Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №87

Найважливішою подією минулого тижня стала зустріч Стіва Віткоффа та володимира путіна. Обговорення зустрічі та її наслідків стали топтемами для провідних ЗМІ з усього світу. Воно й не дивно, адже питання війни московії проти України є наймасштабнішим геополітичним викликом сьогоднення.

Сама зустріч Віткоффа та путіна тривала трохи більше ніж 2,5 години. Віткофф прилетів до москви вранці 6 серпня. Його зустрічав голова російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) та спецпредставник путіна з інвестиційно-економічного співробітництва із зарубіжними країнами Кирило Дмитрієв, колишній директор інвестиційного фонду Віктора Пінчука, зятя Леоніда Кучми та партнера Сороса в Україні (як тісно все переплетено – випадковість чи закономірність?).

Віткофф та путін зустрілись за день до закінчення ультиматуму Трампа, який вимагає від росії до 8 серпня укласти перемир’я з Україною. 

Обидві сторони стримано-позитивно оцінили результати спілкування путіна та Віткоффа і зробили низку заяв.

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Віткофф повернеться до США з пропозиціями рф щодо рамок мирної угоди. Проте ще до повернення спецпосланця в США чимало деталей почали озвучуватись ЗМІ.

За словами Рубіо, Білий дім «можливо, вперше має конкретні приклади того, що рф проситиме для завершення війни».

«Я думаю, що ми маємо краще розуміння умов, за яких москва була б готова припинити війну. Тепер нам потрібно порівняти це з тим, що готові прийняти українці та наші європейські союзники, але, звичайно, перш за все, українці. Ми повинні зблизити дві сторони достатньо, щоб Трамп міг втрутитися та здійснити це», – сказав він.

Також держсекретар сказав, що Трамп прийме рішення про вторинні санкції щодо росії у найближчі 24-36 годин, а зустріч лідерів рф і США «залежить від прогресу».

На момент написання цієї статті, Дональд Трамп ввів додаткові 25% мита проти Індії через купівлю московської нафти. Проте маю підозру, що Індією все не завершиться. 

Хоча варто відзначити майже блискавичну реакцію Індії – покупець московської нафти №2 за обсягами тимчасово зупинив купівлю кремлівських енергоносіїв. Державні НПЗ Індії отримали відповідну вказівку від Уряду.

Також Трамп наголосив, що є «хороші перспективи» зустрічі з путіним. Він назвав перемовини Віткоффа в москві хорошими. 

«Я маю на увазі, ми працюємо над цим вже давно. Гинуть тисячі молодих людей, здебільшого військових, але також, знаєте, – ракети влучають по Києву та інших містах. Але якщо говорити про солдатів, то, як я думаю, росія втратила понад 20 000 з початку року. Двадцять тисяч. І, здається, оцінки щодо України – приблизно 9000. Це жахлива ситуація», – сказав Дональд Трамп.

Також президент США обіцяє більше вторинних санкцій проти країн, які купують нафту рф:

«Ми зробили це з Індією. І зробимо це, можливо, ще з кількома країнами. Однією з них може бути Китай».

В МЗС Китаю зі свого боку заявили, що процес врегулювання «української кризи» досяг критичного моменту – про це йдеться у заяві відомства після розмови міністра закордонних справ Китаю Ван І зі спеціальним радником президента Бразилії Селсу Аморімом.

Представник московського диктатора Ушаков заявив, що було погоджено домовленість про місце і проведення найближчими днями зустрічі путіна і Трампа, сторони розпочали її опрацювання. Наступний тиждень, за словами кремлівського радника, було позначено як орієнтир, але скільки днів займе підготовка, поки сказати важко.

The New York Times повідомило, що Трамп має намір особисто зустрітися з путіним наступного тижня. А незабаром після цього – провести тристоронню зустріч з путіним і Зеленським.

Важливим нюансом стало те, що заплановані зустрічі відбудуться тільки за участю трьох лідерів, тобто без представників Великої Британії та ЄС.

Схожий формат перемовин згодом підтвердив президент США Трамп. 

– Пане президенте, чи погодилися путін і Зеленський на зустріч? І де та коли вона може відбутися? – запитали Трампа журналісти.

«Є дуже добра перспектива того, що вони погодяться. Ми ще не визначили, де саме, але сьогодні ми мали дуже хороші переговори з президентом путіним. І є дуже велика ймовірність, що ми зможемо завершити... завершити раунд, завершити кінець того шляху. Цей шлях був довгим і залишається довгим, але є хороші шанси, що зустріч відбудеться вже дуже скоро», – відповів президент США.

Під час візиту арабських гостей в кремль сам путін, відповідаючи на питання журналістів щодо можливої зустрічі із Трампом, заявив, що є чимало друзів, які можуть допомогти із проведенням такої зустрічі. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати. 

«Схоже, росія тепер більше налаштована на припинення вогню. Тиск на них спрацьовує. Але головне, щоб вони не обманули нас в деталях – ані нас, ані Сполучені Штати» – сказав Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.

Також Зеленський прокоментував розмову із Трампом:

«Наша спільна позиція з партнерами абсолютно чітка: війна має завершитись. І це має бути чесне завершення. У розмові також взяли участь європейські лідери, і я вдячний кожному з них за підтримку. Ми обговорили те, що було озвучено в москві.

Україна обов’язково захистить свою незалежність. Нам усім потрібен тривалий і надійний мир. Росія має закінчити війну, яку сама ж і розпочала».

Розмова Зеленського та європейських лідерів із Дональдом Трампом відбувалась фактично менш, ніж через 2 години після завершення візиту Віткоффа в кремль. 

«Сьогодні день багатьох дзвінків і контактів для реального просування на шляху до миру та гарантування незалежності України за будь-яких обставин», – інформаційно прозвітував Володимир Зеленський.

«Заплановані кілька моїх розмов, уже в графіку – розмова з канцлером Німеччини Мерцом. Будемо на зв’язку з колегами з Франції та Італії. Відбудеться також комунікація на рівні радників з питань національної безпеки – доручив провести сьогодні цей спеціальний формат.

Вчора після нашої спільної розмови з Президентом Трампом та європейськими лідерами говорив окремо ще з Генсеком НАТО Рютте та Президентом Фінляндії Стуббом. Працюємо разом. 

Важливо обговорити ключові деталі. Пріоритети абсолютно чіткі. Перше – припинення вбивств, і саме росія має піти на припинення вогню. Друге – це формат для лідерів, щоб зустріч могла спрацювати на дійсно тривалий мир. Ми в Україні не раз говорили, що пошук реальних рішень може стати дійсно результативним саме на рівні лідерів. Потрібно визначитись із часом для такого формату, з колом питань. Третє – довготривалість безпеки. Це можливо разом зі Сполученими Штатами та з Європою».

Політика та геополітика дійшли до такого рівня, коли може бути сказано надзвичайно багато, з усіх боків, але при ретельному огляді виявляється, що аналізувати майже немає чого. Бракує деталей. 

Складається враження, що США та рф роблять різні інформаційні вкиди – з метою перевірки меж компромісу одне одного, реакції Великої Британії та ЄС, рефлексій та сприйняття українського народу (який за певних сценаріїв може зламати будь-який зовнішній «мирний договорняк»). 

Окремим важливим, як на мене, інформаційним вкидом стало повідомлення польського порталу Onet.

Onet нібито отримав документ, який США запропонували путіну як пропозицію по завершенню війни та яку кремль охарактеризував як «дуже вигідну»:

• Україна та росія укладуть не мир, а перемир’я;

• фактичне визнання російських територіальних здобутків (шляхом відкладення цього питання на 49 або 99 років);

• скасування більшості санкцій, накладених на росію;

• у довгостроковій перспективі повернення до імпорту російського газу та нафти;

• відсутність гарантій нерозширення НАТО;

• відсутність обіцянки призупинити військову підтримку України.

кремль погодився з останнім пунктом.

Після публікації цього «інсайдерського» документу виникло відразу чимало питань. Зокрема і те, чому саме Onet хтось із перемовників обрав для «зливу» деталей пропозиції.

Попри загальний скепсис щодо вищезазначених «пропозицій», можу сказати, що вони певним чином вписуються в загальну картину перебігу дипломатичних перемовин. Незалежно від того, що для нас, українців, вони є досить негативними. 

Відсутність гарантій нерозширення НАТО компенсується тим, що нас там поки що не хочуть бачити. І це ще без врахування наявності кремлівських посіпак у вигляді угорського Орбана чи словацького Фіцо, які блокуватимуть рішення такого штибу.

Замороження бойових дій містить в собі приховану загрозу того, що Захід зменшить свою допомогу Україні, якої поки що, на жаль, і так недостатньо для вирівнювання балансу сил.

Крім того, в руках путіна перебуває стратегічна ініціатива, наш ворог має ресурсну перевагу. Тому змусити його до підписання мирних угод можуть тільки певні обставини. І лише США мають потенціал до створення таких обставин. 

Інформація, опублікована Onet, мені видається перевіркою межі сприйняття українців та Заходу. Проте мені поки що слабо віриться, що будуть розігрувати саме такий сценарій. 

7 серпня, о 23:00 за київським часом заплановано виступ Дональда Трампа щодо цих питань. Про його зміст та наслідки ми інформуватимемо наших читачів вже у наступному випуску нашої газети.

Директор БЕБ або перша публічна брехня нового прем’єр-міністра

Поки весь світ зачаровано спостерігає за перебігом ритуальних танців навколо «мирного договорняка», свої «танці з бубном» виконує Кабінет міністрів. Зелені слуги неукраїнського народу чергову анти-антикорупційну поразку Єрмака-Татарова прагнуть подати як перемогу. Судіть самі, аналізуючи цитати нещодавно призначеного прем’єр-міністра Юлії Свириденко.

Уряд ухвалив рішення призначити Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки України, повідомила 6 серпня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

«Після рішення конкурсної комісії, належних перевірок і проходження поліграфа – немає застережень щодо його кандидатури. Очікуємо на оновлення роботи Бюро, зміцнення інституції та досягнення вагомого рівня довіри між Бюро й українськими підприємцями. Важливо, щоб економічні відносини в Україні не спотворювались тіньовими схемами та щоб бізнес міг розраховувати на повагу з боку держави», – написала Свириденко в телеграмі. 

Гарно. Пані очікують на «оновлення роботи, зміцнення інституції та досягнення довіри». Саме так. Тільки є чимало «але». До прикладу, чи може довіра бути побудована на брехні, як думаєте?

17 липня, тобто за 19 днів до призначення, відповідаючи на питання депутата-соросятка Железняка, та ж сама новопризначена прем’єрка Свириденко повідомила, що члени уряду «мали право висловити свою позицію» згідно із законом.

«Щодо процедури БЕБ, вона виконана відповідно до законів і нормативних актів. Нам було внесено рішення і ми як члени уряду розглянули це рішення, і кожен з нас мав можливість висловити свою позицію: утриматись, проголосувати за, або відмовитись відповідно до тієї інформації, яка була почута відповідним міністром європейської інтеграції і юстиції, що стосувалося зв’язків з країною-агресором», – сказала Юлія Свириденко.

Вам не здається, що вищезазначені тези із розривом у 19 днів «якось» суперечать одна одній?

Але і це ще не все. Якщо не знаєш як діяти, читай закони і виконуй його. Починаючи із Конституції.

Частина 16 статті 15 закону про БЕБ говорить, що Кабінет міністрів по завершенню роботи конкурсної комісії має єдине повноваження – упродовж 10 днів призначити директора БЕБ з кандидатів, поданих комісією. Повноважень просити конкурсну комісію добрати інших кандидатів, бо переможець конкурсу «не підходить», у Кабінету міністрів немає. Закон є однозначним.

Фрази про те, що ми, члени Кабміну, мали можливість вибрати і голосувати – цинічна брехня, яка є порушенням закону. 

По-перше, виникає питання, а кого мала на увазі Юлія Свириденко? Тільки міністрів? Чи ще когось?

По-друге, Кабмін не приймає рішень голосуванням. Різні сфери життєдіяльності держави та суспільства розбиті за напрямами, кожен із яких має свого очільника. Прем’єр відіграє роль «диригента» цього дегенеративного (на цей час) оркестру. 

Для кожного чиновника дозволено те, що прямо передбачено законом. Решта – заборонено.

Тому і Уряд, і окремі міністри зобов’язані діяти виключно в межах закону! Тільки хто ж їх «посадить», якщо на потрібних місцях – «всі свої»?

Загалом, попри те що відгуки щодо знань та інтелекту Юлії Свириденко були непоганими, фактично вона стала першим прем’єром в історії України, яка встигла так цинічно та примітивно брехати. Це не зовсім її вина, просто Єрмак саме для виконання своїх завдань і продавлював своє «протеже» на керівника Уряду. Брехні за командою Банкової – один із невід’ємних обов’язків.

Подібно до депутатів, які 22 липня ліквідовують незалежність САП та НАБУ під гучні оплески та овації Зеленського і Банкової. Але потім Зеленському чи регенту Єрмаку західні партнери «притискають хвоста» і з ідентичними оваціями та оплесками зелені табуретки у Верховній Раді «героїчно» відновлюють повноваження САП та НАБУ. А Зеленський у вечірньому ефірі та у текстовому форматі звітує для зомбованих і одурених про чергову перемогу. 

Так і тут. Свириденко каже те, що хоче. Хоче – не призначає, додаючи нікчемні аргументи. Хоче – призначає, звітуючи про чергову перемогу. Команда хазяїна виконана. 

І нехай у читачів не виникає ілюзій щодо того ж Олександра Цивінського, новопризначеного директора БЕБ. Найімовірніше, він належить до глобалістичного пулу, вигодованого в Україні фондами Сороса-Пінчука. Буду дуже радий, якщо помилюсь у цьому висновку. 

Але окрім цієї підозри, є ще один важливий фактор. Син Олександра Цивінського, нещодавно призначеного директором Бюро економічної безпеки, перебуває у Великій Британії за програмою Home for Ukraine.

Про це свідчать дані електронної декларації Цивінського за 2024 рік.

Після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році син очільника БЕБ виїхав до Великої Британії, де мешкає й досі. В Україну він не повертався. 

На мою думку, жодні високі посади в Україні не має права обіймати особа, чиї близькі родичі живуть за кордоном. Ситуація із тим, як батьки Зеленського «чарівним» чином опинились в Ізраїлі чи родина ексміністра Умєрова живе в США, а сам Умєров нібито має громадянство США, є категорична неприйнятна. 

Для пілотів пасажирських літаків не передбачена наявність парашутів. Для того, щоб вони до кінця старались врятувати всіх пасажирів, літак та самих себе – шукали та реалізовували всі можливі способи порятунку. В Південній Кореї існує заборона для чиновників та членів їхніх сімей навчатись та лікуватись за кордоном. Тобто якби ми реалізували аналогічне, то ти не можеш вкрасти десятки мільйонів доларів, приректи українців на вимирання через недоступну та/або неякісну медицину, а потім за потреби поїхати в німецьку клініку «Шаріте». На мою думку, це абсолютно неприйнятно. Україною повинні керувати українці по духу та по крові.