Сурма: україноцентрична газета

Відновлення Вишеградської групи: геополітичні виклики

Державний візит президента Польщі Кароля Навроцького до Праги 24 листопада 2025 року став важливим сигналом для Центральної Європи. 

Цей крок, спрямований на «відновлення довіри та інтенсифікацію діалогу» в межах Вишеградської групи (V4), відбувається на тлі політичних зрушень у регіоні: перемоги євроскептиків у Чехії (Андрей Бабіш), позиції Роберта Фіцо в Словаччині та Віктора Орбана в Угорщини щодо Брюсселя та України. 

Хоча Навроцький наголошує на прагматичній співпраці в енергетиці, обороні та інфраструктурі, угорські кола відкрито обговорюють реанімацію V4 (або її «трійки» без Польщі) для блокування фінансової та військової допомоги ЄС Україні. 

Нагадаю. Вишеградська група (V4) виникла 15 лютого 1991 року у Вишеграді (Угорщина) як неформальний альянс чотирьох посткомуністичних країн Центральної Європи: Польщі, Чехословаччини (з 1993 р. – Чехія та Словаччина) та Угорщини. Мета – прискорити інтеграцію з Заходом: вступ до НАТО (досягнуто 1999 р.) та ЄС (2004 р.). Засновники – президенти Лех Валенса, Вацлав Гавел, Арпада Гьонца – підписали декларацію про «повернення до Європи», фокусуючись на економічних реформах, демократії та безпеці.

Після вступу до ЄС V4 еволюціонувала від «антирадянського блоку» до платформи регіональної координації. Ключові етапи:

- 1990-ті: координація трансформації економіки, боротьба з корупцією;

- 2004-2015: фокус на культурних обмінах через Міжнародний Вишеградський фонд;

- 2015+: політизація – опір міграційним квотам ЄС.

Розкол в групі стався після 2022 р. через війну в Україні: Польща та Чехія проти Угорщини та Словаччини.

По суті V4 – це «голос Центральної Європи» в ЄС, з населенням 65 млн і ВВП ~€2 трлн (15% від ЄС). 

На сьогоднішній день V4 прагне стати платформою євроскептицизму. Хоча без Польщі «V3» (Угорщина–Словаччина–Чехія) матиме менший вплив, але достатній для вето в Раді ЄС.

Головування ж Угорщини з липня 2025 – ідеальний момент для «Competitive Visegrád» з фокусом на європейську безпеку без «українського фактора».

Для України V4 є неоднозначним партнером: Польща та Чехія – ключові союзники (40% допомоги від регіону), але Угорщина/Словаччина – загроза для консенсусу в ЄС щодо допомоги Україні. 

З одного боку, реанімація V4 посилить «східний фланг» ЄС проти централізму, з іншого – послабить антимосковський консенсус. 

Але це всього-на-всього перезавантаження: Центральна Європа шукає баланс між суверенітетом і солідарністю. 

Для України ключ – диверсифікація альянсів, щоб «V4» не стала «Veto-4».


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."