Загрози для України: Усвідомлювати не можна пропускати
Нещодавня заява конгресмена США Вікторії Спартц викликала цілу бурю емоцій як в інформаційному полі, так і серед звичайних українців. Зараз влада зробила досить цікавий інформаційний вкид, який я в соцмережах раніше схарактеризував так: «Дивний скандал етнічної українки з США з «інородцями» з України постарались погасити «патріотичним наказом» про «відвоювання всього Півдня».
А якби не було наказу, то не відвойовували б? Чи відвойовували, але б не весь? А як його втратили за один день через розблокування Чонгару будемо згадувати? Якась суцільна інформаційна політтехнологічна шизофренія…
У попередній статті «Початок кінця «регента» Єрмака» я надав аналіз самих заяв Вікторії Спартц та обвинувачень на адресу Андрія Єрмака. Настільки сильна і важлива подія для України, безумовно, матиме наслідки. Проте в цій статті я хочу ретельніше розглянути глибинну проблему, яку нам показує реакція українського суспільства на такі заяви.
Говорячи про українське суспільство, я першочергово маю на увазі тих, хто патріотично налаштований. Репліки проплачених «експертів» чи журналістів, що годуються з того ж джерела, що і «зелена монобільшість» мене в цьому випадку не дуже цікавлять. У них є своя проплачена мотивація, чи навіть скажу гостріше – «шкурна». Фрази якихось «речників МЗС», які є фактично секретарями «7-го рівня» вказують лише на надзвичайно низький інтелект та фаховість самих речників і тих, хто наймає їх на роботу.
Цікавим є «феномен» підтримки Єрмака з боку так званих грантоїдів, які керуючись стадним інстинктом, почали підтримувати одіозного очільника Офісу президента. Але це окреме питання.
А от позиція частини патріотичного суспільства, якій не сподобались заяви конгресмена США Вікторії Спартц, потребує глибшого дослідження.
Дехто з патріотів підхопив тезу про те, що Вікторія Спартц керується передвиборчими мотивами в цій заяві. І що їй це буде корисним, адже восени в США відбудуться перевибори третини Конгресу. Дана теза свідомо спровокована провладними медійниками, і її головне завдання – відволікти від самої суті звинувачення, від предмета розмови. Я особисто не знайомий із такою «електоральною» мотивацією Вікторії Спартц, але вкажу, що навіть якщо вона і має місце, то це для нас абсолютно другорядне. Першочерговим є сам предмет – можливі зв’язки Андрія Єрмака з рф, інформацію про які вже багаторазово поширювали ЗМІ, зокрема й ті, що пов’язані з британською розвідкою. Але можлива наявність цих зв’язків відкриває нам головний предмет – загрозу для воюючої України зі сторони кремлівської агентури у вищих ешелонах влади. Загрози політичної, військової та інформаційної. Військової – через доступ до інформації, зокрема тієї, що містить гриф «таємно». Інформаційно – через формування інформаційного поля України, через засилля туди осіб з розряду подоляків та арестовичів, котрі працюють в ієрархічні підпорядкованості Єрмаку, формують викривлене сприйняття реального стану речей, всіма силами затягують Україну до «мирної капітуляції», а також зберігають штучну ментальну пуповину, яка поєднує Україну з «масковскім міром».
Читайте також: Звільнення Баканова і Венедіктової: чому зараз?
Цікавим моментом тут також є те, що присутність когось у повністю контрольованому інформаційному полі, створює ілюзію участі тієї людини в обороні країни. Маємо «патріотів» з розряду того самого Арестовича чи Вілкула – мера Кривого Рогу, Кіма – мера Миколаєва, Терехова – мера Харкова, чи навіть одіозного наскрізь промосковського Добкіна, який зробив фото із військовою кепкою, на якій закріплено червоно-чорний шеврон. З одного боку смішно, а з іншого – йде інформаційна обробка українців, люди в такий спосіб зомбуються.
Але повернемось до патріотичного суспільства. Іншим досить сильним аргументом деяких щирих українців стало те, що така заява Спартц може нашкодити ленд-лізу, який надзвичайно необхідний Україні в умовах війни з ресурсно переважаючою нас московією.
Навіть якби дії Спартц могли призупинити ленд-ліз, то тоді українці повинні були б порівняти між собою величину двох загроз:
1. Призупинення ленд-лізу. Скасування якого, до речі, не загрожує, адже він проголосований обома палатами Конгресу та підписаний президентом США Джо Байденом.
2. Діяльність московського шпигуна на посаді глави Офісу президента України, якому підпорядкована величезна владна вертикаль; який зараз має величезні повноваження, що насправді не властиві секретарській структурі при Президенті ( а ОПУ – саме секретарська структура з точки зору логіки і закону); який «зав’язав» на себе і закупівлі для армії, і процеси, пов’язані з отриманням західної військової техніки, і координаційні процеси з питань оборони; який має доступ до державної таємниці та реальні механізми впливу на керівництво Міноборони, Генштаб ЗСУ тощо.
Перелік можна продовжувати, але для порівняння загроз достатньо і вищенаписаного. Тобто при холоднокровному аналізі патріотичний українець повинен був би поставити на шальки терезів призупинення ленд-лізу з одного боку, а з іншого – саботаж захисту України та роботу на агресора від особи, яка перебуває на найвищому рівні політичного керівництва країни.
При такій постановці питання відповідь є очевидною. Шкода від «крота» ставить під загрозу всі рівні обороноздатності України, безпосередньо допомагає ворогу як в стратегічних, так і в тактичних питаннях. Своєчасний злив інформації щодо планування військових операцій, пересування українських військ чи бронетехніки, отриманої від західних союзників, ставить під загрозу проведення відповідних операцій, життя українських воїнів (українці ж не забули, як відбувались «котли» для наших воїнів, насамперед добровольців) та використання бойової техніки. Ленд-ліз – закон США, що дає нам можливість отримувати військову допомогу та розплачуватись за неї впродовж десятиліть. А якщо частина цієї допомоги буде знищуватись через дії ворожих шпигунів? До речі, велика кількість української бойової техніки була знищена під Ізвариним у часи Порошенка… Та й котли відбувались, про які інформаційно «прикормлені» журналісти та експерти нам розповідали казки. Казки, наповнені кров’ю Українських Героїв…
Але і це ще не все. Адже саме Вікторія Спартц є одним із конгресменів-співавторів закону про ленд-ліз для України. І не просто рядовим співавтором, який у якомусь місці законопроекту додав кілька абзаців. А співавтором, який із рук президента США Байдена отримав ручку, якою було підписано цей закон. Це надзвичайно важлива деталь, адже президент-демократ надає такий знаковий політичний «артефакт» конгресмену-республіканцю. І це, безумовно, вказує на визначальну роль самої Вікторії Спартц в процесі створення цього законопроекту та його подальшого просування.
У цьому місці потрібно поставити таке питання: чи потрібен Вікторії Спартц політичний піар, якщо у неї за плечима вже є таке досягнення, як закон про ленд-ліз, особливо за умови, якщо цей нібито піар ще й може нашкодити самому ленд-лізу?
Наголошу для читачів, що дана аргументація не розглядає саму персону та особисті чи політичні характеристики пані Спартц, а є простою холоднокровною викладкою чітких міркувань.
Причиною того, що частину нашого патріотичного суспільства можна ввести в оману і повести манівцями приховано-хибних міркувань, полягає в тому, що українці не вміють порівнювати між собою загрози перед Україною як державою, та українським народом як окремим етносом. І це є величезною страшною проблемою. Саме в силу таких обставин українське суспільство не здатне своєчасно побачити певні загрози, зрозуміти їхню величину, згуртуватись для протидії.
Протидія повномасштабному вторгненню московитів згуртувала українців. Бо це пряма загроза всім та кожному, бо прийшли до тебе додому вбивати, ґвалтувати, калічити та грабувати. Бо споконвічний ворог вчергове проявив свою суть. Але ключове в цьому випадку – ОЧЕВИДНІСТЬ ТА МАСШТАБ ЗАГРОЗИ!
Українські воїни проливають кров за українську землю! Жертвують собою, демонструють надзвичайний героїзм, волонтери шукають все необхідне, українці віддають все, що можна, для забезпечення армії. І водночас «зелені антиукраїнці» показують через ЗМІ як «досягнення» – продаж Української Землі і Надр, під час глобальної продовольчої кризи, що вже крокує планетою. Тієї самої землі, за яку проливається свята Українська Кров.
«А чиєю кров’ю ота земля напоєна? – … Вам байдуже?!» – казав Тарас Шевченко. Але ж «оглухли, не чують, кайданами міняються, правдою торгують…»
Народ, особливо у своєму теперішньому стані, не здатний розпізнавати такі загрози. Розпізнавати, усвідомлювати їхню глибину та підіймати українців на боротьбу, – завдання Еліти. А наша антиеліта та псевдоеліта – мовчать і «торгують». І навіть керівництво духовних інституцій «води в рот набрало».
Загроза втрати землі та надр через викрадення політико-економічними методами несе в собі небезпеку зникнення українців як етносу й України як держави. Держава із такою назвою може й збережеться, тільки от хто там житиме на «викуплених землях», у чиїх інтересах будуть використовувати землю і надра, які за Конституцією є національним багатством всього українського народу?! Всього. Згадуючи Пророка – національне багатство належить «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Майбутнім поколінням українців все-таки потрібно буде десь народитись, в умовах можливої глобальної боротьби народів та транснаціонального фінансового капіталу за ключові ресурси…
Розуміння природи появи, формування та дії загроз, які стоять перед українцями, їхня глибина та порівняння їхньої небезпечності, – те, чому ми повинні навчитись. Першочергово це зобов’язані зробити ті, хто повинен становити собою Українську Еліту. Зряча Сила Еліти повинна доносити правду до сліпої Силу Народу та спрямовувати її на боротьбу з усіма ворогами. На боротьбу, а також – на побудову України Майбутнього. Але обидва ці процеси є неподільними та повністю взаємопов’язаними.