«Вишиванка» не лишень танцює, але й колядує

Школа танцю «Вишиванка», що працює при церкві святого Йосифа Обручника у Чикаго, є не просто школою, у якій майже дві сотні хлопчиків і дівчаток спочатку пізнають ази, а потім і вдосконалюються у прекрасному виді мистецтва – хореографії. Це школа, вихованці якої плекають у собі особливу гордість за приналежність до великого і величного українського народу. Допомагають їм у цьому батьки, священники у церкві, вчителі у суботніх школах, а в нашому випадку – ще й керівники «Вишиванки» Павло та Оксана Федьківи. Вони не тільки навчають наших дітей українських танців, але й навчають почуватися гарною і щирою українською родиною.

Уже кілька років поспіль саме керівники школи танцю стають ініціаторами цікавих Різдвяних зустрічей, до організації і проведення яких долучаються практично усі батьки. Спочатку наші діти завжди з нетерпінням очікують свята Миколая, а потім із великим задоволенням розучують колядки, щедрівки, віншування, бо знають, що підуть у коляду. Що це означає – іти в коляду – їм також розповідають наставники, адже в Америці такого звичаю немає, зате він є невід’ємною частиною Різдва в Україні: незабутні і ні з чим незрівнянні миті, коли гурти колядників ідуть від хати до хати із Різдвом Христовим усіх вітати, народження Сина Божого прославляти.

Приєднатися до цього цікавого і хвилюючого дійства вирішили вихованці усіх груп нашої школи танцю. Над підготовкою програм, відповідно до віку учасників групи, працювали батьківські комітети, а батькам довелося проводити зі своїми дітьми домашні репетиції. Молодші танцюристи вивчали тільки колядки, старші – група «Чебрець» і власне ансамбль «Вишиванка» – готували вертепні дійства. Куди ходили колядувати? В основному – у домівки, де мешкають учасники тієї чи іншої групи, а «Чебрець» із вертепом завітав до нашої церкви, у відділення банку «Самопоміч», що на Cumberland avenue, у магазин «Стефанія», в офіс приватної фірми DOLYNKA UA-USA Consulting. 

Своєю колядою наші діти не тільки засвідчили підтримку красивих українських звичаїв і традицій, але й долучилися до благодійності. На підсумковій зустрічі – загальному святі Розколяди, яке ми провели 19 січня в аудиторії нашого храму, усі танцюристи ще раз виступили зі своїми різдвяними програмами і підсумували, що колядою зібрано понад 12 тисяч доларів. Частину цих коштів було вирішено передати благодійному фонду Revived Soldiers Ukraine, який опікується важкопораненими воїнами з України, а частину – на потреби роти вогневої підтримки 76-го батальйону 102-ої бригади, яка захищає українську землю на запорізькому напрямку і в якій воює Іван Шовгенюк (позивний «Мессі») – командир відділення снайперів, рідний брат однієї із учасниць нашої школи танцю.

Дивовижно зворушливі складаються іноді ситуації. Батьки ділилися із нами своїми переживаннями, що Іван уже кілька днів не виходить на зв’язок, через що родина дуже хвилюється. Але якраз у той момент, коли ми передавали їм кошти для сина і його побратимів, він… зателефонував до батьків і наші діти могли у відеорежимі поспілкуватися з українським захисником, з його друзями, які, у свою чергу, подякували колядникам із «Вишиванки» не просто за грошову допомогу, але й за доброту їхніх сердець. 

 І самих дітей якось по-особливому розчулив, схвилював цей момент, вони зрозуміли, яку велику справу зробили. Хоча більшість із наших танцюристів народжені вже в Америці або ж приїхали сюди із батьками у достатньо ранньому віці й України майже не пам’ятають, однак знають, що Україна – це колиска їхніх родин, що там жили їхні діди-прадіди. Знають, що в Україні триває війна, що гинуть люди, гинуть такі ж діти, як і вони. І тому для них було великою честю і великим щастям докластися до допомоги прабатьківській землі та її захисникам. Щоб якнайшвидше настав мир. Щоб між людьми запанували злагода, добро і любов – якраз ті цінності, яких навчає, якими збагачує нас світле свято Різдва, що його так мило і гарно відзначила «Вишиванка».