Сурма: україноцентрична газета

Куди зникає щастя? Криза сім’ї та демографічні виклики України

Розлучення і смертність – ростуть, одруження і народжуваність – падають

Невдовзі закохані відзначатимуть тематичне свято. Напевно чимало парубків готують омріяні їхніми коханими обручки, щоб покликати заміж та створити нову українську родину. Потім кропітка підготовка, «ТАК» у РАЦСі… і за рік заява про розірвання шлюбу. На жаль, статистика розлучень в Україні вкрай сумна: на одне укладання шлюбу припадає одне розлучення, йдеться у звіті міністерства юстиції. 

Розірвання шлюбів є однією з ключових соціальних проблем, яка набуває особливого значення в умовах війни та масової еміграції. Україна, яка зіштовхнулася з повномасштабною агресією та вимушеним переміщенням мільйонів громадян цьому приклад. Сьогодні ми поглянемо на статистику й проаналізуємо її, а також повернемося до найбільш нагальної теми – народжуваності та смертності.

 

Скільки шлюбів і розлучень зареєстрували в Україні у 2024 році?

За даними Мін’юсту, впродовж 2024 року в Україні уклали понад 150 тисяч шлюбів – це майже на 20% менше, ніж роком раніше. Лідером за кількістю одружень став Київ.

На всіх підконтрольних Україні територіях у 2024 році одружилися 150,2 тисячі пар. У 2023-му їх було 186 тисяч – на 19,3% більше.

До п’ятірки лідерів за кількістю укладених шлюбів увійшли:

• Київ – 20,8 тисячі;

• Дніпропетровська область – 14,4 тисячі;

• Львівська область – 10 тисяч;

• Одеська та Київська області – по 9,8 тисячі.

Розлучилися торік 34,2 тисячі пар. Це майже на 30% більше, у 2023 році – тоді розірвали 24,1 тисячі шлюбів.

Найбільше розлучень зареєстрували у Києві – 4,4 тисячі. Також до антирейтингу увійшли:

• Дніпропетровщина – 3 тисячі;

• Харківщина – 2,4 тисячі;

• Київщина та Одещина – по 2,3 тисячі.

Це рекордні цифри сумної статистики. Хоча такі дані можна пояснити війною та еміграцією, але варто зазначити, що в перші роки війни ситуація була кращою. 

Водночас статистика від Мін’юсту – це не зовсім повна картина. Адже відомство оприлюднює дані, отримані від ДРАЦС – Державної реєстрації актів цивільного стану. Але ці цифри –лише третина від усієї кількості розлучень. Бо у більшості випадків шлюби розривають за рішеннями судів, нагадує ВВС.

Виданню ВВС Україна повідомили в Державній судовій адміністрації, що до цих 34 тисяч слід додати 107,5 тисячі розлучень через суди: тобто загальна цифра насправді сягає понад 141 тисячу розлучень за 2024 рік.

У Мін’юсті додають, деяка кількість українців розлучаються за кордоном, що в Україні ніяк не фіксується.


Вплив війни на побудову родини

Війна стала одним із ключових чинників, що дестабілізував сімейні відносини в Україні. Довготривала розлука подружжя, емоційні потрясіння, фінансові труднощі та загальний стрес негативно позначаються на сімейному житті. Багато людей опинилися в різних країнах через евакуацію, що створило додаткові бар’єри для підтримки стосунків. 

Тривала фізична розлука відіграє надважливу роль. По-перше багато чоловіків на фронті або у зоні бойових дій, місяцями не бачать своїх коханих. Не обов’язково їхні партнерки перебувають за кордоном – вони чекають їх вдома. У питанні людських стосунків ми відійдемо від героїчного образу воїна та захисника: хоча офіційної статистики ніхто не веде, але кількість історій зраджених дружин масово гуляють в соцмережах. Водночас і жінки також не завжди вірно чекають чоловіків зі служби. Такі реалії. Так руйнуються сім’ї. Те ж саме стосується і жінок, які виїхали з дітьми за кордон: зв’язки зникають, світогляд змінюється тощо.

Емоційна нестабільність також відіграє роль: як у військових, так і в цивільних. Війна приносить із собою постійний страх, тривогу та втрату близьких, що призводить до конфліктів у родинах. Водночас чоловіки, які воюють, можуть емоційно закритися від партнерок, а не всі жінки здатні подолати бар’єр. 

Фінансові проблеми також вносять своє: втрата роботи та джерел доходу негативно впливають на стабільність сімей. 

Можна впевнено сказати, що в цьому контексті державі бракує популяризації сімейних цінностей: наприклад, створення інформаційних кампаній, які підтримують важливість збереження родини. Чесно кажучи, в інформаційному просторі в десятки разів легше знайти щось про переваги вільних стосунків, самотності й самовдосконалення, а фрази «Що змінити, щоб зберегти сім’ю» стають не модними.


Демографічна катастрофа

Розлучення сприяють і поглибленню демографічної кризи, що вже є однією з найбільших загроз для розвитку сучасної України. Зниження народжуваності, високий рівень смертності, еміграція та старіння населення створюють серйозні виклики для економіки, соціальної сфери та національної безпеки. 

Наразі смертність в Україні майже втричі перевищує народжуваність! Про це йдеться у звіті міністерства юстиції.

Загалом минулого року народилося 176,6 тисячі малюків. Це на 5,8% менше за показники 2023 року – тоді на світ з’явилося 187,3 тисячі дітей.

Лідерами за кількістю новонароджених стали:

• Київ – 19,7 тисячі;

• Львівщина – 15,6 тисячі;

• Дніпропетровщина – 14 тисяч;

• Одещина – 12,5 тисячі;

• Київщина – 10,2 тисячі.

Також у 2024 році зафіксували 495 тисяч смертей, що майже не відрізняється від показників 2023 року – 496,2 тисячі.

Найбільше людей померло у:

• Дніпропетровській області – 53,2 тисячі;

• Києві – 35,5 тисячі;

• Харківській області – 34,8 тисячі;

• Одеській області – 32,1 тисячі;

• Львівській області – 31,4 тисячі.

Так, смертність перевищила народжуваність у 2,8 раза. Найгірша демографічна ситуація на підконтрольних частинах Херсонщини й Донеччини. Там смертність перевищує народжуваність в 11 та 8,5 раза відповідно.

Найкращі показники на Рівненщині та Волині. У цих областях смертність більша за народжуваність в 1,6 та 1,7 раза відповідно.


Причини демографічної кризи

Зниження народжуваності. Війна залишається головним чинником зниження народжуваності, але впродовж останніх десятиліть ситуація постійно погіршувалася й через низку інших причин:

• економічна нестабільність та низький рівень доходів;

• високі витрати на виховання та освіту дітей;

• кар’єрні пріоритети серед молоді;

• відсутність достатньої державної підтримки для сімей із дітьми.

Високий рівень смертності. Перелік причин знову очолює війна. Але й без неї Україна має один із найвищих рівнів смертності серед європейських країн, зокрема через:

• поширеність хронічних захворювань;

• недостатній рівень медичного обслуговування;

• нездоровий спосіб життя та низька екологічна культура.

Серед інших причин демографічної кризи також масова еміграція (ЗНОВУ КЛЯТА ВІЙНА!!!), втрата працездатного населення, зменшення податкової бази, розрив соціальних зв’язків у суспільстві та старіння населення. 

Демографічна криза має довготривалі наслідки, серед яких економічний спад (скорочення робочої сили та зниження продуктивності економіки), соціальна нестабільність, зміни в структурі суспільства (зменшення частки молоді та зростання частки літніх людей).

Під час збору інформації для статті натрапила на цікаве інтерв’ю президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника для УНІАН. 

«У таких умовах, коли населення старішає, коли з ринку праці іде більше людей, аніж на цей ринок заходить, то потрібно якимось чином це все балансувати. Або запропонувати нашим жінкам народжувати по 5-7 дітей, і десь років за 18-20 у нас сформується якась додаткова кількість людей, які зможуть вийти на ринок праці», – заявив він.

Так багато переплетених ланцюжків, які можуть змінити ситуацію на краще і принаймні зупинити погіршення демографічної кризи. Але тут головну роль має відіграти держава, яка наразі працює на боці кризи з надією завезти мігрантів як дешеву робочу силу, а не рятувати Україну, яку розривають з усіх боків.


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."