Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин № 108
Нафта з рф знову в Європі
Володимир Зеленський заявив, що Україна завершила ремонт пошкодженої російським ударом ділянки нафтопроводу «Дружба».
«Україна виконала ремонтні роботи на ділянці нафтопроводу “Дружба”, що була пошкоджена російським ударом. Нафтопровід може відновити функціонування», – написав Зеленський у своєму телеграмі.
Президент Ради Європейського Союзу Антоніо Кошта подякував українському президенту Володимиру Зеленському за виконання домовленостей щодо ремонту трубопроводу «Дружба», пошкодженого російськими атаками.
Ще перед угорськими виборами тодішній лідер опозиції та майбутній переможець виборів Мадяр сказав Зеленському, що це не гра, та наголосив, якщо «Дружба» підходить для транспортування нафти, то він має запустити її, як обіцяв, а росіян просять, щоб у ньому була нафта.
Політик заявив, що не піддасться на «шантаж», і натякнув: від запуску транзиту залежить доля кредиту на 90 мільярдів євро, який раніше блокував уряд Віктора Орбана.
23 квітня Словаччина почала отримувати російську нафту трубопроводом «Дружба», – заявила міністерка економіки Словаччини.
Після початку повномасштабної війни Україна не припиняла транзит московської нафти до Європи. Аргументи полягали в тому, що в нас є зобов’язання, а Європа нам надає підтримку.
4 березня 2024 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна не буде вести з росією перемовин для продовження угоди про транзит природного газу, та розповів, як після цього може використовуватись українська газотранспортна система.
У серпні 2024 року, через понад 2 роки «великої» війни, Зеленський посилив санкції проти московської компанії «Лукойл», яка власне і виступала транзитером.
9 вересня 2024 року угорська енергетична компанія MOL Nyrt. досягла домовленості, яка забезпечить продовження постачання російської нафти через трубопровід, що проходить через Україну.
Відповідно до угоди, Mol, яка контролює нафтопереробні заводи в Угорщині та Словаччині, візьме на себе відповідальність за постачання нафти на кордоні Білорусі та України з 9 вересня.
Це фундаментально змінило все, адже раніше московська нафта потрапляє в Європу, а європейські гроші – до рф. А після того, як транспортуванням почала займатись «угорська» MOL Nyrt. … все та ж нафта потрапляє в ЄС, а гроші йдуть все туди ж – в кремлівський бюджет!
Зате нам це змальовували як перемогу, після того як ура-патріотична риторика Єдиного телемарафону імені Володимира Ілліча, перепрошую – Зеленського, натякала на те, що скоро вже може не продовжуватись транзит.
1 січня 2025 року, о 7.00 ранку, припинився транзит московського газу в ЄС. Проте це пов’язано з тим, що газу в ЄС вже було достатньо і без кремля.
10 січня 2025 року Шмигаль заявив, що Україна не може зупинити транзит російської нафти через свою територію.
«Транзит нафти територією України здійснюється відповідно до положень договору до Енергетичної хартії та Угоди про асоціацію з ЄС щодо забезпечення свободи транзиту, а також відповідає умовам шостого пакету санкцій ЄС», – сказав тодішній прем'єр.
Гарний аргумент, юридичний, ще й міжнародне право згадується. Хоч і суперечить минулорічним обіцянкам того ж глави уряду. Але Зеленський і команда – хазяї своїх слів – хочуть дають, хочуть забирають.
Тільки аргументи є трохи брехливими. Чому, запитає допитливий читач? Тому що, відповідно до міжнародного права, всі відносини між воюючими державами припиняються! Економічні зокрема.
24 лютого 2022 року на сайті президента України з’явилось повідомлення про оголошення стану війни. Проте «провисіло» воно там менше доби і зникло. Фактично, всупереч Конституції України та міжнародному праву, війна рф проти України юридично не була названа війною! І такий стан речей зберігається до цього часу!
Називати юридично речі своїми іменами критично необхідно. Уявіть собі, що ви, наприклад, купуєте квартиру чи авто, але при купівлі вам кажуть: ви є власником, але записана власником буде інша людина! Попри певну некоректність порівнянь цивільного та міжнародного права, ця ілюстрація є досить яскравою.
З точки зору міжнародного права, після називання війни війною президент Зеленський був зобов’язаний звертатись із вимогою до підписантів Будапештського меморандуму. Саме із вимогою (!), написавши відповідні дипломатичні ноти державам-підписантам. Раніше на сторінках нашої газети «Сурма» з цього приводу ми вже публікували інтерв’ю з Віктором Шишкіним, першим Генеральним прокурором України, суддею Конституційного Суду у відставці та, до того ж, викладачем міжнародного права в КНУ імені Тараса Шевченка.
Проте Зеленський не виконав свій конституційний обов’язок. Натомість було введено «воєнний стан», який є правовим режимом, що, відповідно до Закону «Про оборону», вводиться за наявності хоча б загрози втрати територіальної цілісності та суверенітету. Фактично ще в.о. президента Турчинов та президент Порошенко були зобов’язані в 2014 році його вводити. Проте важливим після введення воєнного стану є задіяння всіх юридичних механізмів для подолання причин його введення: у випадку окупації Криму та війни на Донбасі – для опору агресору!
Натомість ні тоді, ні зараз цього не було зроблено, чим завдано величезної шкоди оборони Україні та надана допомога путіну, який отримав можливість говорити про «громадянський конфлікт на Донбасі», апелювати до нікчемних референдумів під дулами автоматів, та говорити, що він проводить «сво», а не веде агресивну загарбницьку війну. Подружка путіна Меркель, яка була канцлером Німеччини, внаслідок цього також використовувала подібну риторику.
27 січня 2026 року внаслідок московського ракетно-шахедного удару нафтопровід «Дружба» було пошкоджено і, відповідно, транзит було припинено.
Замість надання чіткого юридичного підґрунтя, Володимир Зеленський почав потужно та незламно політично піаритись на припиненні транзиту.
11 лютого депутати Європарламенту проголосували за три законодавчі акти, що дозволяють Україні отримати кредит на 90 мільярдів євро у 2026 та 2027 роках.
20 лютого стало відомо, що Угорщина заблокувала виділення Україні кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро через відсутність транзиту нафти з росії нафтопроводом «Дружба».
З огляду на риторику Зеленського, коли Орбан вимагав транзиту московської нафти – це було цинічне блюзнірство. Проте коли те ж саме вимагав Мадяр – це стало нормальним.
Коли «зелені» експерти та політики казали, що зупинка транзиту нафти в Угорщину є втручанням в угорські вибори – тут кивали пальчиком і казали, що це прикрий збіг.
Проте із поразкою московського Орбана та перемогою соросячого Мадяра все змінилось.
Головним при цьому став політтехнологічний піар Зеленського, який потужно та незламно не давав (впродовж 2,5 місяця із понад 4 років повномасштабної війни!) кремлівському бюджету отримувати гроші від продажу нафти Угорщині та Словаччині.
Проте зараз все змінилось, і Зеленський не менш потужно та незламно почав боротись за отримання кредиту 90 млрд євро, відновивши транзит нафти із рф.
Міжнародна фарисейсько-паразитична політика – це справа настільки тонка, наскільки мораль та совість у Міндіча, Цукермана, Чернишова та інших друзів Зеленського.
Як підсумок, московська нафта йде в Європу, європейські гроші йдуть в кремлівський бюджет. Як це, власне, і було впродовж 47 із 50 місяців війни.
Фактично Україна дала можливість рф заробляти гроші для війни проти українців заради того, щоб отримати кредит від ЄС для ведення оборони від путінської армії. Щось тут не так, сказав Колобок, догризаючи лисичку.
Під таким кутом зору війна українського народу за своє збереження все більше показує риси проектності. Тільки чиєї? Та яка кінцева мета?!
У продовження теми війни важливими стають тези Володимира Зеленського, сказані впродовж останніх днів.
В інтерв’ю для ICTV Зеленський заявив, що не варто робити з приїзду Віткоффа та Кушнера «якусь особливу сенсацію». Українська сторона і так перебуває з ними на контакті.
«Я вважаю, що їхній приїзд потрібен не нам, а їм. Чому? Тому що їздити в москву і не приїжджати в Київ – це неповага», – говорить Зеленський про можливий візит до України спецпредставників США Віткоффа та Кушнера, який сам же ще тиждень тому анонсував.
Він додав, що зараз найшвидший спосіб припинити воєнні дії – це завершити по контактній лінії фронту, але росія на це не погоджується:
«Треба, щоб в цей формат гралися всі серйозні люди. Не грали свою гру, вибачте, а було однакове розуміння».
Зеленський також застеріг, що вимога виходу України з Донбасу є неприйнятною та стратегічно небезпечною.
«Це послаблює нашу армію і створює ризик нових наступів росії. Без гарантій безпеки такі кроки – безвідповідальні».
За кілька днів до того – 20 квітня, в інтерв'ю телемарафону «Єдині Новини» Зеленський зазначив, що одним із аргументів на користь угоди є позиція Сполучених Штатів та особисто Дональда Трампа. Однак залишок президентства Трампа становить 2,5 року – і після цього ситуація може змінитися.
«Наприклад, Сполучені Штати Америки кажуть: “Президент Трамп”. Президент Трамп [буде залишатися на посаді] 2,5 року. А що потім будемо робити?», – сказав він.
Зеленський додав, що американські партнери пропонують побудувати нові оборонні споруди та готові виділити на це гроші. Однак, за словами президента, будівництво потребує часу, а урбанізована зона, яку утримують сили оборони, є надійнішою за будь-які лінії у відкритому полі. На Донбасі також живе 200 тисяч людей, а вихід із регіону морально послабить армію.
Сльози радості переповнюють, коли читаю, як Володимир Зеленський переймається дотриманням Конституції та моральною силою і армії, і українців. Мабуть, саме через таку турботу у нас зараз тотальне свавілля та катастрофа в усіх сферах. При продовженні повного розпродажу українських національних багатств – землі, надр та залишків підприємств на кшталт «Енергоатому». В чиїх же це інтересах? Мабуть, українського народу. Адже немає більшого націоналіста в Україні, ніж Зеленський.
Якщо ж відійти від сарказму, то ми отримаємо картину продовження війни на невизначений термін. Що означає продовження влади Зеленського, знову ж таки на невизначений термін. Що означає продовження всіх тенденцій, які зараз відбуваються із українським народом та національним багатством.
Фактично із трійки Трамп-Зеленський-путін, тільки Трамп зацікавлений у чим швидшому досягнення мирної угоди. Зокрема, через війну проти Ірану та майбутні вибори до Конгресу США, які можуть змінити співвідношення сил між республіканцями та демократами.
Кому дзвонити, коли тікає поліція?
18 квітня у Голосіївському районі Києва чоловік відкрив стрілянину по людях, внаслідок чого 7 людей загинули та 14 було поранено.
Нападником виявився Дмитро Васильченков (1968 р.н.), уродженець москви, колишній військовослужбовець з проросійськими поглядами та легальною (!!!) перереєстрованою зброєю.
Проте не лише сама подія шокувала українців, а й дії поліцейських, що прибули на місце злочину. Опубліковане відео з місця події вказує на панічну втечу поліціянтів, які залишили поранену жінку та дитину напризволяще.
Ганебна втеча поліцейських є не просто аморальною, – поліція була зобов’язана захищати громадян та зупинити злочинця. Васильченкова було ліквідовано спецпризначенцями КОРДу лише через кілька годин після початку злочину.
На спільній пресконференції глава Нацполіції Іван Вигівський та начальник департаменту Євген Жуков, який відразу після події подав у відставку, заявили, зокрема, і про те, що поліцейські побігли до свого авто за аптечкою, щоб надати допомогу (!) пораненим. За їхньою інформацією, поліцейські приїхали на виклик відразу та не зорієнтувались щодо того, де перебуває стрілець. Проте такі твердження не витримують жодної критики та місцями мають особливо цинічний вигляд.
Вікторія Пташник, яка була неподалік місця злочину в момент його вчинення, наводить у фейсбуці дуже невтішні дані, які прямо суперечать словам керівників Нацполу:
«Таймінг вчорашнього теракту, який змушує задуматись…
- Події розпочались на вул. Деміївській о 15:31 (за інформацією від охорони).
- О 16:12 я розрахувалась на касі “Велмарта” (час подивилась у чеку) і неспішним кроком пішла вгору на Деміївську (пострілів ще чути не було).
- О 16:31 пролунала череда пострілів (це момент, коли терорист бігає у дворах і стріляє у перехожих, що зафіксували на відео).
- О 16:36 сусіди писали, що поліція є на місці.
- О 16:37 він вже був у “Велмарті” (знову ж таки, за інформацією від охорони).
Тобто з моменту першого пострілу на Деміївській до потрапляння терориста у “Велмарт” пройшло більше години. Поки я піднімалась на Деміївську, поряд гуляло багато дітей, нічого не було оточено, ніякої небезпеки не відчувалось, а це був проміжок з 16:12 до 16:20 і більше 40 (!) хвилин від початку подій.
Поліцейський відділ розташований на сусідній вулиці (вул. Голосіївська). Звідти пішки йти до “Велмарта” 10 хв. На машині – це 2 хвилини без перебільшення.
На Деміївській, саме в районі подій, постійно стоїть патрульна машина, інколи декілька, і поліцейські там п'ють каву і палять! От без перебільшення, постійно!
Я не шукаю винних. Однак багато питань не дають мені спокою. Як терорист продовжував право на володіння зброєю? Як можна було допустити, що чувак зі зброєю більше години бігає дворами? Чому не був оточений квартал і діти гуляли на майданчиках аж до черги пострілів, які всіх налякали? Чи готова поліція реагувати на подібні виклики? Чи вміють поліцейські застосовувати зброю, коли це реально потрібно? Якщо не вміють, навіщо та зброя їм взагалі? Чи знають профільні закони? І які висновки будуть зроблені?
У такі моменти відчуваєш, що треба вчитись захищати себе самостійно. Однак проти чоловіка зі зброєю це зробити нереально…
Мені вчора пощастило, що я розминулась з терористом…
Однак загинуло 6 людей, багато поранених. Люди, які просто опинились в тому місці, на жаль».
Згодом після пресконференції Вигівського та Жукова, було опубліковано записи із боді-камер поліцейського. Рекомендую кожному читачеві їх переглянути. Мені найбільше болить той момент, коли маленький поранений хлопчик каже: «Мене не рятуйте, допоможіть тату!». І ті, хто складав присягу та відповідно до Закону і посадових інструкцій мають діяти, просто втікають. Залишаючи, зокрема, і поранену дитину напризволяще!
Вигівський і Жуков на момент пресконференції вже точно бачили відео із боді-камер. І тому фрази про офіцерську честь Жукова, який брав реальну участь в бойових діях, виглядають якось брехливо. Зрештою, якщо глянути на всю діяльність поліції, то участь Жукова у бойових діях не дає йому жодних індульгенцій чи виправдань щодо того, як антизаконно, свавільно та місцями злочинно діють його підлеглі. Частина з яких навіть не знає профільного закону «Про національну поліцію» та дуже часто просто спостерігає за вчиненнями злочинних дій щодо громадян України. Виправдовуючи це все, звичайно ж, патріотизмом.
Злочинець із зброєю більше години «гуляє» київськими дворами, а поліція, що приїжджає на місце, – втікає. Повний колапс правопохоронної системи.
Це ж не беззбройних українців чи бабусь, що посміли несанкціоновано продавати вирощене ними поруч із метро, «кошмарити»! Відразу згадується вбивство українського добровольця Сергія Русінова, вчинене фактично на замовлення пропутінського місцевого депутата. По вбивству Русінова, до речі, слідча комісія у Верховній Раді так і не була створена, а розслідування деталей фактично не відбувалось. За винятком жорстокого злочинного пресингу родичів вбитого добровольця.
Але і це ще не «вишенька на торті». Поліціянтка Анна Дудіна, що прибула на виклик та втікала під час стрільби, обіймає посаду старшої інспекторки з питань житлово-комунального забезпечення в управлінні патрульної поліції Києва. Тобто Дудіна не працює патрульною, а була відправлена на «підсилення» ПС. Проте чому таке «підсилення» виявилось потрібним?
«Десятки автомобілів з написом “поліція”, автобуси з так званими поліцейськими та автозаки стояли навколо кінотеатру “Жовтень” і охороняли представників лгбт-спільноти, яким в кінотеатрі “Жовтень” показували якийсь порн*фільм, чого в Україні не повинно бути взагалі. Це дійство розпочалося в п'ятницю, продовжилося в суботу і продовжилося в неділю. Зі слів так званих поліцейських, це ще буде (було, – прим. ред.) декілька днів. Ще декілька днів убивці зможуть спокійно розстрілювати людей, бо так звані поліцейські задіяні в охороні вищезгаданих представників, які прийшли подивитися аморальний фільм», – пояснив у себе на сторінці адвокат Юрій Овсієнко.
Все настільки очевидно і показово, що навіть коментувати не хочу.
Завершити хочеться двома тезами.
1. Фактично жоден із експертів чи журналістів не звернув увагу на те, що питаннями тероризму в Україні, відповідно до законів та розподілу обов’язків, займається не МВС. І в одному із наступних випусків ми постараємось для наших читачів опублікувати інтерв’ю із експертами з цього питання.
2. Під час стрілянини в Голосіївському районі столиці місцевий двірник Олександр Григорович Перга закрив собою пораненого хлопчика, прийнявши кулі терориста на себе.
Мешканці будинку розповідають, що Олександр Григорович був добре відомий у дворі – його називали дядя Саша. За словами сусідів, він завжди допомагав людям і дуже любив дітей.
Чоловік власним коштом висаджував у дворі ялинки, а перед святами прикрашав їх солодощами для малечі. Також він закликав сусідів садити фруктові дерева, щоб двір тішив цвітом і врожаєм. Окрім цього, захоплювався різьбленням по дереву.
Є в цьому щось страшне та водночас глибоко символічне. Звичайний добрий щирий українець поводить себе як Герой. Думаю, що саме завдяки таким, як «дядя Саша», український народ ще живий. І якщо ви трохи довше задумаєтесь над цією тезою, то зрозумієте, що це чиста правда, а не перебільшення.
Слава, шана та честь загиблим Героям!