідь: ніколи, оскільки пандемія коронавіруса «знаменує собою фундаментальний переломний момент у нашій глобальній траєкторії». Далі ця теза ними конкретизується, бо хоча деякі аналітики називають коронавірусну кризу серйозною біфуркацією, інші – глибокою кризою «біблійних» масштабів, але суть залишається тією ж: світ, яким ми його знали у перші місяці 2020 року, більше не існує, він розчинився. Відтак, настають такі радикальні зміни, що деякі експерти розділяють світ «до коронавірусу» та «після» – як окремі ери.

Читайте також: Концептуальне майбутнє України

Такі висновки нагадують не прогноз, а попередження про наміри, хоча однієї пандемії, як виглядає з московського вторгнення в Україну, для перезавантаження світу виявилося замало. Але за цим у книзі слідує теза, яка упереджує обвинувачення у запланованості «пандемії», мовляв: упродовж усієї історії в подібних ситуаціях намагалися призначити цапів-відбувайлів, аби покласти на них провину за те, що трапилося.

Ще одна теза виглядає дещо дивною у сьогоднішних українських реаліях, коли, незважаючи на продовження карантину до 31 серпня, усі ЗМІ миттєво  «забули»  про коронавірус після 24 лютого – початку московського вторгнення. Йдеться про те, що нижченаведені події поступаються за масштабами та характером людських страждань й економічних руйнувань викликаних нинішньої пандемією: Іспанський грип 1918 року (який, за оцінками, забрав життя понад 50 мільйонів людей у всьому світі трьома послідовними хвилями); Велика депресія, що розпочалася у 1929 році; теракт 11 вересня; епідемії SARS в 2003 році і H1N1 у 2009 році; фінансова криза 2008 року.

В результаті, пандемію COVID-19 автори прирівнюють до… Другої світової війни, яка, на їхню думку, була типово трансформаційною, що викликала не тільки фундаментальні зміни у світовому порядку та світовій економіці, а й спричинила радикальні зрушення у соціальних установках і переконаннях, які в кінцевому підсумку проклали шлях для радикально нової політики та положень соціального договору (наприклад, приєднання жінок до робочої сили). Водночас зазначають, що хоча між пандемією та війною є фундаментальні відмінності, проте величина їхьої перетворюючої сили співмірна!

Якщо припустити право на життя конспірологічної версію у появі книги «Велике Перезавантаження», то мимоволі виникають асоціації з провалом якоїсь масштабної спецоперації, який необхідно було замаскувати новим потужним інформаційним приводом на кшталт великої війни. Проте не будемо акцентувати увагу читача на подібних версіях, лише зазначимо, що найбільшою трансформацією після, а точніше – ще під час Другої світової війни стало створення Бреттон-Вудської фінансової системи у 1944 році. 

Автори також стверджують, що пандемія прискорить системні зміни, які вже були очевидні до кризи: частковий відхід від глобалізації, зростаюче роз'єднання між США і Китаєм, прискорення автоматизації, побоювання з приводу посиленого спостереження за людьми, зростаюча привабливість політики забезпечення благополуччя, зростання націоналізму і подальший страх перед імміграцією, зростаюча міць технологій, необхідність для компаній мати ще потужнішу присутність в Інтернеті тощо. 

Із цим важко не погодитися, однак із певними застереженнями. Так на Пітерському економічному форумі, 17 червня 2022 року, президент Казахстану Токаєв заявив, що на зміну глобалізації прийшла епоха регіоналізації зі всіма її принадами та вродженими недоліками. Проте, цей процес, на нашу думку, супроводжується політичними та воєнними конфліктами. Роз‘єднання між США та Китаєм – це конкуренція традиційного геополітичного центру з новим. Автоматизація в контексті нових, зокрема, цифрових технологій – це подальше скорочення робочих місць. Загальне благополуччя, у спотвореному вигляді, – це перехід до прямого розподілу ресурсів, щось на кшталт електронної талонної системи тощо. Звісно, що деякі процеси пандемія прискорила, але, як видається, не критично, оскільки сама вона, як і різні карантинні заходи та відкритий і прихований примус до вакцинації, викликали надто багато запитань…

На думку Шваба та Маллере пандемія мала спровокувати зміни, які до пандемії здавалися немислимими, а саме: нові «форми грошово-кредитної політики»;   розширений пошук загального блага як політичної мети; поняття справедливості, що  набирає політичної сили; радикальні заходи соціального забезпечення й оподаткування; кардинальні геополітичні перетворення. Ці тези, знову ж таки,  перекликаються з ідеями висловленими у Доповіді Римському клубу, що мимоволі наводить на думку про «своєчасніть» появи COVID-19 як приводу для системних змін планетарного масштабу. 

Анонсуючи такі масштабні перетворення внаслідок загальносвітової кризи, спричиненої спалахом коронавірусної хвороби (тут варто знову ж таки нагадати час появи книги – буквально три місяці з моменту проголошення пандемії), автори сповнені оптимізму, вважаючи, що можливості змін тепер «обмежені лише нашою уявою». Проте, чомусь не дуже віриться, що для позитивних змін була необхідною така трагедія, оскільки жодних повчальних висновків, які б допомогли «переосмислити наш світ, щоб зробити його кращим і стійкішим, коли він з‘явиться по той бік цієї кризи» ідеологи Великого Перезавантаження так і не запропонували. 

(Далі буде)


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."