Михайло Драпатий – новий Головнокомандувач ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський звільнив з посади Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та призначив його наступником Михайла Драпатого. До цього генерал-майор командував Об’єднаними силами ЗСУ та відомий своїм авторитетом серед військових.
Що відомо про Михайла Драпатого
Михайло Васильович Драпатий народився 21 листопада 1982 року у Кам'янці-Подільському. Після школи вступив до Харківського інституту танкових військ, який закінчив у 2004 році. Молодий лейтенант розпочав службу у легендарній 72-й окремій механізованій бригаді, де пройшов шлях від командира взводу до командира батальйону. Саме там сформувався його стиль керівництва – особиста відповідальність, жорстка дисципліна і максимальна довіра до своїх людей.
Широкій громадськості Драпатий став відомим навесні 2014 року. Під час визволення Маріуполя саме його батальйон став ударною силою української операції. Кадри, на яких бойова машина піхоти під його командуванням прориває барикади сепаратистів у центрі міста, облетіли весь світ і стали одним із символів початку українського спротиву російській агресії. Особливого значення цьому епізоду додає той факт, що сам командир перебував усередині машини разом зі своїми військовими, а не керував боєм із безпечної відстані.
Того ж року Драпатий взяв відповідальність за виведення підрозділів з району Ізвариного та Червонопартизанська, він очолював ударну групу 72-ї бригади. 4 серпня колона дісталася Зеленопілля, де перебували 79-та ОАеМБр та 24-та ОМБр. Разом із ними вночі проти 7 серпня бійці 72-ї ОМБр здійснили другий, вирішальний етап прориву, вийшовши з «Ізваринського котла» до головних сил. З оточення вийшли 260 бійців 2-го батальйону 72-ї бригади з понад 30-ма одиницями техніки, під час триденного прориву комбат втратив одного бійця – загинув солдат Сергій Волнухін. «Прорив здійснено організовано, в найскладніших умовах – по суцільних мінних полях, під безперервними ударами російської артилерії, знищуючи засідки російських найманців. Герої не просто врятували свої життя – вони зберегли велику кількість дорогої бойової техніки», – написав про цю подію журналіст Юрій Бутусов.
У березні 2022 року керував обороною Кривого Рогу, згодом бригадний генерал очолив оперативне угруповання «Херсон» та був одним із командувачів, які керували звільненням правобережжя Херсонщини.
У 2024-му був заступником начальника Генштабу ЗСУ, командувачем ОТУВ «Харків».
У листопаді того ж року Драпатий став командувачем Сухопутних військ ЗСУ. Але після того як російські війська завдали ракетного удару по 239 полігону і загинули щонайменше 12 військових, Драпатий узяв на себе відповідальність і подав у відставку. У червні 2025-го його призначили командувачем Об'єднаних сил ЗСУ, фактично відповідати за координацію бойових дій на ключових напрямках.
Серед військових Драпатий має репутацію командира, який постійно шукає нові рішення. Він є одним із тих генералів, хто активно впроваджує використання безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та сучасних цифрових технологій управління військами. Водночас він неодноразово наголошував, що жодна технологія не здатна замінити підготовленого солдата та відповідального командира.
Його стиль командування нерідко називають «лідерством через особистий приклад». Він регулярно працював безпосередньо на передовій, особисто оцінюючи ситуацію, спілкуючись із військовими та ухвалюючи рішення на місці. Саме ця риса забезпечила йому повагу не лише серед підлеглих, а й серед командирів різних рівнів.
За роки служби Михайло Драпатий був удостоєний звання Героя України, став повним кавалером ордена Богдана Хмельницького, нагороджений Хрестом бойових заслуг та низкою інших державних і військових відзнак. Ці нагороди стали наслідком не штабної роботи, а багаторічної участі у найважчих боях російсько-української війни.
Після призначення генерал звернувся до українців із коротким, але промовистим зверненням:
«Дякую Президенту України за довіру, Міністру оборони за підтримку, а Силам Оборони за новий етап служби.
Служіння Україні завжди було для мене честю, а під час війни за незалежність воно означає абсолютну відповідальність.
Вдячний Головнокомандувачу Збройних Сил України Олександру Сирському за послідовну роботу зі зміцнення українського війська. Я в ньому виріс.
Працюватиму відповідально, зосереджено і з повагою до людей, які сьогодні захищають нашу державу.
Слава нації. Смерть ворогам».
Михайло Драпатий уособлює нове покоління українських генералів. Він не належить до командирів, які отримали авторитет лише завдяки високим посадам. Його репутація народжувалася у Маріуполі, під Зеленопіллям, на Харківщині та на багатьох інших ділянках фронту, де рішення вимірювалися не паперовими звітами, а людськими життями.
Попереду на нового Головнокомандувача чекають, без перебільшення, найважчі виклики за весь час війни. Саме від його здатності поєднати бойовий досвід, сучасне бачення війни та ефективне управління залежатиме не лише успіх окремих операцій, а й подальший розвиток українського війська в умовах затяжного протистояння з росією.
Водночас українське військо отримало нового очільника Генерального штабу – генерал-майора Ігора Скибюка, колишнього командувача ДШВ.
«Приступив до виконання обов’язків Головнокомандувача Збройних Сил України.
Начальником Генерального штабу в моїй команді буде генерал-майор Ігор Скибюк, колишній командувач ДШВ.
Дякую Президенту України за підтримку цього рішення.
Ми познайомилися з Ігорем Скибюком у 2022 році на Півдні України, коли з одного командного пункту керували операцією зі звільнення Херсонщини. Відтоді знаю його як командира, якому можна довіряти в складних обставинах і покладатися на його рішення, досвід та внутрішні принципи.
За час його командування в ДШВ виросли сильні командири, серед яких Олег Апостол, Дмитро Волошин, Євген Ласійчук, Святослав Заїць, Еміль Ішкулов, Андрій Ткачук та багато інших.
Попереду складна робота, тому працюємо без гучних обіцянок, з відповідальністю за свої рішення та повагою до людей, які тримають фронт і допомагають Україні вистояти.
Президент України поставив перед нами чіткі завдання – продовжити й посилити наступальні дії в усіх доменах, планувати нові операції в тилу противника, розвивати військо та технології в ньому, нарощувати спроможності Збройних Сил України», – написав Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий на своїй фейсбук-сторінці.
Ігор Скибюк від 1998-го служив у 80 окремій десантно-штурмовій бригаді ДШВ ЗСУ. Брав участь в АТО та ООС на Сході.
Відзначився на початку вересня 2022-го, коли командував підрозділами бригади в напрямку міст Балаклія, Куп'янськ та Ізюм Харківської області. Тоді вони звільнили низку населених пунктів, зокрема Ізюм. З лютого 2024-го по травень 2025-го був командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ. Від червня 2025 року – заступник начальника Генштабу.
