«Козацький вечір» з благодійною метою
У парафіяльній громаді Української Православної Катедри святого Андрія Первозванного, що у місті Блумінгдейл, часто відбуваються зустрічі, на яких ми звертаємося до української народної творчості, до славного історичного минулого, до наших звичаїв і традицій, щоб зберегти їх в українській діаспорі, щоб передати їхню красу та багатство молодим поколінням українців, які народжуються і проживають за кордоном. Але вони повинні знати і пам’ятати, що саме із землі української бере початок їхній родовід.
Ось і минулої суботи у нас відбувся «Козацький вечір». Ідея провести таку творчу зустріч належала Таїсі Коломиєць-Ампульській, Лідії Коновал та авторці цих рядків. А всіма організаційними роботами займалися учасники Академії українського народного танцю «Світанок», яка працює при парафії нашої церкви. Гостинна зала аудиторії імені Івана Трухлого уже навіть своїм виглядом відповідала назві задуманого вечора, адже була прибрана декораціями, які нагадували козацьку добу. А тому учасники зустрічі з цікавістю розглядали козацьку зброю (списи, шаблі, щити), козацькі клейноди (хоругви, бунчук), репродукції картин із зображенням окремих гетьманів та відомої картини видатного українського художника Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Були тут і фрагменти зовнішнього вигляду української хати, стіни якої розмалювали у стилі петриківського розпису. Був віз, завантажений мішками із різним товаром. Була криниця, з якої колись у селах набирали студеної водиці для всіляких господарських потреб, і не один козак мріяв, аби перейшла йому дорогу красуня з коромислом та з відрами вповні: того дивися – й коханнячко зав’яжеться…
Отака атмосфера панувала у нашому залі. А ще доброго настрою додавав усім музичний гурт «Веселі часи», який також має славну історію, адже був створений ще 49 років тому. І, звичайно ж, приємним спілкуванням із народною творчістю порадували присутніх ансамбль «Гайдамаки», який подарував хореографічну композицію «Привіт» і танець «В селі на Полтавщині», та юні танцюристи – група «Водограй» зі своїм запальним «Козачком». А роль ведучих вечора майстерно і змістовно виконали голова парафіяльної ради нашої церкви Іван Яресько та паніматка Мар’яна Ворожбит-Лещишин.
А тепер скажу найважливіше: це був не просто розважальний вечір. Він проводився з благодійною метою. Зібрані кошти (від вхідних квитків, від розіграшу лотереї і тихого аукціону, на якому можна було придбати чудові картини української тематики) підуть на закупівлю турнікетів та іншого медичного обладнання. Його передачею українським захисникам на передову опікується наша парафіянка Ірина Міщенко.
Парафіяльна громада церкви святого Андрія Первозванного не вперше допомагає Україні. Адже війна триває третій рік і ми, хоч і проживаємо далеко від рідної землі, а дехто взагалі народжений в Америці і в Україні ще ніколи не був, але чудово розуміємо, яка велика біда впала на нашу історичну батьківщину. Тому своїми молитвами, своїми благодійними справами хочемо наблизити день, коли там запанує мир.
Так, допомагаємо не вперше. І дуже зворушені, коли військові пишуть нам у відповідь: «Дякуємо всім, хто з нами та з Україною в серці», «Дякуємо кожному із вас за врятовані життя та тепло ваших сердець».
Що тут скажеш? Тримайтеся, рідненькі! Молимося за вас. Молимося за Україну. Зішли, Господи, мир, любов і гаразди на нашу стражденну землю.
***
А в неділю, 10 листопада, Катедра святого Андрія Первозванного зустрічала українських героїв – поранених воїнів, які завдяки благодійному фонду «Protez Foundation» приїхали до Америки для протезування втрачених кінцівок, для поліпшення свого здоров’я. Парафіяни нашого храму також уже не вперше збирали благодійну допомогу для хлопців і молилися, аби поранені оздоровилися, аби скінчилася війна і припинився страшний рахунок тих, хто гине, хто отримує важкі травми. Нехай якнайшвидше утішить наші серця звістка про Перемогу.