Сурма: україноцентрична газета

«Наша земля. Пейзажі українського Криму»

Ціннісним культурницьким посилом та українським духовним перевеслом до Криму є нововідкрита виставка «Наша земля. Пейзажі українського Криму». Експозиція задіяна з 23 липня до 20 серпня на кону Національного музею «Київська картинна галерея» та привертає увагу вже самим фактом появи.

Привертає і змушує вкотре замислитися: то чий Крим? Якщо Київський князь Володимир хрестився у Херсонесі на території Криму (московії як держави ще не існувало), а міський голова Києва Олександр Омельченко у 1990-х роках коштом столичного бюджету долучився до безпосередньої відбудови тамтешнього храму? Якщо сільське господарство Криму десятиліттями відроджувалося і живилося завдяки воді, що надходила, та й нині по-злодійськи надходить з материкової частини України? Якщо до московитської анексії туризм у Криму розквітав всеєвропейськими барвами?


Понад те, Крим – це Леся Українка і Степан Руданський, Максиміліан Волошин й Іван Липа, Агатангел Кримський і Мустафа Джемілєв, Джамала й Ахтем Сеїтаблаєв та ще сонм видатних особистостей.

Крим – це лавандові поля і виноградники, пальми і море, незалежні котики на вулицях Алушти і фільми про кохання, відзняті в Лівадії. Крим – це напис «Я тебе кохаю» біля кав’ярні у Коктебелі.

Крим – це скарб, який в України тимчасово відібрала кривава московитська імперія. Але ми, українці, душею і серцем нерозривно пов’язані з нашим українським Кримом. 

Тому виставка «Наша земля. Пейзажі українського Криму» є мистецьким запрошенням зануритися у світ саме Нашої Землі, яка зберігає сліди історії давньої Руси-України, українського козацтва та на кожнім кроці дихає кримськотатарською минувшиною. Картини нагадують про об’єктивну невіддільність півострова від українського материка та наповнюють надією на повернення Криму де-факто. 

Українські майстри різних поколінь представляють на виставці живопис і графіку. 

Загалом же до експозиції долучився ряд знаних митців, серед яких Олександра Бабак, Віктор Бабенцов, Рафаель Багаутдінов, Іван Бондаренко, Володимир Будніков, Андрій Чебикін, Валентина Цвєткова, Федір Захаров, Тетяна Красна, Олександр Ольхов, Марина Ольхова, Петро Столяренко, Юлія Синькевич, Віктор Трапенко, Степан Яровий.

Особливою родзинкою є неймовірні роботи молдовського художника Михайла Греку. 

Зокрема, «Скелі Гурзуфа» Михайла Греку буквально зачаровують, викликають ностальгію та енергетичний посил знову пройтися вуличками чарівного містечка на Південнобережжі Криму. Тим паче, що саме Гурзуфу присвятили свої картини також Володимир Будников («Ніч у Гурзуфі»), Іван Бондаренко («Гурзуф»), Віктор Трапенок («Пляж. Артек. Гурзуф»), Олександр Бабак (із серії «Крим. Гурзуф»). 

Легкістю та прозорістю дихають акварелі Андрія Чебикіна, що майстерно передає мерехтіння кримського світла у просторі, («Бахчисарай. Ханський палац»), а також Марини Ольхової («Батіліман. Крим»).

Мистецтвознавці радять звернути увагу на експресивні мазки Олександра Бабака, що в його гурзуфському пейзажі створюють динамічну композицію, де широкі колірні площини ніби вбирають енергію сонця та моря.

До стриманіших, але глибоко емоційних рішень тяжіє Петро Столяренко, у роботах якого тонке поєднання світлотіні та кольору підкреслює велич гірських ландшафтів («Полудень», «Кримське село»). 

Поціновувачі зупиняються та довгенько розглядають картини «Дерева в горах» Федора Захарова, «Ромашки» Валентини Цвєткової, «Античний натюрморт» Рафаеля Багаутдінова, «В очікуванні. Балаклава» Олександра Ольхова. 

Частина творів – з приватних, а частина – з музейних колекцій. Кримське світло пронизує буквально кожну картину, додає їм символічного звучання, акцентуючи увагу на віковічності та духовній глибині саме пейзажів.

Позачасовий образ Криму відображають роботи, створені за доволі солідний відтинок часу: від 1950-х до 2010 років. Затишні бухти, шпилясті скелі, сонячні пляжі, рибальські човни на березі моря, гірські вершини. Хіба можна перерахувати всі кримські принади?

Сенс виставки полягає також у тім, що вона є розповіддю про край, що невіддільно живе у спогадах мільйонів українців. І живить надією: у дім, який віроломно вкрадено, ми обов’язково повернемося! Осмислюючи минуле й вибудовуючи майбутнє, ми, українці, спільно з кримськими татарами, тримаємо зв’язок із нашою історичною землею. 

Також виставка «Наша земля. Пейзажі українського Криму» є унікальною нагодою зануритися в атмосферу кримських пейзажів, де поєднуються велич природи, історична спадщина та мистецька душа. Де відчувається і шум моря, і терпкий аромат степових трав та квітів, і подих вітру між скелями, і відлуння кримськотатарських мелодій та українських пісень. 

Маєте шанс і нагоду доторкнутися до вібрацій планетарної краси Криму!


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."