Як СБУ виводить на сповідь московських попів в Україні

Минулий тиждень виявився несолодким для представників православної церкви московського патріархату. Назвати це офіційно — УПЦ МП — немає жодного бажання, далі по тексту буде здебільшого правдиве позначення: фсбшна філія з московськими агентами в рясах. Якщо ви не спостерігали, пропоную до вашої уваги добірку гостин Служби безпеки України до попів, які за рубль готові продати не тільки свою віру, а й життя людей.

Із цією ситуацією, до речі, як в історії — є причина, а є привід. На жаль, причин було багато, починаючи з розпаду срср. Кожна наступна влада нібито незалежної України мала свою користь від того, що агентура з центром у москві не лише збирала всю необхідну інформацію з найвіддаленіших від мордору регіонів нашої держави, а й спокійно і (прости Господи), прикриваючись іменем Бога, Його Сина та Святого Духа, поширювала прокремлівські наративи спокійно, без остраху та не ховаючись. 

Так, із 22 листопада Служба безпеки України провела не один рейд по коблах або, кажучи офіційніше, завершила контррозвідувальні (безпекові) заходи, які проводила на територіях Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври у Києві, Корецького СвятоТроїцького монастиря та у приміщеннях Сарненсько-Поліської єпархії УПЦ на Рівненщині. Разом зі співробітниками Нацполіції та Нацгвардії було ретельно перевірено понад 350 церковних споруд і 850 осіб. Хоча, впевнена, ця цифра повинна бути значно вищою. 

Понад 50 осіб пройшли поглиблені контррозвідувальні опитування, зокрема з використанням поліграфа. Серед них були не лише громадяни України, а й іноземці, чомусь на 10 місяць війни досі знаходяться навіть громадяни рф, що перебували на території об’єктів, де відбувалися обшуки.

Ті, хто обізнані, що таке московська «церква» в Україні наразі не здивуються: деякі з них при перевірці документів надали паспорти та військові квитки СРСР, взагалі не мали оригіналів документів, а лише їхні копії, або ж мали паспорти громадян України з ознаками підробки чи пошкодження. Усвідомте, наскільки ж начхати їм було на закони держави, на території якої вони мали би платити хороші податки, а не ще більше грабувати українів. 

А от уже на території Києво-Печерської Лаври перебував 32-річний громадянин України. Він може бути причетний до протиправної діяльності в нашій країні проросійського інформаційного агентства «Антван». При цьому він є довіреною особою власника однойменної російської компанії «ANTVAN GROUP» — громадянина рф Орлова О.В., який володів в Україні низкою земельних ділянок і закладів громадського харчування. Наразі це майно заарештовано. Хочеться вірити, що назавжди…

Що ще «зловила» на гачок СБУ: 

• проросійську літературу, яка використовується під час навчання у семінарії та приходських школах, зокрема для пропаганди «русского мира»;

• готівку на загальну суму понад 2 млн грн, більше ніж 100 тис. доларів США та декілька тисяч російських рублів.

Чому знайшли 2 млн грн — ясно, зі скриньок для пожертв зібрали, 100 тис. доларів — теж зрозуміло… а чому ж так мало рублів?.. Жарт. Якраз рублів цим зрадникам у рясах вистачало: за всі роки роботи цієї агентурної мережі вона стала найдієвішою та найбільшою в Україні. Грошей кремлівські куратори не жалкували.

А «кошмарити» російську агентуру,яка зайняла приміщення українських церков, продовжують. Буквально днями Служба безпеки провела контррозвідувальні заходи на території Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ (МП). У результаті слідчих дій правоохоронці виявили документи, які підтверджують наявність російського громадянства у керівництва єпархіальних структур. Знайшли також і листування керівників єпархії зі своїми московськими кураторами, в яких вони отримують «методички» щодо «особливостей» проведення церковних літургій після повномасштабного вторгнення.

Фсбшна церква — це як Кракен, зброя, яка набиралася потужності всі ці роки й чекала, коли її викличуть з пекла. Так представники РПЦ ставили завдання займатися дезінформацією щодо суспільно-політичної обстановки в Україні та ситуації на фронті. Зокрема, вимагали від священників УПЦ заперечувати збройну агресію рф в Україні, розповідати про нібито утиски «московської церкви» тощо. Я б додала: тепер, сподіваюся, не «утиски», а тотальне знищення. Але, якщо відкинути сатиру: московська церква в Україні— це як російська мова: усі кричать про їхнє пригноблення, водночас саме українськомовних та прихожан тоді ще Київського патріархату вважали другим сортом. Повірте людині, уродженці центральної України, хрещеній на початку 2000-х у рідкісній церкві Київського патріархату, яка насправді зазнала утисків, бо «хрещена в неправильній церкві».

Крім документів з явними ознаками фальшивки Служба безпеки України знайшла і склади з оптовими партіями прокремлівської літератури, яка вихваляє країну-агресора та закликає підтримати окупантів. Під час огляду комп’ютерів керівництва єпархії виявлено фотокопії посвідчень рашистів, які брали участь у бойових діях проти українських військ. Серед таких документів — посвідка «героя росії», підписана міністром оборони рф за «захоплення Криму» у 2014 році. 

Але, саме обшуки на території Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви московського патріархату демонструють справжні «духовні скрєпи»: Служба безпеки України виявила секретаря Чернівецької єпархії УПЦ МП архімандрита Никиту із 17-річним юнаком «у момент фізичної близькості». Фото розлетілося мережею. 

Відома українська журналістка Соня Кошкіна з’ясувала, що 17-річний юнак співає в місцевому хорі. У своєму Telegram-каналі Кошкіна опублікувала фото архімандрита — на ньому піп був у рясі, але без взуття. Журналістка назвала Никиту «любителем молоденьких хлопчиків» і заявила, що той маєбути вдячний, «що йому дали вдягнутися, не сфоткали, як було, коли вони туди зайшли».

«Він не просто якийсь секретар Чернівецької єпархії, ні. Позавчора на Синоді ця свята людина була призначена очільником Івано-Франківської кафедри. Замість Серафима, який утік до москви», — написала Кошкіна.

Цей Никита настільки був упевнений у своїй безкарності та можливостях своїх покровителів, що почав казати ледь не «мальчіка падбросілі, СБУ хотіла вбити мене». Але приділяти увагу цьому непотребу ми не будемо. 

На цьому «мандри» оборонного відомства країною не припинилися. Служба безпеки України заявила згодом про проведення контррозвідувальних безпекових заходів на території єпархіального управління та культової споруди місцевої єпархії УПЦ (МП) в Івано-Франківську, про що повідомили в пресслужбі обласного управління СБУ. Більше деталей не було. 

Не лише пропагандою та промиваннями мізків відомі московські попи. Цей так званий патріархат нібито української церкви заслуговує на цілком реальне покарання за законами воєнного часу. Наведу кілька прикладів. 

До суду спрямовано справу священика УПЦ (МП) з Луганщини, зокрема з багатостраждального Сєвєродонецька, якого звинувачують у співпраці із російськими військами. Слідчі встановили, що в середині квітня священнослужитель збирав інформацію про чисельність, дислокацію, техніку, а також озброєння ЗСУ в Сєвєродонецьку та у прилеглих до міста селах. Отримана інформація використовувалася російськими артилеристами. У телефоні священика виявили переписку з російськими військовими.

 Займаються правоохоронці й одним з представників УПЦ (МП) на Вінниччині. СБУ оголосила про підозру очільнику однієї з єпархій УПЦ (МП) в регіоні. В Офісі генпрокурора уточнили, що, за даними слідства, архієрей оприлюднив статтю, «в якій заперечує самостійність Православної церкви України, називає її священників «самосвятами-раскольниками», Україну — «малороссией».

 Журналісти видання «Главком» розгледіли Митрополита Луганського та Алчевського УПЦ Пантелеймона(Поворознюка) та настоятеля СвятоСаввинського монастиря міста Мелітополя архимандрита Іоанна (Прокопенка) у кремлівському палаці, коли там оголошувалася незаконна анексія росією Херсонської, Запорізької, Луганської і Донецької областей. Про їхню присутність у кремлівському палаці, пише видання, свідчать кадри з прямої трансляції заходу. 

 А ще були десятки проросійських «парадів», молебнів, маршів із вірянами, обвішаними георгіївськими стрічками та з портретами московського царя в руках. 

Що стало приводом? Не загально, а буквально. Пісеньки, які прославляють росію та благословляють населення боліт на вбивства українців. У чому ж тоді причина? А тут уже питання на кілька інтерв’ю та розслідувань. Хоча, вистачило б лише кілька запитань до представників влади різних поколінь: де ви хрестили дитину та хто ваші куми? Все, розслідування завершено. Це чимало мюслів для роздумів. А ще трішки: хіба 30 років незалежності ніхто не знав, хто займає Лаври і звідки ними керують? Чому аж за 9 місяців повномасштабної війни наша влада почала ворушити кубло московських попів? Час покаже. Першочергове зло — росія, але українське зло доклало не менше зусиль, щоб такі засідали в наших святинях. Головне пам’ятати, що попри темряву навколо потрібно завжди шукати світло в собі.