Творець Майбутнього: якою повинна стати людина?

Глобалізаційні тренди формують браконьєрський, споживацький тип людини, яка позбавлена власної думки в багатьох фундаментальних питаннях, Свобода та Гідність для якої не є найвищими цінностями. Відповідно, Свободу та Гідність як вищі ідеали ця людина не готова захищати, тим більше із використанням жорстких способів впливу.

Глобалізаційні тренди надзвичайно сильні, вони підкріплюються трильйонами доларів, контролем всіх найпопулярніших соцмереж, провідних ЗМІ, продажними корумпованими урядами в майже усіх куточках світу.

У цій статті ми зосередимось на найбільш визначальних загальних рисах, якими повинна володіти Людина для того, щоб протидіяти браконьєрам та їхнім виродженим світоглядно-інформаційним трендам. Боротьба Творців та Браконьєрів стає все гострішою, а виклики для Творців стають все більш явними та відчутними.

Про боротьбу добра і зла, найвищі цінності, що, власне, і роблять з обивателя — Людину, говорили всі метафізичні традиції та Пророки: Рама, Крішна, Заратустра, Будда, Ісус Христос. І тут доцільно розмежовувати те, що несли Світочі Людства, та те, як це використовувалось і реалізовувалось політико-релігійними інститутами.

На мою думку, дуже хорошим сучасним духовно-моральним узагальненням цих ціннісно-світоглядних метафізичних поглядів є книга Юло Вооглайда «Мислити як громадянин». Власне, сам Юло Вооглайд є видатним мислителем сучасності, одним із «батьків-засновників» незалежної Естонії, вченим високого рівня. 

Тоді як речі, які прописані автором у своїй книзі є актуальними як для Естонії чи України, так і для всіх людей доброї волі у різних країнах світу. Адже глобалізаційні виклики стоять і перед кожною людиною, і перед народами, і перед усім людством! Споживацький спосіб мислення та існування людей вже доводить планету до стану, в якому вона раніше чи пізніше змушена буде самоочиститись від «найнебезпечнішого вірусу» — браконьєрського людства зі споживацьким світоглядом.

Книга «Мислити як громадянин» є доступною в інтернеті англійською та російською мовами, український варіант — доступний в друкованому вигляді. Попри використання терміну «громадянин», праця Юло категорично не має нічого спільного із глобалізаційною риторикою, носіями якої виступають ґрантожери різних національностей, статусів та різновидів. Книга фактично є підручником для створення «Людини Майбутнього», яка в ній зображена певним ідеалом та має назву «відповідального громадянина». Громадянин ототожнюється не з юридичною належністю до певної держави, а із представником справжньої Еліти. З педантичною чіткістю та точністю створюється образ, в якому перераховано дуже багато ознак та властивостей, що є необхідними для людей майбутнього.

Повертаючись від книги до нашої теми, звернусь до алегорії. Уявіть собі прекрасне величезне озеро, з кришталевою водою, що має цілющі властивості, наповнене багатим життєвим різноманіттям, з мальовничими берегами. Ми, люди, є мешканцями цього озера. І от це озеро внаслідок системних ворожих браконьєрських дій, впродовж тривалого проміжку часу перетворювалось в болото — із зеленуватою багнюкою — замість кришталевої цілющої води, трясовиною — замість водного плеса, засміченими берегами та острівцями тощо. Але ми, люди, залишились жителями цього болота, колишнього озера.

Частина жителів — найбільш жирні п’явки, до прикладу, називають себе головними. І вони вже не хочуть нічого змінювати. Частина жителів пристосувалась, дехто пішов в наймити до «п’явок» і почав писати наукові чи інформаційні праці, які мають нас всіх переконати, що «Болото замість озера — це добре»; «Болотна вода набагато корисніша, ніж кришталево чиста»; «Озера ніколи не існувало» та в інших «великих мудростях». І от у нас є вибір — жити в болоті, яке раніше чи пізніше стане непридатним для нас, чи спробувати навести тут лад і поступово з болота знову зробити озеро. Так, для цього нам треба поставити на місце всіх паразитів, навіть тих, які кричать щось з розряду: «Я — головна п’явка правого берега»; «Я — верховна ропуха центрального острова»; «Я — авторитетна кишкова паличка найбільшого озерного джерела» тощо. 

Розмірковуючи над такою аналогією, я згадав 2014 рік. Момент, коли в українських воїнів не було забезпечення: їжі, води, одягу тощо (особливо, води), волонтери досить великими партіями закуповували польські «таблетки», кожна з яких здатна була навіть із зеленуватої болотної багнюки зробити літр питної води, очищеної від будь-яких бактерій, вірусів чи мікроорганізмів. Потім питання водного забезпечення розв’язалось, але такі таблетки запам’ятались тим, хто з ними стикався.

Повернімось до аналогії з озером. Творець Майбутнього, який заявлений в заголовку до цієї статті, повинен виконувати для нашого озера функції такої «очисної таблетки». Різної за величиною, специфікою та місцем застосування. Якась таблетка може очистити літр, якась 10 літрів, якась — кубометр води, інші мають вищі антисептичні властивості — краще знищуватимуть шкідливі мікроорганізми, ще інші — будуть вирізнятись саме місцем застосування — хтось з них очищатиме замулені джерела задля притоку (приходу) нової свіжої кришталевої води. Хтось, можливо, персонально утилізовуватиме найбільших паразитів і, як наслідок, створюватиме передумови для подальшого очищення.

У будь-якому разі необхідним є весь перерахований функціонал, а загальний обсяг робіт, що необхідні для очищення болота і приведення його до стану озера, є величезним, відповідно, потребує великої кількості робочих рук та правильно докладених зусиль.

Таку роль людина може виконувати, якщо одночасно володіє двома характеристиками:

1. Розуміє та усвідомлює все те, що відбувається. Має власну думку, сформовану на основі критичного системного мислення відповідно до законів логіки та здорового глузду. Останнє уточнення є дуже важливим. Адже «пан» Шаріков із «Собачого серця» Булгакова також про щось там «думав».

2. Активно ставиться до реальних проблем. Тобто людина не просто все розуміє, а ще й прагне своїми можливими діями змінити те, що потребує змін. Покращити ситуацію.

В Україні та не тільки є велика кількість людей, що вдало прогнозують подальший розвиток подій. І через деякий час справді все відбувається саме так, як вони й прогнозували. І тоді можна з розумним виглядом говорити «а я ж казав»... Так от, для цих людей є сумна новина — цього недостатньо!

В Україні велика кількість людей була проти багатьох явищ: проти прихватизації, викрадення землі, дружби з росією (свого часу), знищення промисловості, кредитів МВФ, зрадницьких «Мінських угод» тощо.

Ще більша кількість людей була проти знищення українських воїнів у котлах, зокрема під Іловайськом. І так, вони були проти. Але під Адміністрацію зрадника Порошенка в серпні 2014 року приходило 250 людей, а мали бути десятки й сотні тисяч! Бо люди мали захистити тих, хто навіть ціною власного життя був готовий захистити Україну!

Відчуваєте відмінність між «а я знав (казав)» і «я почав робити бодай щось, щоб це змінити»?

Для перемоги зла достатньо, щоб добрі люди нічого не робили. Відсиділись в сторонці, «у своїй хаті з краю». Пішли у зовнішню або внутрішню еміграцію. І вже навіть не згадували, що насправді прислів’я про хату — козацьке і звучить трохи інакше: «Моя хата з краю — першим ворога стрічаю!». Або «першим стріляю». Тобто активно дію.

Час Великого Переходу, у який ми всі живемо, ставить перед кожним свої вимоги та завдання. Усвідомлення та подальша дієвість — до них належать.

На рівні багатьох країн світу зараз відбувається боротьба національних еліт із транснаціональними ворожими структурами. В Україні проблема поглиблюється тим, що своя Еліта — відсутня, а її місце зайнято не тільки Псевдоелітою, а подекуди — і Антиелітою! 

Еліту кожного народу формують люди, які присвятили себе служінню суспільним інтересам. Ще з часів Древньої Греції належність до Еліти вважалась піднесеною ідеєю. В часи Середньовіччя Елітою називали лицарів та шляхтичів, що захищали державу, короля, себе, підданих від ворогів, а також (неодмінно!!!) обстоювали честь і гідність, право бути собою. Моральні 

принципи шляхти мали бути чіткими, зрозумілими та передбачали неухильне дотримання. Виконання своїх обов’язків, точне і безперечне, було одним із ключових критеріїв моральності. Аморальність та виродженість отримували відповідну оцінку та засуджувались, а не возвеличувались до дегенеративного культу з розряду БЛМ, ЛГБТ чи інших глобалізаційних трендів. Чітке уявлення про честь та ганьбу задавало світоглядні орієнтири. В наш час більша частина вищезазначених слів викинуті із загального інформаційного простору, що й не дивно, зважаючи на дегенеративність останнього. Але ми повинні це змінювати. Адже все починається саме з цих високих метафізичних категорій. Споживацтво гине там, де з’являється усвідомлення первинності Духу над Матерією, а не навпаки.

Творці Майбутнього — сукупність Еліт різних народів світу, які всі разом зможуть перемогти світових браконьєрів. І яким би важким та недосяжним це не здавалось на даний час, саме такий екзамен стоїть перед всім Людством на етапі Великого Переходу. Відоме китайське прокляття «жити тобі в епоху змін»...

Навіть маленький вогник розсіює суцільну темряву. І один у полі воїн. А якщо разом дмухнути, то ураган буде. І як же тут не згадати Тараса Шевченка:

Борітеся — поборете!

Вам бог помагає!

За вас правда, за вас слава.

І воля святая!