(Не)безпричинна антикорупційна паніка Зеленського-Єрмака

Надзвичайно гарячий тиждень, наповнений низкою вкрай важливих та резонансних подій. Найгучнішою із них стало згортання антикорупційної незалежної діяльності САП та НАБУ внаслідок голосування за скандальний законопроект №12414.

Проте для формування цілісної картини важливими є кілька новин, які передували черговому ганебному голосуванню депутатів.

Стаття у Financial Time з красномовним заголовком: «Зеленського звинуватили у погіршенні авторитарного режиму після антикорупційних рейдів». 

Ключові цитати:

…Рейди проти відомих українських діячів та кроки на користь лояльних осіб призвели до звинувачень, що Зеленський котиться до корупційного авторитаризму.

…Він використовує надзвичайні повноваження воєнного стану для усунення критиків, придушення лідерів громадянського суспільства та зміцнення контролю.

…Користуючись війною, влада переслідує тих, кого вважає незручними.

…Справою Шабуніна влада передає сигнал журналістам та активістам, які викривають корупцію.

…Обшуки в будинку Кубракова були помстою за розслідування проти близького соратника Зеленського Чернишова: Кубраков міг викрити Чернишова.

…Кабінет Зеленського вирішив не призначати Цивінського на посаду голови Бюро Економічної Безпеки: «не підходить».

…Нова прем’єрка Свириденко є близькою соратницею Єрмака.

…Зеленський почувається вразливим, коли активісти заблокували законопроект про амністію за корупційні злочини, скоєні постачальниками зброї.

…Захід занадто зайнятий, щоб це помітити. Посли G7 зберігають публічне мовчання. Дуже важко критикувати Україну, коли вона перебуває під безжальним натиском росії.

…На Банковій панує відчуття, що Захід, особливо США, змінили свою позицію і що верховенство права та належне врядування більше не мають значення.

…Прихильність України до демократичних реформ була ключовим фактором для забезпечення західної підтримки. Але з огляду на те, що політична увага США звернена всередину країни, а військова допомога стає все більш транзакційною, деякі чиновники в Києві, здається, готові перевірити межі.

З огляду на подальший перебіг подій, Зеленський-Єрмак таки дійсно перевіряли межі. Проте результати перевірки їм не надто сподобались, але про це – трохи пізніше.

Financial Time – одне із провідних глобалістських медіа. Вищевказана стаття – не просто критика в бік Зеленського, це показ глибинного нутра Зеленського. Але і це не головне. Це перший публічний показ того, що на Заході розуміють і «корупційний авторитаризм», і зв’язок Свириденко із Єрмаком, і тиск та репресії проти «неугодних» (до переліку яких належить і автор статті, яку ви читаєте), і ще чимало іншого. Вперше на такому високому інформаційному рівні видання, що мають проукраїнську позицію у війні, настільки глибоко, жорстко та правдиво оцінили Зеленського. 

Далі – більше. Стаття Сеймура Герша із не менш гучним заголовком – «Кінець для Зеленського? Вашингтон хоче, щоб український президент пішов у відставку».

У статті йдеться про те, що Зеленський може бути відправлений у відставку вже впродовж наступних кількох місяців, а ініціатором цього процесу є офіційний Вашингтон. Якщо Зеленський не піде добровільно, то може бути застосований силовий сценарій. Європейці не чинитимуть опору такому сценарію, оберігаючи свою стабільність та ситість. При такому сценарії найбільш ймовірним наступником Зеленського розглядається генерал Валерій Залужний. 

«Обізнані чиновники у Вашингтоні повідомили мені, що ця посада може бути його вже за кілька місяців. Зеленський – у короткому списку на вигнання, якщо президент Дональд Трамп вирішить це зробити. Якщо Зеленський відмовиться покинути свій офіс, що є найбільш вірогідним, повідомив мені причетний до цього американський чиновник: “Він піде силою. М’яч на його полі”», – йдеться у статті.

«…Є ознаки того, що Зеленський знає, що його чекає. Він щойно змінив або звільнив трьох чиновників: міністра оборони, прем’єр-міністра і посла в США. Як сказав мені американський чиновник, Зеленський "починає читати знаки небезпеки".

Те, що станеться далі, додав чиновник, з погляду політичного насильства в Києві та інших місцях, багато в чому залежить "від того, наскільки населення дійшло до того, що у них нема іншого вибору. Зеленський не піде добровільно, а піде ногами вперед. У цьому полягає внутрішня дискусія в США. Розумна сторона каже, що хай українці самі розберуться, а не залучають ЦРУ, щоб укласти угоду. Поки що політикою керує здоровий глузд. Але деякі неназвані лідери нетерплячі, і це займе час – понад п’ятдесят днів».

Рекомендую читачам відвідати блог Сеймура Герша та прочитати вищезазначену статтю особисто. Задля формування власної думки. 

Щирі, правдиві та безумовно безкоштовні захиснички Зеленського із журналістського та блогерського пулу, що підконтрольний Офісу Єрмака, відразу все чітко пояснили посполитим, що Сеймур Герш – агент кремля. Як і всі ті, хто сміє оскверняти образ найвеличнішого боневтіка всіх часів і народів. Підозрюю, що лауреату Пуліцерівської премії з журналістики Сеймуру Гершу від гавкання офісних шакалів ні холодно, ні тепло. Зі свого боку, постаравшись дослідити біографію Герша чи принаймні її публічну частину, поділюсь своїм враженням. Сеймур Герш – журналіст-розслідувач та правозахисник із високим авторитетом та зв’язками серед спецслужб США. При цьому його цитують як медіа близькі до республіканської партії, так і до демократичної. Фактично в мене склалось враження, що Сеймур Герш працює із американською системою. І якщо він, посилаючись на американських чиновників, пише «Кінець для Зеленського?», то це означає, що як мінімум один зі сценаріїв, що розробляються офіційним Вашингтоном, передбачає відставку Зеленського. Добровільно-примусову, від якої не можна відмовитись. Як під час сумновідомого карантину щодо так званої вакцинації.

Але це не єдиний сценарій, хоча з огляду на теперішню ситуацію – я б сказав, що його ймовірність зростає.

І от саме з огляду на розуміння вищезазначених обставин і слід дивитись на весь цей антикорупційний зелений шабаш. 

21 липня стало відомо, що Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора проводять «спецоперацію із нейтралізації російського впливу на НАБУ». Зокрема повідомили, що затримали посадовця бюро, який допомагав своєму батьку з російським громадянством продавати коноплі в Дагестан. Також були проведені обшуки у співробітників, які причетні до ДТП. 

Правоохоронці провели орієнтовно 80 обшуків у 19 співробітників Бюро в різних областях України. 

СБУ оголосили підозру у державній зраді народному депутату від нині забороненої партії опзж Федору Христенку. СБУ стверджує, що Христенко був агентом російських спецслужб та нібито відповідав за посилення впливу на Національне антикорупційне бюро (НАБУ). За даними Служби безпеки, Христенко перебував в «тісних» стосунках із частиною керівників НАБУ. Серед них називають й затриманого керівника одного з територіальних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро Руслана Магамедрасулова. Обвинувачений нардеп втік з України після початку повномасштабного вторгнення росії. 

Обшуки було проведено без судових ухвал на їхнє проведення. Проте СБУ та ОГП не вважають це порушенням закону, оскільки отримання таких ухвал могло «спричинити витік інформації» і «зашкодити проведенню спецоперацій». 

Окрім того, детективам інкримінують державну зраду, незаконну торгівлю з росією, корупцію в інтересах олігархів. Одночасно з цим активізувалося Державне бюро розслідувань із матеріалами про ДТП кількарічної давнини за участі співробітників НАБУ. 

Крім цього, представники СБУ та Офісу генпрокурора перевіряють стан охорони державної таємниці в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП). Перевірка стосується працівників НАБУ, які мають доступ до держтаємниці, а також до проведення негласних слідчих дій. 

«Обшуки були й у трьох осіб, які проходять по кримінальних провадженнях, пов’язаних із легалізацією доходів, а також із незаконним збагаченням. На сьогодні недостатньо доказів для повідомлення про підозру (цим особам – ред.), досліджуються ті чи інші матеріали, здобуті під час обшуку. Правова оцінка буде надана потім», – сказав генпрокурор Руслан Кравченко під час свого брифінгу. 

Зі свого боку Спеціалізована Антикорупційна Прокуратура повідомила: «Сьогодні (21 липня – ред.) вранці Служба безпеки України без офіційного попередження, передбаченого чинним законодавством, прийшла до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з перевіркою щодо дотримання законодавства про державну таємницю.

У межах перевірки працівники СБУ отримали доступ до інформації про всі негласні та оперативні заходи, а також спецоперації, які проводять НАБУ і САП.

Перевірку організовано в період, коли керівництво НАБУ і САП перебуває в офіційному закордонному відрядженні.

Указані заходи можуть призвести до розкриття інформації щодо негласних слідчих дій у межах численних кримінальних проваджень, які наразі розслідуються НАБУ і САП».

Важливою деталлю також є те, що масштабні масові обшуки були проведені саме тоді, коли керівники САП та НАБУ перебували в Лондоні. 

Після повернення в Україну директор НАБУ Семен Кривонос на спільному брифінгу із головою САП Олександром Клименком повідомив, що формально доступу до інформації про всі негласні та оперативні заходи, а також спецоперації працівниками СБУ отримано не було. 

Згодом в СБУ заявили, що не отримували доступу до інформації щодо спецоперацій і негласних слідчих дій, які проводять НАБУ і САП, і назвали заяву САП «безпідставною і маніпулятивною».

Але це тільки частина правди, адже в ході обшуків працівники СБУ та ОГП мали доступ до тих же комп’ютерів, на яких є вищезазначена інформація. 

У сухому підсумку – прикриваючись реальними кримінальними справами щодо нардепа-зрадника Христенка та керівника одного з територіальних управлінь детективів Національного антикорупційного бюро Руслана Магамедрасулова, влада завдала потужного організаційного та інформаційного удару по широко розрекламованій раніше антикорупційній інфраструктурі. Частина цього організаційного удару, до речі, могла мати на меті отримання інформації про заходи та спецоперації, які можуть стосуватись оточення Володимира Зеленського. Зокрема, того ж ексміністра Чернишова, якого деякі медіа називають кумом Олени Зеленської.

Слідом за інформаційним ударом відбувся законодавчий. 

22 липня Верховна Рада ухвалила закон №12414 щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану. Він вносить правки в Кримінально-процесуальний кодекс. Частина з них обмежують повноваження НАБУ та САП. 

Ці правки додали 22 липня, відразу перед розглядом, хоча законопроект зареєстрували в Раді ще в січні. Рішення підтримали 263 парламентарі, проти виступили троє, четверо утрималися, ще 15 – не голосували.

За проголосували 263 нардепи: «Слуга народу» – 185; «ПЗЖМ» – 18; «Довіра» – 17; «Батьківщина» – 15; «За майбутнє» – 10; «Відновлення України» – 9; «Європейська солідарність» – 3, «Голос» – 1. Також за закон проголосували 5 позафракційних депутатів.

Закон відразу було підписано 22 липня Русланом Стефанчуком – головою ВР. І направлено президенту. Зеленський також його підписав 22 липня – о 23:07. Проте вже о 23:14 інформація щодо підпису була змінена на офіційному сайті. Згодом – знову оновилась зі статусом «підписано президентом». 

Ці деталі відіграють важливу роль, з огляду на наступні повідомлення від топових світових видань щодо розмов Зеленського із західними партнерами. 

Проте зараз повернемось до самого закону. Що він змінює?

Розширює повноваження Генерального прокурора. Отже, Генпрокурор:

– Отримує доступ до всіх справ НАБУ і може доручити іншому прокурору перевірити матеріали розслідування щодо додержання законів. Для цього Генпрокурор має дати письмову вказівку керівнику НАБУ, від цього не можна відмовитися.

– Зможе передавати справи НАБУ іншому органу «у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування органу чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану».

– Потенційно зможе закрити розслідування, якщо з такою вимогою звернеться сторона захисту.

– Буде вирішувати, чи входитиме керівник САП до групи прокурорів у справі.

– Зможе сам вирішувати спори про підслідність у кримінальних провадженнях, відкритих НАБУ або БЕБ.

Але і це ще не все. Диявол завжди ховається в деталях. Найбільший удар було зроблено навіть не по НАБУ, а по САП. Голова Спеціалізованої Антикорупційної прокуратури втрачає статус керівника органу прокуратури і, як наслідок, вже стає процесуально повністю залежним від генпрокурора. 

Якщо ще простіше, то, до прикладу, голова САП вже не матиме можливості оголошувати підозри у вчиненні злочинів народним депутатам. Тепер це буде робити тільки «свій» генеральний прокурор. 

Інформаційний шум та удар по НАБУ
та САП було зроблено не з метою розслідування злочинів, а з метою усунення потенційної небезпеки для Зеленського та його оточення. 

Під тиском Заходу 8 грудня 2023 року Верховна Рада у другому читанні проголосувала за законопроект про реформування САП (законопроект № 10060), і одразу ж того ж дня президент підписав цей закон. 

Саме цей закон створював підвалини незалежності для САП та можливі ризики для всіх високопосадовців. Кримінальна справа проти Чернишова, дуже близького друга Зеленського, – яскравий тому приклад. 

Усунути можливості навіть потенційних загроз – ось завдання законопроекту 12414. Трохи більше ніж півтора року проіснувала САП із повноваженнями, що становлять загрозу для оточення найвеличнішого лідера всіх часів і народів. 

Проте історія на цьому не закінчилась, а в деяких сенсах – тільки розпочалась.

The Economist: закон проти НАБУ – «панічний захід» через розслідування проти оточення Зеленського

Британський журнал The Economist опублікував жорсткий розбір нової законодавчої ініціативи, що послаблює НАБУ та САП, назвавши її ударом по реформах Майдану та можливою спробою захистити оточення Зеленського від антикорупційних розслідувань.

У статті йдеться про те, що навіть люди з найближчого кола Зеленського шоковані:

• один із чиновників порівняв законопроект із «диктаторськими законами» часів Януковича (16 січня 2014 року);

• інше джерело вважає, що в ОП вирішили діяти, поки США відвернені – і після того, як вдалося «частково схилити на свій бік Трампа».

The Economist також стверджує, що ЄС намагався натиснути на те, щоб Зеленський не підписував документ. Але він все ж таки був підписаний.

«Це голосування, яке підриває одну з ключових антикорупційних реформ України, кидає тінь на майбутнє країни», — пише журнал.

В останній момент президент Франції Макрон та голова Європейської ради Кошта телефонували Зеленському, намагаючись переконати його не підписувати закон про обмеження НАБУ і САП. Крім них, у той же день на цьому наполягали посли країн G7 у Києві – повідомило Financial Times наступного дня.

У Європарламенті б’ють на сполох через новий закон в Україні, який обмежує незалежність НАБУ та САП, – німецьке видання Der Spiegel.

• Депутати від щонайменше трьох партій назвали це кроком назад у боротьбі з корупцією, загрозою для вступу України в ЄС, та можливим припиненням фінансової допомоги.

• Голова Комітету із закордонних справ заявив, що цей крок викликає серйозні питання щодо незалежності антикорупційних інституцій.

• Єврокомісар з економічних питань наголосив, що фінансова допомога та євроінтеграція залежать від незалежності антикорупційних органів.

Отже, цим рішенням Україна ризикує не лише фінансовою допомогою, а й майбутнім у ЄС.

В Організації економічного співробітництва та розвитку попередили Київ про те, що атака на антикорупційні органи негативно вплине на оборонні інвестиції в Україну та на фінансування довгострокової відбудови.

Сенатори США демократка Джинн Шахін та близький до американського президента авторитетний республіканець Ліндсі Грем виступили проти українського закону №12414, який скасував незалежність САП та НАБУ. Ця деталь є особливо цікавою з огляду на те, що ОПУ агітував депутатів голосувати за цей закон з огляду на нібито «вимогу республіканців». 

І тут все змінилось в інформаційному полі. А весь прикоритний журналістський пул почав тиражувати повідомлення Зеленського. Президент Зеленський заявив, що внесе до Верховної Ради законопроект, який врегулює правоохоронну систему, а пропозиції щодо змісту очікує від голів правоохоронних органів. В ньому, зокрема, будуть «норми для незалежності антикорупційних інституцій». Про це глава держави сказав у своєму зверненні 23 липня.

Крім того, найвеличніший боневтік на своїй сторінці прозвітував про розмову із прем’єром Великої Британії Кіром Стармером. 

Останній абзац цього «звіту» стосується скандального закончику:

«Поінформував про підготовку законопроекту, який посилить систему правопорядку та гарантує незалежність і дієвість антикорупційної інфраструктури. Кір запропонував залучити експертів, які можуть бути корисними для довгострокової співпраці. Домовилися бути в контакті щодо цього питання. Ми однаково сприймаємо необхідність захищати цінності нормального життя, протидіяти будь-яким російським впливам і втручанням і робити все, щоб наша Європа стала сильнішою».

Головне писати чи озвучувати такі речі із впевненим обличчям, щоб ніхто не здогадався, що насправді ти брешеш, описуючи свою поразку як перемогу. 

Зеленський реально наляканий та «включив задню». А протести проти закону, хоч зараз і організовані грантоїдами-соросятами, мають величезну перспективу розгорнутись в щось більш масштабне. Зі справжніми політичними вимогами, головною з яких буде повна зміна кланово-олігархічної системи управління. Проте це стане можливим не з такими організаторами. Окрім того, ми, українці, мусимо враховувати те, що зовнішній ворог у вигляді путінської армії нікуди не дінеться. І путіну, та й не тільки йому, може бути дуже вигідним сценарій громадянської війни. Коли українці під прапорами різних ворогів українського народу будуть вбивати не ворогів, а одні одних. 

Мусимо бути пильними, усвідомленими та організованими. Щоб не допустити ворожих сценаріїв. Діяти необхідно. Але кожна дія повинна бути розрахована на позитивний результат.