Непробивні «лінії оборони» московських попів в Україні

Якщо ви мали надію, що після «жорсткої руки» влади, яка заборонила московських попів, вони розчинилися, як типове зло у містичних серіалах, то ніт. Наш серіал, а назвати ці події інакше не можна, продовжується. І я стану оповідачем. Щоб детальніше пригадати, візьміть 43-й випуск «Сурми», зокрема статтю «Show must go on: боротьба за Києво-Печерську лавру». Тоді я зробила наївний висновок, від якого нині посміхаюся:

«Як розгортатимуться події – слідкуватимемо. Зрештою, московські попи точно покинуть територію Лаври. Те, що зазомбовані прихожани стоять там із власних міркувань, сумніву не підлягає, але чи це не «договорняк» і нове шоу від влади – покаже час». 

Ну, на роль провидиці я ніколи не претендувала… То що ж відбулося за ці місяці, запитаєте ви? Дуже кволо і болісно виганяються російські агенти в рясах: без десятків увімкнутих камер вже не так весело й завзято. Але розповісти все одно є про що.

Уранці 11 липня до Києво-Печерської лаври прибула комісія національного заповідника та правоохоронці. Вони спробували опечатати ще два корпуси Лаври, якими користувалася УПЦ (МП). Московські попи на своїх офіційних соцмережах розповіли, правоохоронці заблокували входи до 54-го та 58-го корпусів Києво-Печерської лаври. Але опір продовжують чинити як представники МП, так і їхні «вірні віряни». Так, з самого ранку віряни УПЦ МП зібралися на території лаври, де протестували щодо перевірки комісією корпусів. Вони молилися та співали пісні.

Раніше, вранці 6 липня комісія за допомогою поліції все ж змогла опечатати три корпуси Нижньої лаври – 69-й, 70-й та 71-й. У 69-му корпусі правоохоронці натрапили на несподівану знахідку – портрети російського імператора Миколи II та імператриці Олександри. Ну, насправді «несподіванка» – це доволі голосно сказано. Невже після підручників для малоросів очікувалося знайти там «Кобзаря»? До речі, виганяти бідних монахів на вулицю ніхто й не мав намірів: повідомлялося, що комісія планує опечатати всі приміщення Лаври, крім тих, які необхідні монахам для проживання. 

Але є одне доволі цікаве «приміщення». Адвокат московських попів протоієрей Микита Чекман повідомив, що одне з опечатаних приміщень – корпус № 70 – є резиденцією настоятеля УПЦ МП Онуфрія, в миру Орест Березовський. 

5 червня комісія завершила свою роботу і заповідник направив чоловічому монастирю УПЦ МП вимогу про невідкладне звільнення, припинення користування та повернення всіх культових будівель та іншого майна, що є державною власністю. Напередодні стало відомо, що церква у встановлений термін не підписала акти приймання-передачі державного майна Києво-Печерської лаври.

13 червня Господарський суд Києва ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову УПЦ МП до Національного заповідника Києво-Печерська лавра щодо проведення богослужінь у Києво-Печерській лаврі.

Предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній попри перипетії з переходом всіх церков до ПЦУ позитивно налаштований. Він переконаний, що зрештою Києво-Печерська і Почаївська лаври, які поки що перебувають під юрисдикцією Української православної церкви Московського патріархату, долучаться до єдиної Православної церкви України.

«Ми маємо уже визнану українську православну церкву. Згідно з соціологічними опитуваннями, ми знаємо, що тільки 4% населення України підтримують російську православну церкву. Цей процес переходу до єдиної Православної церкви України є незворотнім. Потрібно трішки потерпіти», – переконаний Епіфаній.

Я не можу розділити тверджень митрополита лише з однієї причини, точніше – через одну ілюстративну подію. На Хмельниччині представники МП цькували військових через спробу передати храм новим власникам. У містечку Красилів віряни УПЦ МП не хотіли віддавати храм, який за документами вже перейшов до громади ПЦУ. Протистояння ледь не дійшло до силового штурму.

Мережею розповсюдилося відео, як біля центрального храму Красилова прихожани Московського патріархату кричать «ганьба» військовим і членам комісії, які прийшли описати майно церкви. Ті, на чию адресу лунали вигуки  обурилися:

«Ганьба, що ми хочемо перейти у православну церкву, за те, що люди хочуть молитися українською мовою, за те, що люди хочуть миру, перемоги і не чекають тут рашистів», – заявила голова парафіяльної ради Юлія Бабійчук.

Очевидці розповіли журналістам, що віряни МП «проклинали й не добирали слів навіть на адресу загиблих на фронті захисників України:

«Для них вони служать рогатому сатані, таке порівняння вони сказали. Такі слова… Вони повністю зневажають усіх воїнів, і мого батька так само, зважаючи, що у нас того дня був день жалоби, привезли ще одного воїна, який боронив і захищав нас», – розповідала місцева мешканка.

У них немає Бога в серці, їхній Бог – це промови фсбшника з москви. З іншого боку – Бог усе бачить. Але таких – точно не 4%...

А що там Паша Мерседес?

Поки громади по всій Україні продовжують воювати у релігійних міжусобицях, одна «зірка» не гасне навіть на лаві підсудних. Йдеться про скандального митрополита УПЦ МП Павла (Петра Лебедя). 

30 червня Солом’янський райсуд Києва продовжив цілодобовий домашній арешт для митрополита УПЦ МП Павла до осені. Слідство підозрює Пашу Мерседеса у виправданні агресії російської федерації та розпалюванні релігійної ворожнечі. Запобіжний захід Лебедю обрали у квітні.

У залі суду Паша Мерседес жартував щодо свого прізвиська, зокрема, сказав, що через електронний бласлет – він тепер «Паша Тесла»; розповідав про розкольників, а після оголошення рішення – ще й за звичкою пригрозив судді судом Божим.

У центрі кримінальної справи – два епізоди. Перший – телефонна розмова митрополита зі своєю давньою знайомою, датована травнем 22-го року. Згідно з оприлюдненими СБУ аудіозаписами, піп радіє окупації Херсону, каже, що Україна заробляє на війні й розмірковує, нібито як країни-сусідки ділитимуть українські області. Лебідь ці звинувачення відкидає. Мовляв, голос на плівці йому не належить, а от співрозмовницю впізнав. 

У другому епізоді йдеться про проповідь колишнього намісника 29 березня, коли Кабмін уже розірвав договір із монастирем про користування майном. Тоді Паша Мерседес записав відеозвернення до вірян. У ньому Православну церкву України на чолі з Епіфанієм називав руйнівниками духовності, а діяльність Варфоломія називав безчинствами.

Зв’язок із російським патріархом Кирилом Лебідь відкидає. Богом присягається, що не бачив того з десяток років. А ще митрополит називає свого наступника-виконувача обов’язків намісника Лаври Авраамія, якого призначив Епіфаній, іудою. Каже, доки сидів на домашньому арешті, без нього монастир ледь не розвалився.

Прокурор наголосив – владика російської церкви в Україні має носити браслет цілодобово. Адже може впливати на свідків. Зрештою суддя ухвалив рішення – до 31 серпня владика Павло не їздитиме в Лавру і сидітиме під домашнім арештом.

Але буквально за день до судового засідання, де йому продовжили запобіжний захід, Лебідь приїхав у Лавру. Телеграм-каналами розповсюдилося відео, на якому він ніби відчув себе голлівудською зіркою на червоній килимовій доріжці – простягав свою правицю для поцілунку усім вірянам, до кого зміг дотягнутися.

Висновок

Цього разу я не хочу робити твердих висновків. Лише зауважу, що виганяти вкоренілих у Церкві московських агентів дуже складно. Звісно, що менш складно, аніж рашистських гнид. Ніби як і щось робиться, але конкретних і масштабних результатів немає. Можливо, потрібен більш дієвий підхід. Але зрозуміло одне, якби в УПЦ МП не було фанатичної підтримки людей, їхню агентурну мережу можна було змити, як крейду з асфальту. З іншого боку, коли нашій владі справді щось сильно заважає, на громадську думку особливо уваги не звертають. Тут є про що подумати. 

Насамкінець трішки фактажу. Голова СБУ Василь Малюк розповів, що 61 священнослужитель УПЦ МП підозрюється у роботі на рф. І це лише офіційно. Суди в Україні винесли 7 вироків клірикам УПЦ МП. Двох із них обміняли, одного – на 28 полонених українців. Припинено громадянство України для 19 попів УПЦ МП. Як бачите, роботи – непочатий край. Але треба захотіти результату.