Подальші ускладнення для росії та можливості для глобальної безпеки
Буряти — монголомовний народ, що проживає по обидва боки озера Байкал, а також у Монголії та Китаї. Загальна кількість населення оцінюється від 550 до 690 тисяч. Бурятська мова відноситься до монгольської гілки алтайської мовної сім'ї і є однією з державних мов Республіки Бурятія поряд з російською. Традиційними релігіями бурятів є буддизм і шаманізм. На початку XVII століття Московська держава почала завоювання Бурятської землі. Завоювання етнічної Бурятії тривало близько ста років й остаточно завершилося через деякий час після підписання Буринського договору між Росією та Китаєм у 1727 році.
Бурятський національний рух виник на рубежі XIX-XX століть як відповідь на посилення репресивної політики росії по відношенню до бурятів. Виникнення прошарку буржуазних націоналістів в бурятському середовищі було унікальним явищем в історії національних рухів Середньої Азії. Через імперіалістичну нібито адміністративну земельну реформу, проведену царським урядом на початку XX століття, бурятське населення виступило в активну опозицію на захист своєї землі.
Після Лютневої революції в російській імперії рішенням Всенародного з'їзду бурятів Забайкальського краю та Іркутської губернії в квітні 1917 року була утворена національна держава бурятів — бурят-монгольський улас. У 1923 році у складі РРФСР була утворена Бурят-Монгольська АРСР. Під час сталінських репресій 1937 року керівництво Бурятії було заарештовано, розстріляно або відправлено в концтабори. Хвиля арештів обрушилася на тисячі громадян республіки. 26 вересня 1937 року майже третина території була відірвана від республіки.
Вимоги про возз’єднання бурятського народу в межах єдиної республіки з новою силою зазвучали в кінці 1980-х — початку 1990-х років. Створювалися регіональні політичні об’єднання. Стрижнем платформи цих організацій було відродження бурятмонгольського народу шляхом територіального об’єднання і відновлення єдиної Бурят-Монгольської Республіки.
У 2020 році Бурятський Демократичний Рух (у вигнанні) офіційно звернувся до президента російської федерації з вимогою, виходячи з чинного законодавства рф та взятих нею зобов’язань щодо дотримання норм міжнародного права, а також як архівні історичні документи, відновити Республіку Бурятія в її кордонах 1937 року та провести необхідні дії для реабілітації бурятської нації та Республіки Бурятія. Це звернення було проігноровано.
У 2014 році у зв’язку з вторгненням росії в Україну активісти та прихильники бурятського національного руху неодноразово засуджували протиправність дій росії. Вони категорично виступали проти відправки солдатів з території Бурятії та Сибіру для участі в незаконних діях. Багато бурятів були призвані в армію. До 2016 року багато бурятських активістів емігрували і створили Бурятський демократичний рух за межами рф. З початком повномасштабної війни росії проти України у 2022 році Бурятський Демократичний Рух (в еміграції) одним із перших (серед поневолених москвою народів) виступив із офіційною заявою на підтримку України та засудив незаконність російської влади й військової агресії.
Бурятська еміграція сформувала консолідований рух «Буряти проти війни», з якого виник Фонд «Вільна Бурятія», до складу якого входять активісти в країнах ЄС, США, Монголії, а також групи, що залишаються в Бурятії в підпіллі. Разом з іншими національними меншинами, пригнобленими в рф, буряти увійшли до Ліги вільних націй, що базується в Європі.
Буряти є однією з багатьох пригноблених в рф націй, які не лише висловили засудження війни росії, виявили підтримку України та пробудили власні національні прагнення. Важливо зазначити, що російська федерація —це не федерація, а в’язниця понад 100 неросійських народів, яких століттями гнобили росіяни. Ця в’язниця — бомба сповільненої дії, готова вибухнути будь-якої миті. Жорстока, але програшна війна росії в Україні, безумовно, стала мотивацією, оскільки поєднання призову, репресій та економічних санкцій виявляється занадто великим для неросіян і слугує мотивацією та можливістю для повстання та самовизначення.
Уроки історії щодо імперій полягають у тому, що імперія майже завжди бере на себе більше, ніж може впоратися, і з часом розпадається. Репресії служать імперії добре, але часто терпець репресованих може увірватися, що призводить до більшої сміливості та ризику, особливо коли виявляються слабкі сторони гнобителя. Результатом може бути повстання. Так має статися в російській федерації. Перші ознаки очевидні.
Демократичний світ має не лише моральний обов’язок, а й політичну можливість підтримувати законні прагнення, зокрема, коли вони служать інтересам світової стабільності та миру в довгостроковій перспективі. Протиотрутою від імперії є демократія. Навіть люди, які не мають традицій демократичного правління та поваги до прав людини, під впливом відкритого глобального суспільства, де все прозоро, починають цінувати права та можливості вільного суспільства. Але потрібно не лише говорити про підтримку добра для подолання зла, використання нових можливостей, а й діяти відповідно та рішуче.