Роздуми з фронту
У радянські часи було таке поняття «номенклатура». Молодь вже не розуміє цього слова. А дарма. Бо з неї виросла сучасна українська мафія, яка і керує країною.
У нас збудована стійка піраміда мафіозної влади:
1. На самому дні розташована місцева мафія. Вона переплетена з бандитськими угрупованнями, які її захищають. Ці бандити складаються з місцевих податківців, ментів, прокурорів, суддів та простих злочинців. Вони всі пов’язані між собою. Як тільки якийсь дурник вирішить, що він громадянське суспільство, то ця зграя швиденько з ним розбереться. І буде він до скону доводити в судах, що він має на щось право.
Оця так звана реформа місцевого самоврядування мала тільки одну мету — остаточно розмежувати сфери впливу між регіональними мафіями.
2. Вся місцева мафія тримається вкупі через те, що є механізм «смотрящих». Президент у нас є отаким «смотрящим», який розрулює місцеві конфлікти інтересів та тримає общак. Таким чином наверху існує прошарок над місцевою мафією, який для зовнішнього використання створює вигляд якоїсь цільної дИржави.
Насправді, верховну владу грають олігархи, яким для збереження власних активів необхідно мати центр впливу на всю країну. Це те, що ніхто не зрозумів досі: якщо знищити всіх олігархів і не створити замість них інший центр впливу, то місцева мафія просто порве цю країну на окремі феодальні утворення.
P.S.
А де ж тут народ, нація, віра, мова? А це все для розводу лохів. Мафії до дупи, під що маскуватися. Треба буде і покитайськи заговорить і по-марсіанськи... Головне утримати пересічних в покорі. І от тут ми приходимо до розуміння того, чому зараз кошмарять МП чи окремих представників місцевої мафії. Просто кормова база дуже сильно звузилася через війну та руйнування. Шоу заміняє хліб та електрику. І саме тому, для безпеки правлячого класу, необхідно утилізувати потенційний бунтівний елемент на фронті. А це перш за все ТрО.
* * *
В чому причина тієї бійні, що зараз відбувається на теренах України?
Московська мафіозна дИржава та Київська мафіозна дИржава близнюки. Київська мафія завжди прагнула домовитися з братньою московською. Зробити поступки, відвести війська, розігнати добровольців. Проблема в тому, що московитів це не влаштовує. Як Орда, вони можуть існувати тільки через розширення. Тому вони зазіхнули на всю Україну. І от тут виник конфлікт інтересів. А ще існування такої наглої Орди на кордонах Європи не входило в плани панівного світового класу. Вони злякалися, бо не готові битися. Тому і допомагають нам, інакше ми б не встояли...
Тепер, коли війна перейшла в іншуфазу, вони шукають, яким чином припинити це. Але війну легко почати, але важко потім закінчити...
* * *
Який вихід з того цивілізаційного тупика, куди загнала нас мафіозна дИржава ?
Як можна реформувати те, чого насправді не існує ?
Це все одно, що намагатися щось робити не в реальному світі, а у відображенні в дзеркалі.
Реформувати видимість держави неможливо, бо це зараз фантом. Можливо тільки створити справжню державу замість цього фантому. Але це буде означати конфлікт з глибинною мафіозною дИржавою. А ця мафія складається із суддівської, ментовської, військової, податкової, місцевої та багатьох інших.
Ви не можете їх реформувати зсередини. Тільки створити заново. Але ХТО це зможе зробити? Бо наша мафія абсолютно законна, адже сама і писала ці закони.
Отже, поступова трансформація не можлива, тільки революція. А для революції бракує політичної сили, а без неї це буде просто бунтом. Який просто поміняє одного боса на чолі мафії на іншого...
* * *
В армії і тим більше в ТрО дуже не вистачає молодих навчених, вмотивованих молодших офіцерів...
На початку війни в ротах ТрО більшість командирів взводів та рот були бувші менти. Ну з патріотизмом у них було все непогано, раз прийшли добровільно та в найтяжчий період. А от зі знаннями... Ніхто з них не вмів воювати, а тим більше командувати у бою.
Те, що ми живі залишилися, то просто офігенна вдача...
Але ж так воювати далі не можна, якщо звісно не бажаєш угробити особовий склад в першому же бою. На рівні держави повинна бути програма з перепідготовки та навчання таких офіцерів.
Одна тільки УПА (Українська Паперова Армія) може відбити будь-яке бажання бути офіцером. Армія просто тоне в звітах, журналах, накладних, доповідях...
А логістика взагалі вже потонула... Бензин не спишеш, зброю та БК не отримаєш (а списати то взагалі пестня), форма тільки сниться, їжа — таке враження, що на кіло м’яса треба перевести пів кіла паперу...
Так я про що? Реформування всього, швидка перепідготовка, добір кадрів, тільки так ми можемо перемогти. Інакше буде як зараз — хто вижив під вогнем, той і молодець. А те, що через правильне тренування, добір кадрів, логістику можна значно підвищити відсоток тих, хто вижив, наразі не йдеться...
* * *
Не дивіться ви на ту стару замацану колоду краплених карт — наш політичний бомонд.
Ким був Петлюра до 1917 року? Політиком? Ні, він був журналістом.
Ким був Махно до 1917 року? Політиком? Ні, він був простим сільським хлопцем, якому сподобалися анархічні ідеї.
А тих політиків, які засідали тоді в «Государственной думе», ви пам’ятаєте? Ні?
Не треба гадати, хто завтра очолить країну — Пеця, Йуля чи ще хтось зі старої гвардії.
Справжня революція починається з того, що перевертає гральний стіл та роздає нову колоду...
