І линула колядка – немов би голос неба і землі
Не сумніваємося, що в оселі кожного із вас приходили у ці Різдвяні дні колядники, бо такою чудовою є традиція українського народу – іти від хати і до хати з мелодійною колядкою, зі щирими віншуваннями, з побажаннями всіляких гараздів, з проханнями, які ми засилаємо до неба, до новонародженого Ісусика, аби благословив нас миром і любов'ю. Іти до родичів, до сусідів, до друзів і, звичайно ж, до наших храмів, де збираються парафіяльні родини у спільній молитві і у спільній коляді.
Саме такою була минула неділя у катедральному соборі святого Миколая: після святочних Богослужінь усі, хто цього забажав, стали свідками “Різдвяної історії”. Її розповіла присутнім вокальна формація, у яку переріс квінтет “Прикарпатський”.
“Давайте разом прочитаємо Різдвяну містерію”, – закликав і митців, і глядачів отець Павло Дроздяк, благословляючи теплу і зворушливу творчу зустріч. І читали. І сповнювалися радістю серця, бо торжествують нині небо і земля, з’єднані в одне, бо Христос народився, Бог воплотився, ангели співають, Царя вітають, поклін віддають, “чудо-чудо” повідають.
А учасники колективу – Богдана Чепіль, Марта Фрейзер, Марія Ящук, Степан Завербний, Михайло Франчук, Юрій Ящук – своїм справді божественним співом вели усіх через свято Рождества, через свято Василя, коли “Маланка” ходить, через Щедрий вечір. Вели до тих витоків, де із чистих джерел матері-землі, де із чистого купола глибокого неба наповнюються наші душі вірою, надією і любов’ю. Вони запропонували присутнім малознані колядки і щедрівки, які звучали так, ніби це звучали голоси отієї землі і отого неба, які нині торжествують. А разом із ними торжествуємо і радіємо усі ми. Бо для нас Бог народився. Для нашого спасіння Дитятком на сіні положився. І срібні струни цимбал (Микола Стефурак), які доповнювали виступ співаків, торкали невидимі струни наших душ, пробуджуючи в них найсвітліші почуття.
Для “Прикарпатського” свято Різдва є особливим ще й тому, що саме в різдвяні дні два роки тому цей колектив народився. І тепер вони і словом, і піснею проповідують велику, правдиву Христову науку, наповнюючись нею самі і наповнюючи нею інших. І колядками проповідують. Бо це важливо пам’ятати кожному: в людськім тілі Божий Син прийшов нині в Вифлеєм, щоб спасти цілий світ. Тому і сяє Зірка ясна, потішає наші серця і величає Христа!
А на завершення недільної зустрічі зазвучало під куполом храму дзвінко і багатоголосо “Добрий вечір тобі, пане господарю” – усі присутні об’єдналися у спільній колядці про три празнИки, які цієї пори приходять до нас у гості. І про те, щоб святкувати їх могла кожна родина, а разом із кожною родиною – і наша славна Україна, яка несе сьогодні на своїх раменах страшний тягар війни. Це те, що болить кожного небайдужого до долі батьківської землі. Навіть на відстані через океан. А тому при виході із церкви віряни не обминали скриньку для пожертв із написом “На допомогу Україні”. Бо Різдво закликає, спонукає усіх нас до любові і милосердя, які щиро зсилає нам новонароджений Христос.