росія вбиває життя
Війна триває. Російська агресія проти України, що почалася у 2014 році та переросла у повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року, завдала величезної шкоди не лише людським життям, долям, інфраструктурі, а й довкіллю. Нині страждає не лише екологія ментального здоров’я, а й природа, спорідненість з якою споконвічно відчувають українці. Війна спричинила значні екологічні катастрофи, вплив яких буде відчутним упродовж десятиліть.
Українці з прадавніх часів жили в гармонії з природою, відповідально використовуючи її ресурси, розвиваючи землеробство, бджільництво, скотарство та рибальство, що було основою традиційного способу життя. Звідси й українська культура тісно пов’язана з природними циклами – чимало свят, обрядів та вірувань базуються на спостереженнях за довкіллям. Шанування священних гаїв, джерел і річок було важливою частиною світогляду наших предків. Скільки пісень, прислів’їв, приказок і казок можна знайти на тему Природи!
Значна частина української території представлена унікальними природними зонами – від степів і лісів до гір та водно-болотних угідь. Завдяки цьому Україна має багате біорізноманіття, яке наші предки з покоління в покоління зберігали та передавали своїм нащадкам. Коли до господарів у домівку вривається злодій – він не цінує те, що будував ще їхній предок. Так і російські загарбники стирають українське багатство, випалюючи місто за містом. Війна завдає серйозного удару по нашому природному багатству, ставлячи під загрозу традиційний зв’язок українців із землею.
Почнемо з головного – повітря. Внаслідок ракетних та артилерійських обстрілів у повітря викидаються токсичні речовини. Особливо брудно у населених пунктах, які найближче розташовані до лінії зіткнення. Та навіть коли моніторити київські новинні спільноти або ж застосунки для містян, то побачите, як день через день мешканців столиці сповіщають про забруднене повітря. Ситуація не краща й в інших, більш західних регіонах України. Пригадайте, як за одну ніч російські терористи можуть випустити по українських містах понад сотню ракет! При вибухах, зокрема збитті, утворюється велика кількість газоподібних і твердих забруднювачів. До них належать:
• оксиди азоту (NOx) і сірки (SO₂) – спричиняють кислотні дощі та подразнюють дихальні шляхи;
• чадний газ (CO) – токсичний для людини, знижує рівень кисню в крові;
• діоксини та фурани – небезпечні канцерогени, які утворюються під час горіння пластмас, ізоляції електричних кабелів і промислових матеріалів;
• метали та радіоактивні частки – у разі використання певних видів боєприпасів у повітря можуть потрапляти важкі метали, такі як свинець, кадмій, ртуть та уран.
Також вибухи спричиняють викид у повітря великої кількості пилу та аерозольних частинок діаметром менше 10 і 2.5 мікрометрів (PM10 і PM2.5). Вони можуть проникати глибоко в легені, викликаючи:
• захворювання дихальних шляхів (астму, бронхіти, ХОЗЛ);
• серцево-судинні проблеми (інфаркти, підвищений артеріальний тиск);
• загострення хронічних хвороб.
Після завершення ракетних обстрілів пил і токсини залишаються в ґрунті та на поверхнях, звідки вони можуть повторно підніматися в повітря внаслідок вітру або діяльності людини (наприклад, при розборі завалів). Це подовжує період забруднення та його вплив на здоров’я людей, зокрема тих, хто прийшов на допомогу постраждалим безпосередньо від обстрілу.
Зруйновані нафтобази, хімічні підприємства та заводи спричинили значне забруднення ґрунту та води. Витоки нафти, пального та інших небезпечних речовин потрапляють у водойми, що створює загрозу для водопостачання та сільського господарства.
Горіння будівельних матеріалів, пластику, металів і палива викидає в атмосферу велику кількість:
• поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) – канцерогенів, що викликають захворювання легень;
• важких металів – особливо небезпечних для дітей, вагітних жінок і людей з хронічними захворюваннями;
• сажі – яка може поширюватися на великі відстані та впливати на зміну клімату.
І це тільки вершина айсберга! А як щодо регулярних лісових пожеж, знищення зелених насаджень та руйнування верхнього шару ґрунту, що призводить до посилення пилових бур? До того ж так значно підвищується концентрація твердих частинок у повітрі, що сприяє погіршенню якості повітря на тривалий час.
Не можна не згадати й про те, як через бойові дії постраждали природні заповідники, ліси, річки та інші екосистеми, скільки було вбито та знищено рідкісних видів рослин і тварин. Наприклад, значні території Національного природного парку «Святі гори» на Донеччині було зруйновано внаслідок бойових дій.
Заповідник «Асканія-Нова» до російської окупації
А окупація найвідомішого заповідника «Асканія-Нова», одного з найцінніших природних комплексів України, спричинила серйозну загрозу для його екосистеми. Через бойові дії та військову присутність порушено природний баланс, виникли проблеми з доглядом за унікальними тваринами та рослинами. Зокрема, днями директор заповідника Віктор Шаповал надав інформацію про те, що нині відбувається в заповіднику та про які втрати відомо на цей час, пише «Еко.Район». Він розповів, що з першої декади жовтня 2022 року у селищі Асканія-Нова та з 23.10.2022 року на території дендрологічного парку «Асканія-Нова» дислокуються окупаційні збройні формування. 22 серпня 2023 р. безпосередньо на території заповідної ділянки «Великий Чапельський під» (водно-болотне угіддя міжнародного значення) стався вибух, спричинений позаштатним сходом авіаційного боєприпасу або падінням частини ракети російської системи ППО (достеменна причина невідома). Внаслідок вибуху пошкоджений ґрунтовий покрив поду – утворилась крупна вирва, близько 5 м в діаметрі та вигоріло 344,5 га лучного степу. Також він повідомив про загибелі близько двох сотень рідкісних тварин, сотні представників рослинного світу – і це лише те, що підтверджено, адже заповідник досі перебуває в російській окупації.
«Це процес, що відбувається, але не доконаний факт. На сьогодні вивезено в рф і на тимчасово окуповану територію Криму 20 тварин. Частина тварин загинули через недогляд, відсутність кваліфікованого наукового супроводу і ветеринарного обслуговування. Значна частина заповідного степу – понад 2 тисячі гектарів, вигоріла внаслідок пожеж різної природи», – заявив директор заповідника.
Не забуваймо також про мінування території, адже мільйони гектарів української землі заміновані, що робить їх непридатними для сільського господарства і небезпечними для людей та тварин. Деактивація вибухонебезпечних предметів може тривати десятки років (деякі фахівці називають період в сотнях), а отруєння ґрунту вибуховими речовинами ускладнює відновлення екосистем.
Через бойові дії значна частина родючих українських земель стала непридатною для вирощування сільськогосподарських культур. Знищені поля, забруднені ґрунти та нестача води призводять до продовольчої кризи не лише в Україні, а й у світі.
Не забуваймо й про ризики радіаційних катастроф. Зокрема, обстріли біля Чорнобильської зони відчуження та окупація Запорізької атомної електростанції створюють загрозу ядерних аварій. Нагадаю, що в ніч на 14 лютого російський безпілотник вдарив по саркофагу 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС. Слідчі СБУ зібрали докази того, що укриття пошкодив саме російський ударний дрон. Зокрема, на місці події виявили уламки БпЛА під назвою «Герань-2» типу Shahed. Відомо, що він був споряджений фугасною бойовою частиною. За висновками фахівців, російські військові навмисно атакували Чорнобильську АЕС.
Російське вторгнення в Україну наробило біди всьому живому: від травинки в полі до міст-мільйонників. Йдеться про масштабну екологічну катастрофу, наслідки якої відчуватимуться десятиліттями. Для відновлення екосистем знадобляться значні ресурси та міжнародна підтримка. Але ця підтримка має бути не ефемерною. Екологічні злочини, вчинені росіянами під час війни, мають бути ретельно розслідувані, а покарання – реальним.