Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №86
1 серпня в Києві оголошено день жалоби за загиблими в масованій атаці рф. На вечір 31 липня вже відомо про 16 вбитих та 160 постраждалих від чергового прояву московського терору.
1 серпня будуть приспущені прапори на всіх комунальних будівлях. Також рекомендовано приспустити державні прапори на будівлях державної та приватної форм власності. 
Донька спецпредставника президента США з питань України Кіта Келлога Меган Моббз заявила, що очільник кремля володимир путін «випробовує рішучість і силу Америки».
Про це вона написала в Х, відреагувавши на нічний масований удар по Києву.
«Київ зазнає масованої атаки дронів. Не сумнівайтеся, це відповідь путіна на дедлайн президента (США – ред.) Трампа. Він випробовує рішучість і силу Америки. Ми не повинні виявитися безпорадними», – написала Моббз.
Максимально точна оцінка. Умиротворення путіна через розмови не дало жодного результату. Мир можливий тільки через силу.
28 липня президент США Трамп заявив, що дасть росії 10-12 днів для досягнення перемир’я з Україною.
Крім того, Трамп заявив, що США почнуть вводити мита та інші заходи проти росії через 10 днів, якщо кремль не продемонструє прогресу в припиненні війни в Україні.
Ця заява Трампа чомусь не викликала ентузіазму на московських болотах. Більше того, сам дімка мєдвєдєв вирішив, що саме він повинен бути одним із тих, хто відповість Трампу.
Мєдведєв заявив, що Трамп «грає в гру ультиматумів з росією». Також додав, що «кожен новий ультиматум – це погроза і крок до війни» не між росією та Україною, а з «його власною країною».
Трамп у відповідь заявив, що заступнику голови ради безпеки рф мєдвєдєву слід уважніше добирати слова, бо в своїх заявах він «заходить на дуже небезпечну територію».
«Мені байдуже, чим Індія займається з росією. Вони можуть разом завалити свої мертві економіки, мені байдуже. У нас дуже мало співпраці з Індією, їхні тарифи надто високі, майже найвищі у світі», – написав Трамп.
«Так само, у росії зі США майже немає спільного бізнесу. Збережімо це так, як є, і скажіть мєдведєву, невдалому експрезиденту росії, який досі думає що він президент, стежити за словами. Бо він заходить на дуже небезпечну територію», – додав Дональд Трамп.
Крім того, американський президент анонсував 25% мита на товари з Індії з 1 серпня. Серед причин він назвав закупівлю Індією російських енергетичних ресурсів та військового обладнання.
Мєдведєв відреагував на слова Трампа, назвавши їх «погрозами» та заявивши, що така реакція нібито підтверджує правоту росії.
Пряма мова мєдвєдєва: «Якщо якісь слова колишнього президента росії викликають таку нервову реакцію в цілого такого грізного президента США, отже росія у всьому має рацію і продовжить іти своїм шляхом.
А щодо “мертвої економіки” Індії та росії та “заходу на небезпечну територію” – ну, хай згадає свої улюблені фільми про “ходячих мерців”, а також те, наскільки може бути небезпечною неіснуюча в природі “мертва рука”».
Уважні читачі нашої газети «Сурма» мають пам’ятати, як я неодноразово радив мєдвєдєву краще закусувати – після якихось чергових «перлів» московської пропаганди із його уст. Проте читаючи цю «полеміку», я зрозумів, що помилявся. І тепер бажаю мєдвєдєву взагалі не закусувати і при цьому не розлучатись із ґаджетами: постійно писати свій потік думок щодо Трампа та його заяв. Чим більше, тим краще. Надзвичайно амбіційному Дональду Трампу такі репліки кремлівського «експрезидента-невдахи» дуже до смаку.
«Трамп змінює правила гри і збирається запровадити тарифи на країни, які купують нафту та газ у рф. Раджу з’ясувати чи поділяють вони вашу зверхню позицію щодо санкцій», – іронічно сказав сенатор Ліндсі Грем у відповідь кремлівським фарисеям.
Проте цим не обмежилось. США в Радбезі ООН заявили, що Трамп хоче укласти угоду про припинення війни рф в Україні до 8 серпня.
«І Україна, і росія повинні домовитися про припинення вогню і тривалий мир. Настав час укласти угоду. Президент Трамп чітко дав зрозуміти, що це має бути зроблено до 8 серпня. Сполучені Штати готові вжити додаткових заходів для забезпечення миру», – заявив високопоставлений американський дипломат Джон Келлі перед 15 членами Ради.
М’яч на полі єдинокровних правонаступників леніна-троцького-сталіна. Надіюсь, що своєю відповіддю вони зроблять все, щоб Білий дім розпочав справжню реалізацію «миру через силу».
Хоча в мене залишається враження, що нам продовжуватимуть давати рівно стільки, скільки потрібно для того, щоб встояти, але не щоб відкидати ворога із його позицій. Хоча в цьому мені дуже хотілося б помилятись.
Дональд з’їдає Урсулу на сніданок
Переходячи до теми міжнародних новин, не можемо пройти повз досягнення домовленостей між США та ЄС щодо торгівлі.
Під час візиту президента США до Шотландії для досягнення угоди туди ж прибула голова ЄК Урсула фон дер Ляєн. Буквально за кілька днів до введення Білим домом тарифів розміром 30% США та ЄС змогли домовитись «десь посередині». Проте дивлячись на результати угоди, в мене виникає впевненість, що саме такої «серединки» і хотів Дональд Трамп. Гляньте самі. США вводять єдиний тариф 15% на більшість товарів з ЄС замість раніше анонсованих 30%. Виняток становлять сталь і алюміній, для яких тариф збережено на рівні 50%.
Натомість ЄС зобов’язується:
• закупити енергоресурсів із США на суму $750 млрд;
• збільшити прямі інвестиції в американську економіку на $600 млрд;
• придбати значний обсяг американського озброєння.
І нехай не вводить в оману те, що обидві сторони нібито визнали компроміс: Трамп назвав його «найбільшою угодою, що була укладена», а фон дер Ляєн підкреслила, що вона принесе стабільність і передбачуваність для бізнесу в ЄС і США.
У 2024 році експорт товарів з Європейського Союзу до США становив понад 584 мільярди євро, а експорт США до ЄС – близько 357 мільярдів євро. 15% від 584 млрд євро – приблизно 87,6 млрд євро додаткових надходжень в бюджет США. Плюс підтримка американського товаровиробника, який отримує додаткову перевагу у конкурентноспроможності.
Купівля американських енергоносіїв на 750 млрд євро фактично ставить ЄС під енергетичний контроль США. При цьому йдеться не тільки про отримання грошей, а й про інструменти геополітичного впливу.
Зі стратегічної точки зору, США здобули переконливу перемогу. І нехай не вводять в оману критики, які стверджують, що це все дуже погано, адже ляже на плечі простих громадян США. Це не так. В економічних процесах все набагато складніше та дуже тісно переплетено, проте основою економіки завжди є виробництво товарів із високою доданою вартістю. Втрата чи зменшення такого виробництва неминуче веде до спаду економіки, навіть в умовах виродженої економічної природи грошей, що не мають фактичного забезпечення товарами та послугами.
Чомусь в цьому місці мені згадалось, як уся ліволіберальна преса впродовж десятиліть обіцяла крах Туреччині на чолі із Ердоганом через його політику «національного протекціонізму». Проте Туреччина не впала, а навпаки – стала набагато сильнішою, зокрема і через те, що більш ніж на 80% закриває всі потреби свого населення силами внутрішнього виробника. При цьому ще й зросла кількість населення та військова потужність.
Зеленський заштовхує зубну пасту назад у тюбик
Поки нормальні держави вирішують стратегічні питання, що стосуються їхнього багатства, київська влада займається питаннями виживання. Щоправда не виживання українського народу, з яким Володимира Зеленського нічого не пов’язує (цитата із його інтерв’ю до 2019 року), в умовах повномасштабної війни із рф, а виживання топкорупціонерів із оточення найвеличнішого лідера сучасності.
Наїзд на САП та НАБУ отримав рішучу відсіч. Особливо від західних партнерів. Саме позиція Заходу, зокрема послів Великої Сімки, стала остаточним поштовхом для початку перших «антизеленських протестів» з часу повномасштабної війни. Саме так назвали протести у виданні The Economist, говорячи про те, що Зеленський зробив стратегічну помилку. Та, по суті, прямо вказуючи на наслідки для Зеленського, Єрмака та інших «ефективних» менеджерів.
Шквал критики в бік Зеленського та Єрмака з боку західної преси впродовж останнього тижня фактично перевищив обсяг критики за весь період після 24 лютого 2022 року. Як зазначило Politico, якщо раніше західні лідери та політики утримувались від прямої критики Зеленського, навіть попри розуміння провалів та корупції останнього, то тепер це у минулому.
Зеленський та Єрмак реально злякались. І причина тут не тільки в реакції Заходу та протестах, які мали надто вузький та толерастичний характер і не стосувались питання набагато важливіших навіть від незалежності САП та НАБУ – до прикладу, порушень Конституції, розпродажу України під час війни, множинного громадянства, мародерства на крові тощо.
Найважливіші причини паніки Зеленського та Єрмака мають глибше коріння. Проте щодо цього трохи згодом.
Кажуть, що видавлену зубну пасту неможливо повернути назад у тюбик. Проте якщо йдеться не про тюбик, а про Верховну Раду та законодавство, а замість зубної пасти – аморальна зелена жижа прострочених депутатів, то завдання перестає бути безнадійним.
Судіть самі. 22 липня Верховна Рада проголосувала в цілому за законопроект № 12414, який позбавляв НАБУ і САП незалежності. Незважаючи на реакцію Заходу, початок протестів та навіть початок погроз щодо припинення фінансування, того ж вечора його підписав президент України Володимир Зеленський. Закон набув чинності 23 липня.
263 народних обранці, прости Господи, проголосували за заганяння САП та НАБУ в зелене корупційне стійло.
Проходить всього лише 9 днів (!!!) і 31 липня Верховна Рада проголосувала за новий президентський законопроект № 13533 щодо відновлення незалежності САП і НАБУ. За це проголосував 331 депутат. Законопроект було відразу підписано головою ВР Стефанчуком та президентом Зеленським.
Що це означає? Всі депутати, які голосували за обидва законопроекти, є цинічними аморальними повіями, у яких повністю відсутні навіть натяки на якусь самоповагу чи гордість. Це просто фарисейські брехливі падлюки, які засідають в єдиному законодавчому органі України – Верховній Раді, і готові там проголосувати за будь-що, що накаже їм Зеленський, Єрмак та інші привладні Хламідії. Перепрошую – Арахамії.
Ви просто вдумайтесь, які моральні потвори ухвалюють закони, відповідно до яких повинні жити десятки мільйонів українців. У стікаючій кров’ю від повномасштабної війни з московією Україною.
Такі люди не те що політикою не мають права займатись – вони повинні нести кримінальну відповідальність за свою антиукраїнську діяльність.
Запитайте себе, хто становить більшу загрозу для виживання українського народу: солдат московської окупаційної армії, який є очевидним ворогом, що прийшов на українську землю вбивати, ґвалтувати та грабувати? Чи депутат ВР, який голосує за руйнування антикорупційних органів чи повалення конституційного ладу – розпродаж української землі та надр всупереч 13-14 ст. Конституції? Хто з них за своїми масштабами несе більше зло для українців?!
А тепер повернемось до страху та паніки Зеленського. Точніше – до причин страху та паніки. Після скандального голосування чимало ЗМІ, включно із провідними глобалістичними виданнями на кшталт The Economist, Financial Times, The Telegraph та ін., вказало, що в такий спосіб Зеленський почав рятувати корупціонерів із свого оточення. Прямо говорячи, зокрема, про справу ексвіцепрем’єр-міністра Чернишова, який, до речі, за інформацією журналістів «Є-питання», є кумом Олени Зеленської. Проте згодом з’явилась набагато цікавіша інформація, із якою безпосередньо пов’язана паніка Зеленського та Єрмака.
У межах ведення слідчо-оперативних заходів в ході розслідування певних злочинів НАБУ прослуховувало квартиру Тимура Міндіча. Якщо коротко, то це один із найближчих партнерів Зеленського, співвласник «95 кварталу», який зараз стали називати ледь не гаманцем самого Зеленського. Більш детально про цю особу ви зможете прочитати в одній із наступних статтей нашого випуску. Додам лише, що Міндіч впродовж останніх років став ледь не найвпливовішою людиною в Україні, поступаючись, мабуть, лише тому ж Андрію Єрмаку.
Злі, але добре поінформовані язики стверджують, що записи квартири велись вже дуже давно. Серед ЗМІ лунали різні цифри: дехто вказував 300 годин, а дехто і набагато більше. Проте навіть 300 годин розмов за участі вищого політичного керівництва держави – це вже надзвичайно великий обсяг вкрай важливої та чутливої інформації. При цьому ще й це все чітко задокументовано в межах ведення слідчих дій, тобто – в майбутньому може використовуватись як докази у кримінальних розслідуваннях!
НАБУ і САП прослуховували розмови бізнесмена та співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча за адресою, де п’ять років тому президент Володимир Зеленський святкував свій день народження!
Джерела видання «Українська Правда» стверджують, що на записах може бути і сам президент. Втім жодної інформації від правоохоронців щодо цих плівок поки що немає. Та й не повинно бути, адже слідство триває.
УП також повідомило, що затриманий і арештований посадовець Національного антикорупційного бюро розслідувань Руслан Магамедрасулов був одним із ключових співробітників, що займалися документуванням діяльності бізнесмена Тимура Міндіча, співвласника студії «Квартал 95».
Проте мої особисті джерела стверджують, що це тільки частина правди. За однією із версій, спочатку прослуховування квартири Міндіча здійснювалось не НАБУ, а іншими – «третіми силами». Серед ймовірних сил озвучується кілька варіантів – спецслужби інших держав та/або «групи Коломойського». Чому пишу «та/або»? Тому що можливим є варіант, коли це одночасно реалізовувалось різними суб’єктами.
30 липня народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив фото золотих унітазів із квартири Міндіча, водночас повідомивши, що саме в цьому помешканні Міндіча затверджували фінальний список «слуг» перед виборами до Верховної Ради.
За словами депутата, майже всі розмови впродовж виборчої кампанії Зеленського – президентської і парламентської, – проводилися саме в квартирі Міндіча.
«Тому що там було достатньо безпечно. Міндіч забезпечив, щоб не було жодних прослуховувань... І відповідно всі, хто займалися виборчими кампаніями, особливо в цьому випадку наближеного оточення до “Слуги народу”, найбільш важливі перемовини проводили там. Там був відомий “реформатор” Андрій Богдан, там був дуже часто Сергій Шефір, там був тоді ще кандидат в президенти Володимир Зеленський та всі інші, зокрема і Міндіч. Там була така таємна штаб-квартира. Говорять, що ця історія про стадіон і дебати (Володимира Зеленського з Петром Порошенком, – ред.) була придумана в цій квартирі», – розповів Железняк.
Железняк вважає, що детективи НАБУ здійснювали прослуховування квартири співвласника «Квартал 95» Міндіча саме з квартири Боголюбова.
На користь саме цієї гіпотези свідчить також інформація про те, що Геннадій Боголюбов, бізнес-партнер Коломойського, зміг виїхати з України з допомогою НАБУ.
Проте є висока ймовірність, що для таких цілей могли відразу використовувати кілька квартир, адже в тому ж будинку, крім помешкань Боголюбова, є ще квартири Ігоря Коломойського та Ігоря Палиці. Сучасні високотехнологічні засоби дають чимало можливостей для організації прослуховування.
Додайте до цього також глибокий непримиренний конфлікт Зеленського-Єрмака із Коломойським, наслідком якого є перебування останнього в СІЗО (хоча законних підстав для ув’язнення може бути більш ніж достатньо). Зеленський ненавидить Коломойського, який є його творцем як політичного проекту. Папа Карло, який створював Буратіно та внаслідок цього володіє надзвичайною інформацією про його природу.
Підсумовуючи все вищезазначене. Як на мене, то найбільш правдоподібною виглядає інформація, що хтось організував прослуховування квартири Міндіча, а згодом, отримавши сенсаційну та дуже чутливу інформацію, вирішив легалізувати її в межах доказової бази щодо певних кримінальних справ. При цьому є ймовірність, що певні записи є не тільки в НАБУ, а й у якихось «третіх сил».
Наявність певної інформації щодо президента та його оточення створює інструменти впливу на Зеленського, в руках якого зосереджена вся влада. І чим жорсткіший характер цієї інформації, тим більшим буде вплив. Вплив на президента воюючої України та його оточення.
Я особисто дуже надіюсь, що найближчим часом значна частина цієї інформації стане доступна українцям. Адже без перемоги над внутрішнім ворогом та без наведення ладу в Києві, ми не можемо успішно протистояти ресурсно переважаючому нас противнику.
