Світ Василя Корчинського
Кияни та гості столиці до 2 березня мають щастя і можливість помилуватися, увібрати енергію та відчути вайб від споглядання творів унікального українського художника Василя Корчинського.
СТО ДЕСЯТЬ ШЕДЕВРІВ
Наприкінці січня на кону Національного музею декоративного мистецтва велелюдно і життєствердно відкрилася ювілейна виставка «Світ, в якому я живу», де представлено 110 творів митця: живопис, графіка, витинанки за тематичними серіями «Сільське життя», «Тіні забутих предків», «Пісні України», «По Лаврі», «Давній Київ», «Карпатські мотиви», «З народних джерел» тощо.
– Я щасливий, що маю такий широкий діапазон творчих уподобань – люблю експериментувати, – зізнається Василь Корчинський. – Навіть не уявляю, чи міг би працювати в якомусь одному напрямку. Вичерпавши себе в одному, переходжу до іншого. Ці періоди продовжуються зазвичай від кількох місяців до пів року. Вдячний Богу, що так складається моє творче життя.
Майже пів століття Василь Корчинський захоплюється витинанками: створив кілька тисяч. Ілюстрував ними «Тіні збутих предків» Михайла Коцюбинського (12 робіт), низку поезій епохи Відродження, українські народні пісні, різноманітні побутові сцени; створив еротичний витинанковий триптих «Він», «Вона» і «Народження» (хоча у витинанці немає місця для натуралізму).
Головні сюжети його робіт – дерево життя, зорі, сонце, куполи, тризуб, писанки, квіти, у яких майстер використовує орнаментальні мотиви, поширені у Центральній Україні. Усі вони цікаві колоритом, адже Василь Леонтійович витинає з чорного паперу, але розгортає витинанки на кольорових підкладках усіх барв веселки, переважно теплих відтінків.
Ювілейна виставка зібрала в залах Національного музею декоративного мистецтва чимало друзів, колег, шанувальників таланту Василя Корчинського включно з такими відомими митцями та особистостями, як Олександр Мельник, Володимир Гарбуз, Олесь Соловей, Василь Перевальський, Петро Гончар, Ніна Саєнко, Галина Дюговська та багато інших.
Лунали теплі й захопливі слова вітань, замилування творчим доробком митця, його надзвичайною працездатністю, різноманіттям технік, якими він віртуозно володіє, та активною громадянською позицією.
– Василь Корчинський – один з художників України, який і різноманітний, і водночас послідовно-цілісний. І це його свідомий вибір. Кожна робота глибоко продумана. То його мистецький та громадський подвиг, – наголосив під час відкриття виставки Василь Перевальський, академік Національної Академії мистецтв України. Він також зазначив, що Василь Леонтійович дуже давно боровся за те, щоб українська церква була українською та доклав до того неабияких зусиль, хоча про це мало хто знає.
Зокрема, саме Василь Корчинський як староста громади сприяв побудові церкви Петра і Павла ПЦУ на Позняках поруч з проспектом М. Бажана у Києві.
За визначний внесок у розвиток української культури та мистецтва від Київської організації Спілки художників України ювіляр отримав високу відзнаку – Медаль НСХУ «Лауреат премії ім. Тетяни Яблонської», яка вручається видатним творчим особистостям у галузі мистецтва.
«МИСТЕЦТВО ПОВИННО БУТИ ГЛИБИННИМ І СПОКІЙНИМ»
– Мій внутрішній світ не збігається з подіями світу зовнішнього. Тобто я певною мірою сховався у творчості від того, що діється, – ділиться одкровеннями Василь Корчинський. – Дякую всім, хто зустрічався на моєму творчому і життєвому шляху… А ще я би не відбувся як художник, якби не дружина Марія. Ніколи мені жінка не казала: а де зарплата? А я вже 25 років без офіційної зарплати…
Творча ж майстерня Василя Корчинського, де свого часу випало щастя побувати, нагадує Мистецький ковчег: великі й менші художні полотна, витинанки, мініскульптури, кераміка, ікона, ікебана, давній український посуд, предмети побуту. Сам собою шедевр – мольберт. Багато вишуканих речей, але всі вони співіснують гармонійно. Немає хаосу.
– Упорядковую, – пояснює художник. – Я ніколи до салонів своїх творів не віддавав, не продавав. Хто знає мене і хто приходить у майстерню – той може придбати. Або ж після виставок люди звертаються.
Мистецтво повинно бути глибинним і спокійним. Без дешевих зовнішніх ефектів. Тоді воно вводить людину в отой прадавній час, де жили наші прапрародичі. Там не було ефектів. А ми, сучасні люди, біжимо за якоюсь банальною картинкою. Одначе у кожної людини є дуже глибокі «полиці пам’яті», до яких більшість з нас навіть не торкається. Усе, що ми в житті побачили й відчули, залишається з нами. Але чи користуємося ми цим – інше питання. Робота над собою – найважча робота. А людина лінується…
На монументальному полотні Василя Корчинського «Майдан. Революція Гідності» зображені три світи: світ зла (чорний змій), світ Людей-Героїв, а над усім – світ янголів, які вогняними списами допомагають побороти темряву.
– Революція Гідності для мене була третьою українською революцією після Революції на граніті та Помаранчевої революції, – згадує Василь Корчинський. – У першій участі майже не брав, на той час очолював братство Всеукраїнської Автокефальної церкви імені Андрія Первозванного, потроху допомагав студентам. А вже під час Помаранчевої революції і Революції Гідності щодня був там…
Народився Василь Корчинський 1 січня 1955 року в селі Вовчок Бершадського району Вінницької області. Живе у Києві. 1988 року закінчив Київський вечірній факультет Львівського поліграфічного інституту імені Івана Федорова за спеціальністю «Художнє оформлення друкованої продукції». Приїхавши до Києва у 1975 році, після служби в армії працював на будівництві зварювальником, пізніше – художником-оформлювачем в об’єднанні «Укргазпром». Після закінчення інституту був запрошений на викладацьку роботу (старший викладач до 1999 року).
З 1993 року Василь Корчинський – член Національної спілки художників України. Лауреат премій Георгія Якутовича за 2004 і 2009 роки. Член мистецьких гуртів «Світовид» і «Чарунка Поділля».
Брав участь у республіканських і регіональних виставках НСХУ. Мав більше 20 персональних експозицій у різних містах України (Київ, Чернігів, Львів, Бершадь) та дві – за кордоном (США і Польща). Твори Василя Корчинського зберігаються в музеях України, приватних колекціях у США, Канаді, Швеції, Польщі, Німеччині, Угорщині.
P.S. Під час відкриття виставки «Світ, в якому я живу» хтось мовив феноменальну фразу: якби весь світ знав і бачив твори самобутнього українського митця Василя Корчинського, то і війни б не було…