«Філіжанка»: фестиваль під лелечими крилами

Другого серпня я вдруге у житті побувала у просторі садиби третього Президента України Віктора Ющенка. Уперше нагода випала двадцять років тому. На другий день після гучної відставки тодішнього прем’єр-міністра Віктор Андрійович запросив журналістів до своєї домівки у Нових Безрадичах. Відтак моє розлоге інтерв’ю було опубліковане у неповторній київській газеті «Столиця».

Цього разу привід теж був небуденним: на території створюваного Віктором Ющенком і поки що не відкритого музею «Код нації» відбувався перший – масштабний і в хорошому сенсі слова шалений – Фестиваль Героїчної кави «Філіжанка». 

На великому майдані поруч з дивовижними музейними будівлями долівка була суціль вистелена золотосяйною соломою. Облаштовано модерну сцену. Напівколом розмістилися звабливі ятки з кавою на різний смак, різноманітною їжею та етнографічними сувенірами. Повагом прогулювалися вагітні молоді красуні та матусі з дитячими візочками. Над дійством у синім небі епічно кружляли лелеки. І на все це трохи згори споглядала скіфська Берегиня.

АРТЕМ, ЯНА, СВЯТОСЛАВ І РОДИНА ЮЩЕНКІВ

У чому суть? Герой України Артем Тєлєбєнєв з позивним Таліб був каволюбом та мріяв винайти каву з оригінальним поєднанням смаку. Задум перервала московитська навала.

Із 2014 року Артем активно волонтерив. А з перших днів повномасштабки захищав аеропорт Жуляни, долучився до звільнення Ірпеня, а згодом як оператор безпілотних авіаційних комплексів 411 окремого батальйону діяв на Харківському, Херсонському, Донецькому та Запорізькому напрямках. 

2023 року став батьком: дружина Яна народила сина Святослава. Воїн бачив дитя лише під час коротких ротацій та за допомогою відеозв’язку. Загинув 3 липня 2024 року на околиці Роботиного Запорізької області від танкового удару під час евакуації побратимів. Похований у селі Гатне на Київщині. Нагороджений орденом за мужність 3 ступеня, медаллю за оборону Харківщини, Києва. Герой України.

Проте доля дарувала Артему цілеспрямовану і небайдужу дружину Яну Беркут – юристку, баристку, волонтерку. Тендітна красуня вирішила зреалізувати мрію воїна про створення нового смаку української кави, і водночас започаткувати фестиваль, щоб зібрати 2 000 000 грн для воїнів України у співпраці з фондом Revived Soldiers Ukraine, що з 2014 року надає медичну допомогу та нейрореабілітацію поранених.

Вдова звернулася за підтримкою до родини Ющенків, громадського об’єднання «Київщина – це ми» та голови Гатненської ОТГ Олександра Паламарчука й отримала всебічне сприяння.

Початком фестивалю стала хвилина мовчання та Гімн України у виконанні Марти Адамчук. 

– Артем (Таліб) – людина, яка залишила глибокий слід, – наголосив Віктор Ющенко, відкриваючи фестиваль «Філіжанка». – Ми познайомилися років 5-6 тому в маленькій родинній кав’ярні на кільцевій біля «Епіцентру К2». Там Артем працював. Подружилися. Потім виявилось, що Артем родом із Ромнів. Я теж народився в Роменському районі. З’ясувалося, що й Яна теж із Ромнів. Артем мріяв мати кав’ярню, де би пригощав своєю особливою кавою. На жаль, наш Герой загинув. Залишив двохрічного синочка Святослава і любу дружину Яну. Я би радив, щоб Яну знали всі… 

Віктор Андрійович зателефонував вдові Героя одразу ж у день загибелі Артема, підтримав і запропонував звертатися по допомогу за потреби.

– Пам’ятаймо кожного, хто віддав найдорожче за нашу з вами незалежність, – наголосив у вітальному слові очільник Гатненської ОТГ Олександр Паламарчук. – Усі кошти від донатів підуть на реабілітацію наших військових. Щоб кожен воїн повернувся до своєї родини, а в нашому небі запанував мир. Щоб Україна стала процвітаючою європейською державою. 

За словами Яни, Артем мав два улюблених напої: еспресо та флет-вайт. А також стверджував, що кава з українським характером має поєднувати «солодинку», «кислинку» та «гірчинку». Любив міксувати каву зі свіжою калиною та медом. 

Яна Беркут вирішила особисто обрати переможний рецепт кави, з огляду на смак Артема. То і буде «Героїчна кава». 

Для гостей «Філіжанки» діяли виставка кавових картин, майстер-класи, дегустація кави, лекції, ярмарок крафтових виробів, активності для дітей. 

Український дух на спеціально облаштованій сцені пісенно доповнювали Kalush Orchestra, гурт «Тінь Сонця» з солістом Сергієм Василюком, який воює у 130-му батальйоні територіальної обороні, Dima Libra, Марта Адамчук, PROBASS∆HARDI, Green Grey, Віктор Павлік, Тетяна Піскарьова.

ХАТА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ТА ТРИПІЛЬСЬКА МАЙСТЕРНЯ

Варта окремої уваги локація події: музей «Код нації». Місце, де пульсує жива сила українства.

Музейний комплекс, хоч і недобудований, та має чимало дивовиж. Одна з найцікавіших – Хата Тараса Шевченка, яку Віктор Ющенко спорудив за кресленнями й ескізами самого Кобзаря. «Два поверхи, довжина 17 метрів, ширина – 8,5, якщо взяти ґанок і піддашок – то поверх 230 квадратних метрів виходить. Зараз таких хат не будують, а Тарас ще 160 років тому таку хату заклав. Не хата – хатище, палац», – згадував в одному з інтерв’ю.

Нині ж розповів наступне: 

– Створюю п’ять музеїв. А Музей Перемоги буде шостим. У «Хаті Тараса» усе, як він накреслив. З тих матеріалів, що він описав. Писав своєму братові, що збудує хату, де сіни – соснові, двері й одвірки дубові, а лави і столи – ясенові. В іншому листі написав, що хотів спорудити хату на старому скіфському городищі недалеко від Чернечої гори: «Щоб Дніпро був біля самого порога». Тож Тарасову хату і музей «Код нації» оповиває старе русло Дніпра, що пролягає через Ходосіївку, Лісники до Києва і Лаври…

Усе це треба бачити особисто. Як і майстерню видатної художниці-реконструкторки Трипільської кераміки Людмили Смолякової, що міститься в одному з приміщень музею «Код нації». Там же можна уздріти дерев’яні скульптури, вирізьблені особисто третім президентом України. 

На «Філіжанку» завітали зіркові гості, серед яких Народна художниця Олександра Теліженко з донькою Олесею Теліженко та зятем, Народна артистка України Оксана Білозір, родина знаменитих майстрів декоративно-прикладного мистецтва Галини Дюговської та Володимира Балибердіна, головний редактор газети «Україна молода» Юрій Дорошенко.

ПОСТСКИПТУМ

Фестиваль показав, наскільки нині важливо плекати пам’ять про Захисників за допомогою слова, музики, мистецтва і традиції. 

Організатори озвучили задум продовжити проект, створивши «Каву Нації» як національний бренд. Хочуть, аби люди з усієї України надсилали свої рецепти для спільного приготування. Шукають унікальні смаки в Україні, аби колись на світовому ринку кави був і наш, особливий, український смак. 

– Героїчна кава – це не тільки про каву, – звернулася до присутніх Яна Беркут. – Це про любов. Про мрію. Про пам’ять. Про майбутнє життя. Про наших військових. Про наших поранених. Мета фестивалю – майбутнє. Ми з вами разом будемо творити історію єднання. Історію героїчної кави, як хотів Артем. 

Віктор Ющенко подякував за небайдужість гостям та учасникам фестивалю, які присвятили серпневий сонячний день Українському воїну, Українському Герою. 

– Сьогодні українська нація переживає найважче випробування за часів всієї історії, – переконаний третій Президент. – Та водночас ми стаємо свідками пробудження: духовного, культурного, людського. 

Ми крок за кроком робимо українську націю міцнішою. Моє велике переконання: якби ми 30 років тому мали такий дух, як сьогодні, оцієї біди московської у нас би не було. Тому будьмо українцями! Слава Україні!

Поки у нас є пам’ять і наша культура, доти є ми і будемо!