Сурма: україноцентрична газета

Про інструментальну концепцію ролі штучного інтелекту в суспільному житті людей

В сучасному світі гостро постало питання про роль так званого «штучного інтелекту» в суспільному житті людей, зокрема в політиці, економіці, праві, моралі тощо. Неадекватна оцінка цієї ролі – перебільшення чи применшення – може мати негативні соціальні наслідки.

Сьогодні з’являються фантастичні ідеї, про начебто потенційну здатність ШІ коли-небудь у майбутньому підкорити своїй «волі» людський фактор, наприклад, природний інтелект людей. Це – світоглядна ілюзія. І ось чому!

Згідно з соціальним натуралізмом – вченням, що визнає існування законів соціальної природи, за якими люди живуть суспільним життям, – людський фактор, тобто воля і свідомість людей, є природним продуктом соціалізації людини. Воля і свідомість не можуть бути створені штучно, за законами фізичної чи біологічної природи. Вони утворюються лише за законами соціальної природи, тобто в процесі соціалізації людини в суспільному житті. 

Доказом цього є відомі науці факти про так званих «дітей-мауглі», які з тих чи інших причин не пройшли процес соціалізації – вони так і не стали людьми-соціальними істотами, а залишилися жити за законами біологічної природи.

Соціалізація людини – це процес пристосування людини до законів соціальної природи, за якими існує людське суспільство. Ця соціалізація відбувається в сім‘ї, дитячому садочку, школі, університеті, трудовому колективі та в інших соціальних інститутах. В результаті соціалізації людини в неї формується унікальна властивість – воля і свідомість, які не можуть утворитися жодним іншим чином. Воля і свідомість проявляються в соціальній поведінці людей.

Робот зі ШІ створюється людьми штучно за законами фізичної природи, а не за законами соціальної природи. Він не може пройти процес соціалізації, подібно до людини, і тому не може мати волі і свідомості, що притаманні людині. Тому не може бути створено штучно за законами фізичної природи такого робота з ШІ, який би міг автономізуватися і бути незалежним від волі і свідомості людей, вийти з-під контролю дюдей і стати над людьми чи повстати проти людей. 

Інша справа, що при ігноруванні необхідності розвитку людського фактору – соціальної культури людей в «епоху ШІ» неправильне його використання може привести до деградації людей, зокрема до атрофії функцій природного інтелекту. В цьому є загроза для людської цивілізації. 

Заради усунення цієї загрози необхідно розвивати людський фактор, а саме соціальну (політичну, економічну, правову, моральну) культуру людей, що сприятиме, зокрема, захисту природного інтелекту людей від деградації. 

Згідно з інструментальною концепцією ШІ, що випливає з соціального натуралізму, ШІ – це інструмент, який призначений для автоматизації функцій природного інтелекту, а не для їхньої підміни. За неадекватного використання ШІ може відбуватися атрофія функцій природного інтелекту. Тоді в людини виникає залежність від використання ШІ і відбувається її деградація. 

Використання ШІ як інструменту здійснюється людьми відповідно до їхньої соціальної (зокрема політичної, економічної, правової, моральної) культури. 

ШІ, як і будь-який інструмент (засіб) людям треба правильно використовувати, керуючись законами соціальної природи, аби це використання не було проявом сваволі і ілюзій людей. Отже, не ШІ сам собою може бути джерелом небезпеки для людей, а лише люди, які використовують його як інструмент для створення небезпеки, керуючись сваволею й ілюзіями. 

Для забезпечення правильного використання людьми ШІ в суспільстві має існувати соціальний (тобто політичний, економічний, правовий, моральний) контроль. Інакше ШІ може бути використано для вчинення людьми зла.

Як показує історичний досвід, зловживання інструментальними можливостями ШІ в політиці, економіці, праві, моралі неодмінно будуть. Протидіяти їм можна і треба, розвиваючи людський фактор – соціальну культуру людей, яка має властивість створювати імунітет проти сваволі і ілюзій у сфері використання ШІ.

До речі, сьогодні на Заході, зокрема в США, під впливом ілюзій щодо ролі ШІ в суспільному житті людей, пропагується ідея, начебто демократію, яка занепадає, слід замістити владою, яка керується ШІ, образно кажучи, така собі формула: «Влада ШІ замість влади народу». Згідно з соціальним натуралізмом, подолати занепад демократії можна лише шляхом розвитку людського фактору, тобто соціальної культури людей. А ШІ лише тоді може бути ефективним інструментом забезпечення справжньої демократії. 

Припущення, що ШІ може коли-небудь мати якусь автономну свободу волі і отримати незалежність від волі людей, і навіть мати владу над людьми, суперечить законам соціальної природи і тому є ілюзією.

ШІ, як і будь-який інструмент, за визначенням не може мати здатність до автономної вольової поведінки (тобто до свободи волі), яка мала б підлягати правовому чи моральному регулюванню. Ця здатність властива виключно людям, які використовують ШІ.

Будучи інструментом для автоматизації певних функцій природного інтелекту людини, ШІ за визначенням ніколи не зможе мати здатність автономно вирішувати соціальні проблеми замість людини, зокрема, проблеми політики, економіки, права, моралі тощо. Жоден ШІ, як би він не вдосконалювався в майбутньому, не зможе ніколи розрізняти добро і зло, істину і неістину, справедливість і несправедливість, красу і некрасу, щастя і нещастя… Він може бути використаний для цього лише як інструмент (технічний засіб, що діє за законами фізичної чи біологічної природи) в руках людини. 

Люди можуть і мають контролювати технічну «поведінку» ШІ за законами фізичної природи, а не за законами соціальної природи. Тобто, люди можуть і мають здійснювати лише так званий технічний (а не правовий чи моральний) контроль за ШІ, так само як за будь-якою робототехнікою. 

Тому можна і треба запроваджувати в сучасних умовах соціальний контроль за людьми, які використовують інструмент ШІ, а не за ШІ, як дехто сьогодні стверджує, приписуючи йому невластиві надлюдські якості, зокрема здатність самостійно творити зло.

При цьому слід мати на увазі, що люди можуть з власної волі бути залежними від використання можливостей ШІ для задоволення своїх потреб (в побуті, трудовій діяльності, сфері розваг, освіті тощо). Так само, як вони сьогодні залежні від використання можливостей електроенергії чи інтернету. 

Основним для забезпечення правильного (безпечного) і ефективного використання людьми ШІ є формування в людей соціальної культури, а соціальний контроль за тими, хто використовує ШІ є додатковим заходом. Так само, як це стосується використання будь-якого інструменту, наприклад зброї для вчинення агресії чи для оборони від агресії.


Про автора: Олександр Костенко – професор


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."