Анжеліка Корнієнко: Українська знакова система – першоджерело всіх абеток світу

Частина 1

Про багатство української мови написано і сказано чимало, але ніколи не забагато. Тим паче, коли йдеться про глибину та унікальну історико-культурну цінність, витоки – себто те, звідки походимо й ми з вами – сучасні представники українства. Нинішня розмова відбулася з Анжелікою Корнієнко – керівницею проекту «Рутенія. Графіка української мови», ученицею Василя Чебаника, співзасновницею громадської ініціативи #InfoВарта, волонтеркою, дружиною військовослужбовця. 

– Пані Анжеліко, розкажіть про «Рутенію» – чому це фундамент для українського суспільства?

– Це графічна конституція України. Тобто «Рутенія» – графіка української мови, яку в нас забрали ще з 1710 року: тоді, 29 січня, вийшов указ Петра І про так звану «амстердамську абетку». І ось цими літерами він [Петро] повністю знищує нашу історію, наші символи, нашу знакову систему, якій понад тисячу років.

Велика Британська Енциклопедія визначила писемні знаки, які виникли на території України, як перші писемні знаки світу. І навіть якщо ви зараз зайдете в Софію Київську і подивитесь графіті на її стінах, якщо знаєте літери «Рутенії», то ви їх тут побачите. Тут ви побачите українські літери «З», «Я», «Ю», «Д», «У». Літеру «Щ» – головну.

Чому? Тому що українська абетка – єдина абетка у світі, яка має державний герб сама в собі. І саме Василь Якович Чебаник, мій вчитель, вперше цю літеру ввів в графічну рутенську систему. В 90-х роках до нього підійшов уже його товариш і теж член нашої групи, співзасновник і співавтор Віктор фон Ерцен-Глєрон та побачив, що Василь Якович намагається пластично відобразити московські літери українською пластикою. Пан Віктор йому показав книжку, яка називається «Абетки всіх народів світу». Це книга Карла Фаулмана 1878 року. І ось тут звернув увагу Василя Чебаника на цікаву сторінку. З однієї сторони «рутеніше» [нім. Ruthenische] шрифти, а з іншої – «расіші» [нім. Russische] шрифти. І якщо ви подивитесь на герб України і як буква «Щ» на нього схожа, та звернете увагу на «расіші» шрифти – ви помітите значну різницю. Вони відрізняються не просто пластикою – вони відрізняються своїм скелетом. 

Цікавий і водночас страшний факт зараз для українців – літера «З (Z)». Яка нібито асоціюється з нашим ворогом.

Але погляньмо на договір, що зберігся на стінах Софії Київської і якому вже 900 років. Цікаво, що цей договір між жінкою та жінкою. Одна жінка продає іншій жінці землю. А тепер подумайте, в яких країнах світу 900 років тому ви б таке побачили. Уявіть собі, які права були у жінки. Там прослідковується українська буква «З». 

24 лютого 2022 року Василь Якович плакав перед екраном, коли літеру «З» зі шрифта «Рутенія» показувала пропагандистка скабєєва та казала, що це «ісконно руская» літера. І саме під цим знаком зараз йде війна. А українці є першим джерелом цієї літери, адже її образ і символізм були ще, уявіть собі, на стінах в Кам'яній Могилі. І тепер ми, українці, б’ємося з цією асоціацією. 

А я вам зараз проведу іншу асоціацію. Згадайте нашу Сварґу. Якщо Ви зайдете в собор Софії Київської, то під Орантою побачите такий орнамент – Сварґа, хрест. І це було ще понад тисячу років тому. Тобто український знак, який зародився на українських теренах, який є символом Бога, символом Сонця, нацисти взяли у вигляді свого символу і під цим знаком вбивали українців, євреїв тощо. Дійшло до того, що ООН у 50-х роках минулого століття навіть намагалася заборонити цей знак. Відстояв хто? Індуси, які взяли цей знак в українців.

– А звідки вони його взяли?

– Я була в Лондоні кілька років тому і придбала із фондів Кембриджської бібліотеки книжку «Історія англійської мови». У ній є мапа, на якій видно, з яких територій англійці ведуть свою історію. Англійці, німці, італійці, греки, індуси, китайці. Наприклад, в китайській системі є триста ключів. Ось 45-й ключ – це і є наш тризуб. Він означає «паросток». Звучить українською цей знак у них «чхе», а наша літера звучить «чше». Тобто вони навіть на фонетичному рівні дуже схожі. І цей знак у вигляді тризуба з'явився в знаковій системі Китаю вперше три з половиною тисячі років тому за періоду династії Шань. Китайці знають, англійці і вся Європа знає, звідкіля писемність. 

Василь Якович у 1971 році поїхав у Лейпциг та у тамтешній вищій школі графіки зустрівся з її ректором Альбертом Капром. І Альберт Капр знав, що Василь Якович з України, його перше питання: чому ви не розвиваєте свою абетку? 

– А чому саме така назва нашої абетки – «Рутенія»?

– Тому що русини на латині будуть рутени, і нас рутенами називали ще тисячу років тому вся Європа [нім. Ruthenen]. Ми з вами рутени, русини, ми з вами пелазги.

Пелазги – це саме той народ, який придумав знаково-звукову абетку. Якщо за часів Трипілля вона була символьною, тобто кожному знаку відповідало своє поняття. Там небо – один знак, тризуб або паросток – це інший знак, людина – третій знак. То пелазги придумали наступну систему, коли кожному знаку відповідав свій звук. А, Б, В... Але «Л» досі має вигляд, схожий до знаку людини. Літера «Х» схожа на знак сварґи.

Тобто це дуже сильно прослідковується, і саме українська знакова система, тобто система наших предків, вона і стала першоджерелом всіх абеток. 

– Заглибимося трішки в цю тему. Розкажіть більше про книгу «Буття та об’явлення української мови», а також про доробок Василя Яковича.

– «Буття та об'явлення української мови» – її автори Василь Чебаник та Віктор фон Ерцен-Глєрон. Кожна сторінка цієї книги має посилання на науково доведене джерело, світове джерело – загалом їх близько 5 000.

Детальніше про знакову систему українців. 

У ній прослідковується історія. Зокрема, вона пов'язана з літерою «У», з нашою історією, з цією мапою, яка показує, звідкіля був цивілізаційний розвиток світу. А що таке цивілізація? Головні її ознаки – це коли у народу є писемність та великі міста. А де були найбільші міста в Європі, в Євразії на той момент? В Трипіллі. Тобто Майданецьке, Тальянки, Небелівка – по 25 тисяч людей. Це була цивілізація вільних людей, в яких були однакові хати, вони будувалися за однаковою системою. Це було розвинуте суспільство, в якому на якийсь момент стало забагато населення. Люди почали розселятися. І що вони з собою понесли? Письмо. І це письмо проявляється в усіх культурах та писемностях світу. 

У книзі ви зможете побачити мапи розселень і знайти дуже багато цікавих фактів, що ґрунтуються на понад 5000 наукових джерел. Саме цю книгу ми зараз зробили в електронному варіанті.

В електронному форматі також можна знайти книгу «Василь Чебаник. Графіка українська мови. Рутенія». У ній ви познайомитеся із 67 шрифтами Василя Яковича. Їх усі я особисто захистила авторським правом. 14 із них ми розмістили на сайті abetkarutenia.com.ua для безкоштовного користування українцями, а також нашими партнерами в своїх друкованих виданнях, в письмі. Єдина умова – завжди згадувати Василя Чебаника, назву шрифта та посилання на офіційний сайт проєкту abetkarutenia.com.ua. Заборона для використання – державам-терористам росії та білорусі.

Василь Якович ввів в абетку тризуб, відродив усі графічні вигляди літер, які в нас були щонайменше за часів будівництва Софії Київської та Ярослава Мудрого. Але він їх одягнув у сучасну європейську пластику, українську пластику. І от, якщо ви подивитесь, це просто феноменальні шрифти. Вони всі українські.

Читайте також: Василь Чебаник: у пам’ять про Людину, яка повернула автентичність українському письму

І головне: вони різні за пластикою, але скрізь ви побачите саме українські літери, з українськими графемами.

Наша команда працює над тим, щоб офіційно запровадити ці шрифти в Україні. Із цією пропозицією ми зверталися до Верховної Ради, але, як завжди, на заваді стала і стає московитська рука. Зараз вони розповідають про абетку Нарбута, яка має графеми, що ввів Петро I. 

У 1982 році я придбала книжку Нарбута. Як ви думаєте, чи надрукували б книжку Нарбута з українською абеткою, якби вона не відповідала московській символіці? Там московські конструкції літер. Вони продовжують московський шрифт Петра І. Звичайно, ми та команда, яка звернулася і у Верховну Раду, і в Міністерство культури [з пропозицією], і у нас на сайті ми розміщуємо всю цю інформацію.

Окрім друкарської й історичної частини, описаної у вищезазначених книгах, створена письмова складова. Тобто можна навчитися писати з першого класу, з 90 років, 60, 20 років. От ви зараз можете це теж зробити. Розроблений шрифт української абетки українського письма. Письма, якого не було у нас понад 300 років, тому що всі писали на московський лад. 

Письмові літери мають впізнаваний вигляд. І найцікавіше, що всі лінії основані на пластиці лінії трипільської цивілізації та козацького скоропису. Тут всього 9 ліній. Якщо ви вивчаєте ці 9 ліній, ви повністю опановуєте це письмо.

Я, спільно з донькою Василя Чебаника, є авторкою цієї книги та проводжу презентації та майстер-класи. Загалом є все для того, щоб ввести «Рутенію» як національний шрифт. В школах, в творчості, в цифровому вигляді. І головне – в Юнікоді. Тому що зараз ви у вигляді графем побачите графеми московського шрифту. А якщо ми введемо в Юнікод ось ці літери, то це буде системний шрифт, який буде відповідати українській мові. Але без Верховної Ради, без ухвалення закону, цього не буде. І тому оці літери у вигляді єдиної системи, уніфікованої, стандартизованої системи, єдиною графічною конституцією України повинні бути прийняті Верховною Радою.

І тоді на основі цього можна буде формувати безліч інших шрифтів. Але головне, щоб всі графеми відповідали саме українській графіці. І це головне завдання. І за це боремось. 

Далі буде…

Фото: abetkarutenia.com.ua, Facebook/Angelika Korniyenko