До 75-ліття з дня народження та 50-ліття наукової творчості Сергія Гальченка

Виступи в різних аудиторіях на тему українських книжкових літературних новинок та зустрічі з читачами

Майстер слова: людина, що вмістила в собі цілий інститут 

Сергій Гальченко — відомий український літературознавець, шевченкознавець, письменник, видавець, літературний критик, архівіст, текстолог, музеєзнавець, радіожурналіст, популяризатор знань, громадський діяч. Кандидат філологічних наук. Заслужений працівник культури України. Лауреат до десятка міжнародних літературних премій. 

Наш ювіляр — ерудит-інтелектуал, майстер Слова, який вмістив в собі названі і неназвані спеціалізації гуманітарія, а головне, за світоглядом та вагомим внеском в українську культуру — великий українець, ім’я якого можна і треба внести в доповнене відоме видання «Сто великих українців». А згодом, можливо, і в серію відомих постатей наших сучасників в новоствореному інноваційному музеї Валерія Галагана «Становлення української нації», що в Києві. 

Сергій Гальченко — український літературознавець, шевченкознавець, 
дослідник історії української літератури, видавник, архівіст, музеєзнавець, радіожурналіст, громадський діяч

І якби сьогодні створювали групу «Моральні авторитети України», то для мене і впевнена, що у багатьох інших шанувальників його розмаїтої творчості, ім’я Сергія Гальченка зайняло б заслужене місце в цій групі. Адже, окрім мирного неба і справедливості, найбільший дефіцит нашого сьогодення — це дефіцит високої моральності... 

А далі — короткий огляд творчого різноманіття Сергія Гальченка. Тому що, якщо ширше, то знадобився б опис діяльності цілого «інституту в одній особі», як дехто каже про нього. Що не далеко від істини.

* * *

Народився Сергій Анастасійович Гальченко 12 серпня 1947 р. в селі Пустовіти Миронівського р-ну Київської області. По закінченню філологічного факультету Київського національного педагогічного інституту ім. Драгоманова 10 років пропрацював в Державному архів-музей літератури і мистецтва України, а з 1982 р. плідно займається різносторонньою науковою працею у відомому Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук (НАН) України. Розпочинав тут із посади молодшого наукового співробітника, а з 2005 р. і понині — заступник директора з наукової та видавничої діяльності. Паралельно завідувач відділом рукописних фондів і текстології цього інституту. Лише 5 років (2000-2005) була перерва на посаді директора Національного музею Тараса Шевченка (Київ).

Наукова і видавнича діяльність

У січні цього року відзначив Золотий ювілей (50 років) наукової діяльності. Підготував і видав 200 книг як автор наукових видань (включно з монографією) української класичної спадщини, зокрема творів Григорія Квітки-Основ’яненка, Панаса Мирного, Володимира Винниченка, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Остапа Вишні, Григорія Косинки, Михайла Драй-Хмари, Олеся Гончара та багато інших, зокрема із числа «Розстріляного відродження». 

Зразки українських книжкових видань із числа 200, підготовлених Сергієм Гальченком

Понад 50 книг його авторства — шевченківської тематики. Його називають справжнім, провідним шевченкознавцем. Одна з останніх його монументальних дослідницьких робіт — «Другий «Кобзар» Тараса Шевченка». Як відомо, Тарас Шевченко підготував видання свого другого «Кобзаря» (твори за період 1842-1847 рр. і навіть написав передмову до нього), але був арештований 5 квітня 1847 р. і відправлений на заслання. Мрію Тараса Шевченка здійснив Сергій Гальченко через 170 років, підготувавши ексклюзивне факсимільне видання «Другого «Кобзаря» без цензурних правок чи фальсифікацій, які мали місце фактично у всіх виданнях і при царизмі, і в радянські часи. Це видання поряд з іншим — унікальним «Повернені Шевченківські раритети» (2010), як і вся його шевченкіана, отримала високу оцінку фахівців-шевченкознавців.

Вважаю, що подарункова книга «Тарас Шевченко. Другий «Кобзар» — це вершинне досягнення його наукової праці. Але не останнє. Уже в січні цього року була презентована нова праця «Павло Тичина. Неопубліковані твори». Робота продовжується... 

У роки російсько-української війни ініціював видання за свої кошти бібліотечки «Українському воїну». Розповсюджував серед фронтовиків на передовій, зокрема вибране із «Кобзаря» Шевченка.

* * *

Його ім’я як літературознавця, шевченкознавця, архівіста та видавця відоме в Україні та в країнах зарубіжжя. Як науковець дослідницькі роботи здійснював у США, Канаді, у країнах Європи, колишній росії. Відвідував Нью-Йорк, Вашингтон, штат Нью-Джерсі. У Нью-Йорку здійснював дослідницьку працю у відомій Вільній Українській Академії Наук. Лише йому ми завдячуємо за передачу в Україну архіву відомого діаспорного (США) українського літературознавця та громадського діяча Григорія Костюка (1902-2002). 

Сергій Гальченко — автор та ведучий програм «Таємниці архівних манускриптів»,
«Скарби літературних архівів» та «Музеї України» на радіо «Культура» протягом 20 років

Сергій Анастасійович повернув у нашу наукову літературну скарбницю архіви багатьох українських письменників-класиків, «Розстріляного відродження» та переслідуваних КДБ (Вишня, Сосюра, Тичина), завдяки надзвичайному таланту дослідника і вмінню переконати власників цих архівів передати їх в наукову установу для національного використання.

Радіоведучий та популяризатор його Величності Слова

Зразки українських книжкових видань із числа 200, підготовлених Сергієм Гальченком

Ще одна грань таланту Сергія Анастасійовича — ведучий радіопрограм на радіо «Культура» «Першого національного». Останні 10 років це щотижнева програма «Таємниці архівних манускриптів». А в цілому, враховуючи попередні роки у ролі радіоведучого своїх авторських програм «Скарби літературних архівів» та «Музеї України», ним здійснено близько 200 (!) радіопередач. 

Микола Жулинський — директор інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії
наук України та Сергій Гальченко — заступник директора з наукових питань та видавництва

Останні «Таємниці архівних манускриптів» — одна із найкращих, популярних. Це університет українства для кожного з нас. Наприклад, ті ж 5 випусків з 9-ти до 13 січня 2022 р. про трагічну долю інтелігентної родини львів’ян Копержинських у 30-ті роки геноцидного нищення української інтелігенції, зокрема мешканців відомого будинку літераторів «СЛОВО» у Харкові. Цей мініцикл — творчий літературний і акторський шедевр автора передачі. 

Виступи в різних аудиторіях на тему українських книжкових літературних новинок

Всі програми «Таємниць архівних манускриптів» Сергія Анастасійовича — не прості розповіді, а душевні сповіді від імені своїх героїв, авторів, які залишили листи, записи, щоденники, рукописи — те, що називають «архіви». Особисті, правдиві документи... Автор передачі на всі сто задіює свій акторський талант, доносячи нам їхній біль. У виділені йому 10 хвилин вміє вмістити суть долі кожного зі своїх героїв. До слова про його акторський талант, який вміщає ще й унікальну пам’ять (читає напам’ять чи не всього Сосюру) і музикальний класичний голос. На превеликий жаль і, як на мене, помилку влади, радіо «Культура» з початком нападу рашистів 24 лютого припинило свої основні програми з питань літератури і культури та демонструє переважно один і той же всенаціональний марафон новин.

«Другий «Кобзар» Шевченка» — унікальне факсимільне видання Сергія Гальченка (2019)

А ще раніше, у січні, авторка цього матеріалу звернулась через вікно онлайн-звернень до керівництва «Першого каналу» (Дмитро Хоркін) з проханням збільшити час програми «Таємниці архівних манускриптів» вдвічі — до 20 хвилин, і перенести в праймгодини... Реакція відома — мовчання. А далі — вторгнення орків, війна...

* * *

Важлива іпостась нашого надзвичайно плодовитого науковця, письменника, громадянина, подвійного ювіляра — «75» (прожитих літ) та «50» (наукової праці) — значуща соціально-громадська діяльність. Це його просвітницькі постійні виступи в освітніх закладах та багатьох інших масових аудиторіях — вишах, бібліотеках, книжкових магазинах і т. д. Останні роки — плідна співпраця з Фондом Миколи Томенка «Рідний край» у частині популяризації літературного культурного надбання України. 

Співпраця з Фондом Миколи Томенка «Рідний край» з питань української літературної спадщини

Це також організовані ним: кімната-музей Тараса Шевченка в рідній школі села Карашипівка, пам’ятник Івану Франку та низка інших подарунків рідному селу Пустовіти, це 7 тисяч примірників книг особистої бібліотеки, передані своїй альма-матері — нині університету ім. Драгоманова, це бібліотека «Українському воїну» та багато іншого. Енциклопедичні знання, талант і душа щедро даруються рідній Україні. 

Лідія Корсун, журналістка, та Сергій Гальченко під час інтерв'ю з приводу фільму 
Олександра Денисенка «Тарас. Повернення», 2019

Щиро вітаємо, шановний Сергію Анастасійовичу, з Вашими цьогорічними ювілеями. Довголітньої наснаги, нових творчих злетів! Най здійсниться Ваше сьогоднішнє бажання — відзначити ці ювілеї 2022 року одночасно з Перемогою України над ворогом.

Українська діаспора висловлює Вам велику подяку за Вашу плідну, багатолітню, багатогранну творчу працю на користь світовому українству. Світлини на цих сторінках доповнять нашим читачам дещо недосказане... 

Фото із архіву Сергія Гальченка в передачі Валентини Сизон та Наталі Климчук.