Show must go on: боротьба за Києво-Печерську лавру

Влада, «зомбі», мерседеси…

 Розпочну цю статтю нетипово — із нагадування вам, шановні читачі, про статтю, яка вийшла друком наприкінці листопада минулого року. Тоді розповідала про баталії московських попів зі Службою безпеки України, яка навідалася з обшуками до агентів ФСБ у рясах. Щоб глибше зануритися в сьогоднішню тему, рекомендую пригадати її. Нині ж розповім вам про, так би мовити, продовження епохального шоу, яке у вигляді реаліті побило би всі телевізійні рейтинги. Йдеться про виселення Паші-мерседеса та його прибічників з окупованої ними святині в серці України — Києво-Печерської лаври. 

Доспівалися…

Як зазначалося вище, події почали розгортатися у листопаді 2022-го: тоді інтернетом ширилося відео, як у Лаврі оспівували «матушку-Русь». Ролик привернув увагу правоохоронців. Буквально через тиждень на території святині СБУ разом із Нацполіцією та Нацгвардією провели контррозвідувальні безпекові заходи «в межах системної роботи з протидії підривній діяльності російських спецслужб в Україні». Тоді під час обшуків правоохоронці виявили не лише пропагандистську літературу, а й російські нагороди за «звільнення Криму», російські паспорти, триколори, символіку так званих «ДНР» та «ЛНР», значні суми готівки та навіть зброю. Скрєпненько…

З огляду на це, вже на початку грудня 2022 року Рада національної безпеки та оборони ухвалила рішення про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в росії. Але, знаєте, не українському правовому полю звикли коритися попи мп. 

У вищезгаданому рішенні РНБО рекомендується, щоб уряд забезпечив перевірку наявності правових підстав та дотримання умов користування майном, яке перебуває на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на території Києво-Печерської лаври, релігійними організаціями.

Водночас із грудня Лавра стала монастирем у складі Православної церкви України (ПЦУ). Крім того, 31 грудня завершився термін оренди УПЦ двох соборів — Успенського та Трапезного. Міністерство культури повідомило, що не буде рекомендувати Лаврському заповіднику продовжувати цю оренду з УПЦ, а 5 січня вони були передані у власність держави. Крім того, розпочалася перевірка правомірності користування УПЦ Нижньої лаври (за безстроковим договором оренди з 2013 року).

Врешті, Національний заповідник оголосив про розірвання договору прооренду з УПЦ з 29 березня. Однак намісник Києво-Печерської лаври з УПЦ митрополит Павло (Лебідь, він же — мерседес) заявив, що ченці не будуть виселятися з Лаври. Представники УПЦ навіть пішли до суду, але суд відмовив їм у позові. 30 березня прибічники (читай — промиті пропагандою) УПЦ не пропустили на територію комісію Міністерства культури та інформаційної політики, яка мала провести інвентаризацію майна Києво-Печерської лаври.

Не вигадав бий Тарантіно…

Про російських агентів у рясах справді все зрозуміло. Цікавить інше — суспільний опір вигнанню московських попів. На цьому зупинимося детальніше. Почнімо з того, що експансія російської православної церкви на Києво-Печерську лавру розпочалася ще до відновлення Україною незалежності — у 1988 році. Тоді рпц постановою Ради міністрів УРСР отримала в користування перші споруди. Після 1991 року межі користування в Лаврі значно розширила «дочка» рпц в Україні — Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП). У 2013 році — за пів року до російського вторгнення в Крим та на Донбас, московському патріархату точно неукраїнської церкви було передано понад 50% усіх площ Києво-Печерської лаври. Водночас частину з них влада Януковича віддала в безоплатне користування, формально нічого не відчужуючи з державної власності.

Упродовж 35 років релігійна пропаганда зростила цілі покоління не вірян, а сектантів. Усі ці роки священники, проросійські чиновники й депутати усіляко просували думку про Києво-Печерську лавру як найважливіший форпост «істинно православної, руської віри». До лаври навідувався й путін, пропагуючи міф про «братській народ», «православную благодать», яка є благодаттю лише в стінах московської церкви. З власного досвіду можу сказати, що прихожани мп на повному серйозі вважали, що молитва до Бога українською мовою — недійсна, ікони в тоді Київському патріархаті — не можуть бути чудодійними, а хрещення або вінчання в таких храмах — недійсні. Абсурд? Авжеж. Таке мислення нікуди не поділося навіть із повномасштабним вторгненням росії у лютому 2022 року. Промивка мізків була настільки якісною, що разом зі знищеними вщент українськими містами та селищами, катуваннями, зґвалтуваннями та вбивствами десятків тисяч мирних українців, зчинених російськими військовими, багато вірян УПЦ досі переконані в якійсь «істинній божій благодаті» московської церкви. На кореспондентів, які працюють у ці дні біля Києво-Печерської лаври, кричать… ні, не російською — українською мовою. Як можна перетворити мозок у кашу — мені незрозуміло. Із устзахисників Паші-мерседеса можна було почути й про те, що увесь світ захопив диявол, щоб знищити «святу расєю», або ж російські ракети, які щомиті можуть зруйнувати їхні домівки — просто ще одне Боже випробування. Але тепер увага: разом із такими думками, захисники московської церкви переконують — ВОНА УКРАЇНСЬКА, і не має жодного стосунку до росії, і що насправді влада просто оголосила полювання на їхню церкву. What? Мені здається, більш явного зв’язку зі спецслужбами рф не має жодна з агентурних проросійських структур. 

Скромний приклад — порушена справа проти скандального митрополита Паші-мерседеса. СБУ повідомила йому про підозру за ч. 1 ст. 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань) та ч. 1 ст. 436-2 (виправдовування, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників) на основі обґрунтованої доказової бази.

Будь-хто з вірян може самотужки переконатися в цьому (треба тільки захотіти), прослухавши фрагменти розмов одіозного митрополита, опублікованих СБУ. Наприклад, в одній з них Павло радіє окупації Херсона, а вторгнення рф називає «війною Америки і росії до останнього українця». В іншій розповідає, що в західних регіонах України немає українців, мовляв, все це «Польща та Угорщина», а «Україною там ніхто не дихає». А ще в одній каже:у тому, що росія розпочала війну, винна Україна, бо «спровокувала москву». В окремих перехопленнях митрополит не приховує, що підтримує зв’язок з москвою попри вторгнення рф, а також просить молитися за московського патріарха. І це тільки трішки прикладів. А тепер уявімо, що розповідалося на молебнях..? Знову ж таки, що в головах упопів зрозуміло: гроші, коштовності, автівки. А що в голові в умовно матері одного з українських Захисників? У будь-якому разі серед прихожан є родини, в кого бодай один член сім’ї нині захищає Україну або ж загинув за неї. Невже жодних пазлів у голові не складається? Як бачите, запитань багато. 

Боротьба за Лавру: відновлення справедливості чи нове шоу для рейтингів?

Нині ж доступ до Києво-Печерської лаври досі заблокований. Люди кричать «покайтеся», «Бог усе бачить» тощо. А й справді — Бог усе бачить. Автівки, що виїжджають з Лаври, поліціянти ретельно перевіряють. За словами прихильниці виселення московських попів з Лаври, священники УПЦ МП виносили звідси ікони та інші цінні речі.

Утім, а подумаймо про менш очевидний бік подій. Недарма ще у вступі я згадала слово «шоу». От, наприклад, арешт Павла Лебедя: з одного боку, це мало показати серйозність намірів влади покласти край свавіллю та пропаганді російських агентів у рясах, з іншого — позбавити лаврський протест керівництва. Мені сподобалося, як те, що відбувається між СБУ й УПЦ МП, назвали в «Дзеркалі тижня», мовляв, це «чимсь нагадує договірний матч». Так, намісник (Києво-Печерської лаври) постійно випереджає суперника на пів корпусу:

«Він заздалегідь знає, що прийдуть з обшуками, йому дали час вивезти з монастиря все, що йому дороге. І навіть про те, що монастир із Лаври будуть “виселяти”, він, здається, знав заздалегідь: його недавній вояж по православному сходу у світлі останніх подій виглядає як підготовка, пошук підтримки в центрів православ’я, все ще лояльних до московського патріархату. Нарешті, спокій і стриманість — зовсім йому не властиві — в момент арешту. Здається, і до цього він теж був готовий», — пишуть на ZN.UA.

Як розгортатимуться події — слідкуватимемо. Зрештою, московські попи точно покинуть територію Лаври. Те, що зазомбовані прихожани стоять там із власних міркувань, сумніву не підлягає, але чи це не «договорняк» і нове шоу від влади — покаже час.