Темрява густішає

Якщо влада живе не за законом, краде, бреше, отримує підозри і виходить під фантастичні застави, то чого ми очікуємо від прокурорів, поліції, ДБР, СБУ, суддів, командирів і їхніх підлеглих?.. 

Держава перетворилася на гігантське ОЗУ, в якому немає ані правди, ані справедливості, ані свободи слова, ані прав людини. 

Риба гниє з голови. 

І ми самі в цьому винні, бо не спитали за шашлики, за непідготовленість до війни, за яйця по 17 грн, за весільні «мавіки», за розкриття замислу контрнаступу, за наругу над Конституцією, за узурпацію влади, за політичні розправи, за замовні справи – НЕ СПИТАЛИ ні за що!

Безкарність породжує вседозволеність. 

Рік тому ситуація в країні була значно краща, вона була ще контрольована, влада ще рахувалася з суспільством, боялась протестів, хоча б трішки дотримувалась законів, і прислухалася до думки партнерів. 

Здавалося, що після початку операції «Мідас», викриття «шлагбауму», розкриття «Династії», втечі Міндіча, втрати Єрмака, всіх цих фактів жахливої корупції, плівок, арештів влада зробить роботу над помилками і повернеться до законного, конституційного існування…

Навпаки. Вони вирішили закрутити гайки, перетворити Україну на Білорусь, росію і Сомалі одночасно, армію добровольців – на тюремні підрозділи вагнерівців, остаточно знищити законність, відмовитися від євроінтеграції, зробити все можливе і неможливе для збереження влади.

Непокаране зло стає ще більшим злом.

В мене немає позитивних сценаріїв, я не бачу світло в кінці тунелю. Успіхами війни дронів і фантастичними штілерманівськими проектами не можна виправдати знищення свободи, права і справедливості. 

Темрява густішає.

***

Президент анонсував «зміну стратегії» разом з прізвищами урядовців, і це найбільш цікаво, хоча ми вже звикли до того, що уряд працює без програми, нові плани потужності і стійкості анонсуються кожні пів року, і все якось функціонує в ручному режимі. Але…

Чи була в нас якась стратегія всі роки війни?.. 

У перший рік точно була – вистояти, відкинути ворога, хоча був й інший альтернативний план з перших діб війни – домовитися: пам'ятаєте переговори в Білорусі, а потім в Туреччині?.. Але потім переговори заборонили – завдяки успіхам ЗСУ і після Бучі – і нашою кінцевою метою, нашою стратегією стала перемога. 

Так було до кінця 2023 року, коли після провалу контрнаступу стратегією стала оборона і ставка на розвиток виробництва дронів. По ходу змінили головкома, і вперше створили СБС. Одночасно почалася «посилена мобілізація», тому що добровольці закінчилися, а війна стала затяжною. 

Великою мірою на стратегію вплинула зміна позиції США: спочатку Конгрес заблокував військову допомогу, потім Трамп переклав фінансовий тягар війни на європейських партнерів. І якщо раніше ми отримували готову зброю, то з кінця 2023, з початку 2024 почали поступати «живі гроші» на виробництво зброї, переважно дронів в Україні. 

Це, безумовно, дало величезний поштовх розвитку внутрішнього виробництва, значно посилило сили оборони, але, в той же час сформувало прошарок нових/старих багатіїв, які стали лобістами продовження війни за будь-яких умов. Це породило величезну, небачену досі корупцію, і однозначно вплинуло на стратегію. 

Тоді ж сформувалася «еліта» військових командирів, які почуваються на війні дуже комфортно і в плані кар'єри, і по статусу, і щодо матеріальних благ. 

Війна стала годувальницею сотень тисяч людей, заброньованих у військовому виробництві, і джерелом чесних і нечесних надприбутків для купки держателів акцій війни.

Чи вплинуло це на стратегію? Авжеж!.. 

З одного боку божевільний путін, заражена імперською ідеєю росія, яка сама собою ніколи не зупиниться. З іншого боку Європа, яка цинічно зацікавлена в продовженні війни, як в можливості послабити агресивну росію, але ніколи не дасть нам достатньо ресурсів для перемоги. Третій фактор – наше заможне внутрішнє лобі за війну без кінця. Ну і ще є Китай, Штати, які теж грають в свою геополітичну гру.

Якою в таких умовах може бути «нова» національна стратегія України?.. 

По-перше, робити те, що й роблять Сили оборони – тримати фронт, посилювати тиск на російські тили, палити НПЗ, топити танкери. Це все важливо для послаблення ворога і для посилення наших позицій на неминучих переговорах. Це зрозуміла військова задача, яка лежить в основі військово-політичної стратегії. 

Важливо пам'ятати, що на це все, на весь цей військовий тиск в нас небагато часу. Чергове «вікно можливостей», яке виникло внаслідок наших тимчасових переваг в deep strike, і особливо middle strike закриється десь в середині осені, і з приходом холодів ми всі відчуємо «відповідь» по нашій логістиці й енергетиці. Розуміння цього теж повинно бути в «новій» стратегії.

Нам треба розуміти, що війну на виснаження ми ніколи не виграємо, навіть опираючись на всі ресурси західного світу. Бо скільки б грошей нам не давав Захід на зброю, ми в решті-решт розмінюємо наші удари по величезній імперії на знищення наших міст, інфраструктурних, енергетичних об'єктів, і скільки б ми не вбивали орків, ми одночасно втрачаємо наших людей, і це не змінює хід війни, бо орків набагато більше, і путін ще не оголошував мобілізацію.

Вийти на кордони 1991 року ми зараз не зможемо, це очевидно, тому в основі стратегії повинна бути ідея зупинки війни на вигідних для нас умовах. Це насамперед не питання території, а завдання збереження повного суверенітету України. Ніяких політичних умов. 

Нова стратегія України повинна нарешті розв’язати болюче питання мобілізації, підготовку до зими і план подолання зими, бо якщо війна затягнеться, зима буде надзвичайно важкою. 

Насамперед в основі нової стратегії повинна бути зупинка війни і план повернення до мирного життя. І тут варто знову згадати наших засмаглих «яструбів», які заповнюють медійний простір безкінечною війною, яка генерує для них мільярдні прибутки. Колись ми дізнаємося, наскільки тісно пов'язані ці люди з владою, то дізнаємося, що вони і є владою. Тому вони будуть торпедувати будь-які ініціативи щодо зупинення війни. Виключно з високих патріотичних міркувань.

Ці люди бояться втратити гроші і владу, бояться майбутніх кримінальних переслідувань. Тому нам доведеться від них відкупитися. Нова стратегія повинна, напевно, гарантувати таким людям недоторканність і амністію капіталу. Фактично, така домовленість вже діє на рівні еліт, бо НАБУ і західні правоохоронці не торкаються цієї теми, демонструючи показову сліпоту і глухоту заради «збереження стабільності».

Нова стратегія України повинна бути реальним планом створення умов для закінчення війни на прийнятних для нас умовах і повернення до конституційних норм. Це головне. 

Нова стратегія повинна містити спеціальний розділ, детальний план зміни влади в демократичний спосіб після припинення війни. Якщо ж, навпаки, вона націлена на продовження повноважень діючої влади, то ні про яку нову стратегію не може бути мови. Це буде стара стратегія.

Війна продовжиться до повного виснаження України і, можливо, банкрутства росії. Важко буде назвати це перемогою. Переможуть ті, хто заробить ще більше грошей і збереже владу. Проте настануть-таки часи, коли ніхто ні з ким вже не буде домовлятися і нічого нікому не простить. А це може стати національною катастрофою.

Про автора: Юрій Касьянов – офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки. Займається виробництвом дронів та БпЛА для української армії та безпосередньо аеророзвідкою, заснував громадське дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації «Matrix-UAV».