Вектор — Україноцентризм. Політичний дайджест новин №1

1 рік лендлізу, західна зброя і контрнаступ 

9 травня минув 1 рік з моменту підписання Джо Байденом закону «про ленд-ліз для України». За 1 рік чинності закону ЗСУ так нічого і не отримали від лендлізу. Проте українська преса, політики, «експерти» та інші «зеленуваті» і «шоколадні» патріоти пройшли протягом цього року важкий «еволюційний» шлях: від «Слава Байдену», «Слава Зеленському, який випросив лендліз», до «не дуже він нам і потрібен». Завершився їхній поступ на брехливій тезі «за лендліз треба платити, а зараз дають безкоштовно», що категорично не відповідає суті прийнятого закону та його юридичному тексту.  

Що сказали Зеленськийта Резніков виданню The Washington Post?

Важливою інформаційною подією на міжнародному фронті стали розмови президента Володимира Зеленського та міністра оборони Олексія Резнікова із журналістами видання The Washington Post. 

Ключовою темою був контрнаступ України, а позиція українських високо-посадовців полягала в наступному: «Очікування від наступу сильно перегріті, може відбутись емоційне розчарування». Залишається риторичне запитання: «А хто ж так перегрівав очікування від контрнаступу? Чи має до цього стосунок єдиний телемарафон? Зеленський? Резніков? Буданов? Подоляк?» 

Інтерв’ю президента Чехії Петра Павела про всі можливі сценарії — The Guardian

Нещодавно обраний президент Чехії Петр Павел став потужним міжнародним інформаційним рупором щодо питань московсько-української війни. Починаючи із заяв про те, що «допомога від Заходу ставатиме все меншою» та «ЗСУ матиме один шанс на контрнаступ», станом на травень 2023 року Петр Павел розповів, що важливо розглядати будь-які можливі сценарії розвитку військових дій. І не потрібно покладати всіх надій виключно на один сценарій.

Слова президента Чехії є правдивими, логічними та прагматичними (саме останньої риси бракує українцям в розумінні політико-економічних процесів), тому їх потрібно сприймати виважено та тверезо. Водночас розуміючи, що колишній генерал Петр Павел зараз виступає речником глобалістичних сил, від яких саме залежить левова частка військової допомоги Україні.

Велика Британія передає Україні далекобійні ракети!

Британія готується передати Україні ракети великої дальності Storm Shadow, — про це повідомляє видання The Washin-gton Post. Подібно до ситуації із передачею сучасних танків, де саме Британія виступила локомотивом всього процесу та першою оголосила про передачу своїх танків «Челленджер 2», британці збираються першими (а, можливо, і єдиними!) надати нам ракети, які можуть вражати цілі на відстані до 300 кілометрів.

Британські консерватори чи то на чолі з Борисом Джонсоном, чи то з Ріші Сунаком проводять чітку послідовну підтримку України, починаючи із перших годин вторгнення. Водночас видання Politico стверджує, що Білий дім не збирається наслідувати цей приклад та передавати аналогічні ракети ATACMS із дальністю 300 км.

Вибори в Туреччині: інформаційне дежавю 

Важлива геополітична подія відбудеться 14 травня у Туреччині — вибори президента. Ключове питання — залишиться Ердоган на посаді чи програє Кемалю Кілічдароглу, лідеру секуляристської Республіканської народної партії (CHP), кандидату від коаліції шестипартійного Альянсу націй. 

Читаючи міжнародну пресу та українські ЗМІ, я мав відчуття так званого дежавю — десь я це вже бачив/читав. Абсолютно аналогічно описували ситуацію напередодні виборів президента Польщі у 2020 році. Тоді Анджей Дуда зустрівся у другому турі з кандидатом від Громадянської платформи, мера Варшави Рафала Тшасковського після того, як,за даними екзитполів, Дуда отримав 43,6% голосів, а Тшасковський — 30,3%. За результатами другого туру Дуда переміг із 51,0% підтримки, натомість його опонент Тшасковський отримав 49,0%. 

Аналогія полягає в тому, що вся глобальна світова преса, а разом з нею і ук-раїнська журналістика, що отримує щедре фінансування із тих самих джерел, нагнітали ситуацію проти Анджея Дуди. Українське інформаційне поле тоді розповідало нам про «щире» обурення польського народу у відповідь на захист Дудою консервативних цінностей. Журналісти стверджували, що представник глобалістичних сил Тшасковський йде попереду Анджея Дуди та має вищі шанси на перемогу. 

Одним із завдань такої політтехнологічної маніпуляції є вплив на тих, хто не визначився із вибором, та аполітичних громадян підтримати лідера. 

Незважаючи на всі зусилля транснаціонального капіталу, польський народ обрав президентом польського націоналіста! Що, до речі, стало великим подарунком для України, адже братня допомога українцям від польського народу є надзвичайною за своєю важливістю та обсягами! 

Водночас допомога Україні від держав, де при владі представники ліберально-глобалістично-космополітичної сили, має принципово інший характер.

Повертаючись до виборів президента Туреччини — Ердоган є сильним національним лідером та працює в інтересах свого народу. На жаль, в існуючій міжнародній політичній «шизофренії» інтереси турків не завжди збігаються з інтересами українців — власне тому Туреччина старається отримати максимальну економічну вигоду від збереження відносин із московією.  

Глобалісти проти націоналістів і консерваторів: черговий «напад» на Джорджу Мелоні

Епоха змін, в якій ми живемо, все більш чітко показує ідеологічно-світоглядне протистояння всього національного та консервативного з одного боку, та всього глобалістичного, ліберально-космополітичного з іншого. Ця війна лише набиратиме обертів. І важливою подією в її межах став прихід до влади в Італії Джорджі Мелоні. 

Поміж Італією та Францією спалахнув дипломатичний скандал, що вже став причиною скасування офіційного візиту глави італійського МЗС до Парижа. 

За словами міністра внутрішніх справ Франції Жеральда Дарманіна, чинний прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні «не змогла розв’язати міграційні проблеми, завдяки яким вона була обрана». Дарманін поглибив думку, що Мелоні «брехала» виборцям, коли обіцяла покласти край міграційній кризі.

Для пересічного українського обивателя може бути незрозумілою та невидимою вся глибина скандалу, що розгорівся. Проте в питаннях міжнародної політичної етики є неписана заборона втручатись в політичні справи інших країн, особливо тих, які є нібито партнерами. Окрім цього, йдеться не про будь-кого, а про міністра внутрішніх справ Франції та очільника уряду Італії.

З моменту приходу Макрона до влади Франція опинилась під повним впливом глобалістичного капіталу. Тому висловлювання Дарманіна не є випадковістю, а лише лементом добре продуманої глобальної політичної гри. 

Глобалізація хоче затаврувати будь-які прояви національного та консервативного в світі, адже світоглядна боротьба йде саме по цій лінії. Це дуже важлива світова тенденція, без усвідомлення якої неможливо скласти правильне розуміння міжнародної політики. Згадайте нападки преси на того ж консерватора Бориса Джонсона, за яким деякі українські ґрантові ЗМІ бачили «руку кремля». Прийшов лютий 2022 року і ми побачили хто є хто, еге ж? 

Аналогічно ярлик «фашистки» вішали на Ліз Трас. І це ж йдеться про прем’єрів Великої Британії, а не якоїсь другорядної країни!

Скандал, спричинений провокацією французького міністра, безумовно матиме своє продовження. 

Італійці та поляки мають суттєву політичну перевагу над українцями – у них сформовані національно-консервативні сили, які захищають власне інтереси своїх народів. В той час як нам, українцям, створення такої Сили є критично необхідним.