Нові плівки «старого» Міндіча. Початок кінця Зеленського?
Минуло майже пів року з часу оприлюднення перших «плівок Міндіча», хоча сама інформація про прослуховування квартири співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча з’явилась ще в липні 2025 року. Історія з криміналом друзів Зеленського продовжується. Днями було оприлюднено чергову порцію записів, проте сам спосіб поширення інформації викликає чимало запитань. Як і, власне, відсутність видимих результатів впродовж майже 6 місяців після публікації першої порції «плівок Міндіча».
23 квітня експрокурор САП Станіслав Броневицький опублікував стенограму частини «плівок Міндіча», на яких нібито згадують волонтерку Марію Берлінську.
29 квітня журналіст «Української правди» Михайло Ткач опублікував ще один фрагмент. Суттєво більший за обсягом, ніж озвучений Броневицьким.
Вважаю, що зараз необхідним є аналізувати разом обидві порції нових стенограм розмов друзів Зеленського. Для цього є щонайменше дві причини: взаємозв’язок дійових осіб та «подій», що обговорюються, а також – спосіб публікації.
Повідомлення Броневицького зацитую повністю
Повертаючись до теми прихованої Клименком з Кривоносом частини «плівок Міндіча», наводжу наступний фрагмент неоголошеної п’єси, отриманої з джерел у правоохоронних органах.
Дійові особи: Міндіч, Умєров, Жумаділов, Берлінська (заочно).
Розмова 8 липня 2025 року.
Епізод 1
Міндіч: Можешь Мыколу назначить куда-то? Он нормальный. Знаешь сколько он попросил зарплаты?
Умєров: Две тысячи?
Міндіч: За три готов. Ну ты знаешь сколько Игорь – 50. У Маши – 20. Ира – 50.
Умєров: Маше вы даете уже?
Міндіч: Ну а что, она же додавила Дифенс Сити.
Епізод 2
Міндіч: Давай по Маше договорим (йдеться про Берлінську).
Умєров: Какой у нее? Че мы ей вообще?
Міндіч: Я не знаю.
Умєров: Просто она там живет. Зарплату ей платим?
Міндіч: Ты ей платишь.
Епізод 3
Міндіч: Реши етот вопрос, прошу тебя.
Умєров: Стараюсь смотри. У Арсена спрошу (набирає Жумаділова).
Арсен: Алё.
Умєров: Арсен-бей, асалям алейкум. Удобно?
Арсен: Алейкум асалям. Да.
Умєров: Я тут на встрече. По вот этим бронежилетам хотел спросить.
…
Міндіч: Там просто 300 милионов вложено, половина моих денег.
Умєров: Я услышал, вызову опять, скажу смотрите, что от меня нужно, чтобы вы сделали.
Кілька питань знавцям:
1. Коли очікувати підозру Міндічу за ст. 344 КК України?
2. В антикорупціонерки Берлінської була 13-та зарплата?
Подробиці, оприлюднені УП, доповнюють Броневицького. Фактично матеріал поділено на три частини: Сергій Шефір, Наталія, Рустем Умєров, – у кожній з яких Тимур Міндіч спілкується із різними особами.
Сергій Шефір – перший співрозмовник, експомічник Володимира Зеленського та його близький партнер-друг. Вплив братів Шефірів на Зеленського та формування його команди на початках президенства поступався, можливо, хіба що впливу Ігоря Коломойського. Який нині перебуває в СІЗО, відчуваючи на собі всю ненависть «Буратіно» до «папи Карло», який його і «вистругав», створивши в інформаційному просторі «голограму Голобородька» із серіалу «Слуга Народу».
Шефіри свого часу стали першими офіційними великими спонсорами-партнерами Зеленського, змінивши структуру власності «95-го кварталу». Тоді ключовими акціонерами стали сам Зеленський та брати Шефіри, а між іншими членами команди було поділено всього лиш кілька відсотків акцій. Саме із приходом Шефірів відбулась фундаментальна зміна в роботі «95-го кварталу»: колишні квнщики перестали самі собі писати тексти. Саме спічрайтерам, що прийшли разом із Шефірами, українці завдячують «шедеврам» – насмішками над Голодомором, порівнянням України із порноактрисою, роздачею ебонітових паличок беркутівцям проти майданівців та взагалі комплексному висміюванню української ідентичності і зведенню образу українця до недоумкуватого сільського рагуля у вишиванці.
Проте згодом Шефіри втратили частину свого впливу – їх потіснила промосковська група на чолі із Андрієм Єрмаком. Відбулось це після того, як Єрмак став главою ОП замість бєніного Андрія Богдана, а також після замаху на Шефіра – стрілянини по його машині. Багато людей думали, що це фейк, я ж особисто переконаний у реальності «попередження» та невипадковості подальшої відставки Шефіра з посади помічника президента. Зрештою Шефір став одним із останніх, хто мав прямий доступ до Зеленського в обхід Єрмака, проте судячи із фрагментів «плівок Міндіча» певний вплив у нього залишився. Разом із можливістю «заробляти» на бюджеті воюючої України.
Міндіч на зустрічі із Шефіром обговорює їхнього друга Олексія Чернишова («Чегевару»), який напередодні отримав підозру та заставу. Вони вирішують, як вносити заставу, зокрема Шефір пропонує взяти гроші «із каси».
Цей фрагмент фіксує наявність якоїсь «злочинної каси», яка повинна чимось та кимось наповнюватись. Важливий факт, на який потрібно звернути увагу!
Шефір з Міндічем вирішують скинутись, але неофіційно. Шефір також обіцяє спитати у Буткевича (власника АТБ), чи хоче той також скинутись на заставу. Цікавим фактом в контексті Буткевича є те, що його мати Неллі Михайлівна Буткевич свого часу очолювала регіональну каральну психіатрію в срср, яка, зокрема, катувала деяких українських дисидентів.
Цей факт є дуже важливим, адже вказує на природу кланово-олігархічної системи, основою якої стала колишня комуністична номенклатура, яка зрослась та споріднилась із криміналом 90-х. Діти та внуки комуністичних керівників, зокрема організаторів Голодомору й катів дисидентів, опиняються на вищих щаблях влади та/або бізнесу невипадково!
У розмові Шефіра з Міндічем також згадується, що «Кисель» і «Сова» перераховують половину «зароблених» коштів Шефіру. Найбільш ймовірно, йдеться про депутатів «Слуги народу» Юрія Кісєля та Олександра Сову.
Наприкінці грудня 2025 року депутат Кісєль, до речі, отримав від НАБУ і САП повідомлення про підозру у справі про виплату хабарів народним депутатам.
Фігурантами цього фрагменту розмови також є колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, колишній заступник керівника ОП Андрій Смирнов та чинний заступник керівника ОП Олег Татаров.
Єрмак, попри обшуки та подальшу відставку з посади голови ОП так і не отримав підозру, проте його люди залишились на посадах, а він сам вечорами навідується до Зеленського в Конча-Заспі.
Серед іншого, співрозмовники обговорюють загрозу через святкування в ресторані дня народження Арістова (імовірно, ідеться про колишнього народного депутата від «Слуги Народу» Юрія Арістова, який склав мандат після викриття на відпочинку на Мальдівах).
«Я розмовляв із Вовою перед Шабатом, перед тим, як із Чернишовим це все … Він каже, … це все ***** якийсь, усе ***, ну», – каже мовець, названий Міндічем.
У другій частині «плівок» Міндіч говорить із Наталією – кураторкою будівництва маєтків у кооперативі «Династія» в Козині. Розмова, задокументована у квартирі Міндіча за адресою Грушевського, 9а, вранці 1 липня 2025 року. Близько 11 ранку Міндіч говорить із жінкою, яку він називає «Наталі» і яка, ймовірно, керує будівництвом кооперативу «Династія» – чотирьох маєтків у Козині під Києвом, які, за даними джерел УП, зводять для президента Володимира Зеленського, ексглави ОП Андрія Єрмака, ексвіцепрем'єр-міністра Олексія Чернишова та самого Міндіча. Ця розмова може бути першим свідченням того, що дані джерел – правда, адже сторони згадують Чернишова, будівництво Міндіча та будівництво Андрія і Вови.
Кооператив «Династія». Фото УП
Ймовірно, Міндіч «переймається», що після підозри Чернишов ризикує вивести слідство на чотири будинки, які, як стверджують джерела УП, можуть бути будинками самого Міндіча, Чернишова, Єрмака, а також, ймовірно, президента Зеленського.
Після викриття маєтків журналістами НАБУ та САП відкрили кримінальне провадження, а самі будинки перебувають під арештом. Голова НАБУ Семен Кривонос обмежився коротким коментарем: «Кому належать маєтки – це встановлює група детективів для того, щоб установити джерело походження коштів і всі транзакції».
Мабуть, найцікавішою та змістовнішою є опублікована розмова Міндіча із Рустемом Умєровим, нинішнім Секретарем РНБО, який тоді був міністром оборони України. Зокрема, вони говорять про справи компанії Fire Point.
Імовірно, Міндіч скаржиться голові Міноборони, що компанію недофінансовують. Тут слід нагадати, що раніше Міндіч публічно заперечував свою причетність до компанії.
Далі, за твердженням УП, Міндіч та Умєров переходять до обговорення питань закупівель Міноборони. На плівках Міндіч інструктує чинного на той момент міністра оборони Умєрова та вимагає розв'язати його питання з постачанням бронежилетів, які не приймає держава.
Умєров у відповідь не заперечує та повідомляє, що зустріч вже запланована, після чого у розшифровках обговорюється фінансування проектів компанії. Умєров, схоже, лобіював залучення інвестицій саме в цю кампанію.
Перш ніж читати далі, поставте собі просте як двері запитання: у кого є така влада, що за його вказівкою міністр оборони України (Умєров) виконує інструкції того, хто взагалі не має жодних владних повноважень (Міндіч)? Хто б це міг бути?
Також Міндіч та Умєров нібито обговорюють можливі призначення в Міноборони. У розшифровках кілька разів фігурує ім'я «Маша».
Журналіст зазначає, що в примітках матеріалів слідства вказано, що йдеться про Марію Берлінську – відому активістку та керівницю ГО «Центр підтримки аеророзвідки». Про це саме писав експрокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький, але сама Марія Берлінська назвала інформацію «фейком». Проте з аналізу УП випливає, що «Машею», яку згадують у розмові, ймовірно, є Марія Доценко – радниця генерального директора акціонерного фонду «Національний фонд інвестицій України». Проте в цьому випадку я не можу погодитись із УП.
Публікація стенограм прослуховування Міндіча має вибірковий характер, нам показують виключно те, що вважають доцільним саме тут і зараз! Що, зі свого боку, вказує на політичну сторону кримінальної справи щодо друзів Зеленського.
УП, власником якої є Томаш Фіала, належить до глобалістичного соросячого пулу журналістів та активістів. І до нього ж належить Марія Берлінська, яку впродовж тривалого часу щедро фінансували ґрантами, дали можливість стати однією із очільниць «дронового напряму» (розуміючи його перспективність) та просували для подальшого політичного майбутнього. Тому з точки зору глобалістичної ґрантової спорідненості УП зацікавлена захищати Берлінську.
Окрім цього, в минулотижневій публікації експрокурора САП Броневицького йдеться про те, що «... она же додавила Дифенс Сити».
У своїй риториці Марія Берлінська захищала компанію Fire Point, яка фігурує на плівках і яка є найбільшим споживачем оборонного бюджету України. І замість високоефективних та перевірених ракет «Нептун», що виробляє державне Київське конструкторське бюро «Луч» (ДККБ «Луч»), мільярди йдуть на виробництво «Фламінго», щодо наявності та ефективності яких є величезні запитання.
Український військовий та конструктор дронів Юрій Касьянов пише:
«Fire Point – це величезний монстр, Левіафан, біблейське чудовисько. І одночасно Fire Point – це мильна бульбашка, яка раптом колись зникне, як роса на сонці.
Немає ніякого “технологічного чуда”. Дрони FP-1 і FP-2 – це звичайні безпілотні літачки, яких багато в світі. Єдина їхня конкурентна перевага – величезні гроші, адмінресурс і постійні замовлення.
Дрони “Фаєрпоінта” стали основою далекобійних ударних сил України не тому, що вони найкращі, а тому що конкурентів розорили, або ліквідували, як “підрозділ Касьянова”.
Якщо Міндіч домовляється з Умеровим про всі гроші світу для “Фаєрпоінт”, то на що чекати іншим?..
FP-1 і FP-2 – це зовсім не так дешево, як стверджують очільники мафії і їхня медійна обслуга.
На початку 2024 року держава купувала FP-1 по 55 тис. доларів, а наші дрони “Спис” за ціною менше 5 тис. доларів. При тому, що в нас були кращі і дорожчі комплектуючі, за винятком двигуна, який у FP-1 був на 5 тис. доларів дорожчим.
Ну, ок, беремо ціну “Списа” і додаємо 5 тис. за двигун. Виходить ціна FP-1 10 тис. дол., але ж ніяк не 55 тис. FP-1 і FP-2 давно вже не найдешевші, та й ніколи такими не були. Їхня ціна давно перевалила за 100 тис. доларів, що значно дорожче того ж “шахеда”.
Як то кажуть, “апетит приходить під час їжі”. Якщо тебе ніхто не контролює, ти друг президента, – роби що завгодно, багатій, живи краще!..
Якби вони зупинилися на дронах, які досить легко збирати з китайських комплектуючих, але Левіафан – це ненажерлива істота. Вони вирішили “піти в ракети”, бо там більше грошей.
З ракетами вийшла біда, бо мало зробити болванку з мотором, системи керування на неї немає, ніхто не продає, а тільки по координатах gps вона погано літає, та й двигунів немає, і взагалі…
Небагато країн в світі роблять свої крилаті ракети, для цього потрібні інженери, досвід, обладнання – цього міндічі-штілермани не врахували.
Тож ніяких анонсованих 3000 ракет не вийшло. Осінтери помітили тільки 23 пуски “Фламінго”, з яких тільки дві долетіли до цілі.
За це свято жадібних дилетантів держава заплатила щонайменше 14 млн доларів при ціні 600 тис. за ракету…»
У попередньому дописі щодо Марії Берлінської Юрій Касьянов писав: «Прошу НАБУ терміново викликати мене на допит і надати мені захист, як свідку. Що стосується Маші Берлінської. Саме вона, коли я через неї вів перемовини з Єрмаком та іншими, всіма силами намагалася мене переконати в тому, що Fire Point не має жодного стосунку до влади.
Саме вона вела пресконференцію Fire Point 19 листопада 2025 року, і завжди всюди медійно підтримувала бізнес Міндіча, зокрема в ефірі з Мосійчук 20 грудня, коли оббрехала мене, а Штілермана називала видатним українським конструктором. Тож не поспішайте з висновками.
Мені багато є про що розповісти – на кілька десятків сторінок тексту і години запису. Чекаю на пропозиції від журналістів і пишу заяву в НАБУ».
Можна погоджуватись чи не погоджуватись із позицією Касьянова, проте точно зрозуміло одне – правоохоронці зобов’язані взяти до уваги вищенаведені тези, допитати Юрія Касьянова як свідка або експерта. Зрештою, за умови правдивості позиції влади Зеленського, це навпаки може стати виправданням та допомогти розгромити кляту московську ІПСО щодо друзів Зеленського та компанії Fire Point.
Надіюсь, що подальше розслідування НАБУ та САП зможе чітко та однозначно вказати, про яку саме «Машу» йдеться на плівках. І відповідно притягнути до кримінальної відповідальності або Марію Доценко, або Марію Берлінську, одночасно інформаційно відбіливши ім’я тієї Марії, яку несправедливо пов’язали із корупцією Міндіча та інших друзів Зеленського.
«Автентичність, повноту та релевантність будь-яких записів або фрагментів мають встановлювати правоохоронні органи. Використання інших джерел може призвести до вказання неперевіреної чи неточної інформації», – повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в пресслужбі Умєрова в середу, коментуючи оприлюднені виданням «Українська правда» фрагменти записів розмов бізнесмена Тимура Міндіча та на той момент міністра оборони Рустема Умєрова про, ймовірно, закупівлю продукції Fire Point, бронежилетів та можливе призначення Умєрова послом до США.
Рустема Умєрова, Сергія Шефіра та засновників Fire Point викликали на засідання тимчасової слідчої комісії ВР для пояснень щодо нових оприлюденних розмов у межах справи «Мідас».
УП для відповідної статті обрало заголовок:
«Тому що його друзі заробляють на війні». “Українська правда” публікує частину «плівок Міндіча»
Михайло Ткач ставить далеко не риторичне питання: «яка ймовірнсть того, що “будинок Вови”, поруч із будинками Єрмака, Міндіча та Чернишова, є будинком президента Зеленського?»
За корупційні гроші, вкрадені у скривавленого українського народу, Міндіч, Чернишов та Єрмак будували собі маєтки. Міндіч був близьким другом Зеленського, а Чернишов та Єрмак – взагалі кумами. Чи міг Зеленський про це не знати?
Хоча мене набагато більше цікавить інше питання. Чи стануть «плівки Міндіча» початком кінця президентства Зеленського? Зміна політичного керівництва України для українців є критично необхідною. Навіть не як вода, без якої людина здатна прожити 7 днів, а як повітря. Проте я не надто оптимістично налаштований щодо «плівок Міндіча». Потенціал «плівок» – більш ніж достатній. Але чи буде опубліковане продовження – велике питання.
Сам факт публікації матеріалів експрокурором Броневицьким та журналістами УП, а не офіційними НАБУ та САП є дуже промовистим. В силу невідомих (або очевидних) нам обставин керівництво
НАБУ та САП може гальмувати та/або «зливати» справу. Зрештою, на тлі тотального свавілля слід розглядати навіть варіант повного або часткового знищення записів. Чи додавання підробок до справжніх записів з метою подальшого доведення фальсифікату та вибивання записів як доказів по кримінальній справі.
Як вишенька на торті: Міндіч подав позов до суду на депутата Железняка «про захист честі, гідності та ділової репутації». Зелена честь – вона така, не сумнівайтесь. З огляду на реалії окупації України внутрішнім ворогом, я не буду надто здивований, якщо Міндіч, сидячи в Ізраїлі, зможе виграти позов проти Железняка. Проте надія на те, що решта матеріалів таки буде опублікована, – залишається. Така ймовірність є, хоч і не надто висока. Зрештою не просто так саме зараз певні сили вирішили оприлюднити частини «плівок Міндіча», що стали предметом написання цієї статті.