Громада Святого апостола Андрія Первозваного Помісної Української Провославної Церкви відзначила героїчні події у Відродженні Української Державності

Щороку в січні громада св. Андрія Первозваного ПЦУ у м. Блумінгдейл відзначає героїчні події у Відродженні Української Державності та поминає тих, хто віддав своє життя, щоб Україна була вільною. 28 січня 2024 року у Катедрі Святого Апостола Андрія Первозваного Помісної Української Православної Церкви в м. Блумінгдейл прот. Віктор Полярний, в сослужінні прот. Миколи Соловея й ієрея Михайла Лещишина, звершив Заупокійну Панахиду за спочилих Героїв України, які поклали свої юні голови на жертівнику Незалежності України.

Братчики Святого Андрія тримали прапори під час моління, а юні члени Організації Демократичної Української Молоді (ОДУМ) в пошані до Героїв України схилили свій прапор під час співу церковного хору під проводом Івана Яреська.

Перед початком панахиди настоятель звернувся до переповненого по вінця храму вірянами наступними словами: 

«Дорогі брати і сестри!

Слава Ісусу Христу!

22 січня 1918 року перший український парламент – Українська Центральна Рада – Четвертим універсалом проголосив незалежність Української Народної Республіки. 

Через рік – 22 січня 1919-го – на Софійській площі урочисто проголосили об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину Українську державу.

Дата 22 січня є другою за значенням датою після 24 серпня 1991 року – Дня Незалежності України.

Дата 22 січня нагадує нам про те, що сила нашої держави залежить від єдності українських земель.

Саме через тиждень після проголошення Незалежності України 22 січня 1918 року на столицю України насувалася озброєна більшовицька навала.

Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.

Їх було триста. Курінь, що налічував 300 душ, складався зі студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. 

П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя під градом куль і гранат. 

Московські солдати без жалю багнетами проколювали юначі груди, прикладами рушниць розбивали голови, добивали поранених.

День пам’яті героїв Крут – 29 січня 1918 року став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Сьогодні ми схиляємо наші голови перед героїчним чином молодих українських патріотів, серед яких були студенти і гімназисти, зовсім юні хлопці, які ціною власного життя заступили шлях на столицю щойно проголошеної незалежної Української Народної Республіки окупаційним російсько-більшовицьким військам під станцією Крути.

Ця дата є важливим символом для формування наративу з історії національно-визвольних змагань та уроком і джерелом натхнення для прийдешніх поколінь.

“Саме від Крут – не тільки психологічно, а й хронологічно – починається в нашім житті тип новітнього українця, тип, що намагається надавати проявам українськості ціни справжнього, вже національного стилю”, – наголошував патріот України Євген Маланюк.

Українська державність відбулася завдяки жертовності і подвигам українських патріотів, якими були й крутянці далекого 1918 року. 

Історія наших військових перемог пов’язана із самопожертвами найкращих синів і дочок української нації, тих, що віддавали свої життя заради майбутніх поколінь, які закладали переможні традиції учасників наступних визвольних змагань. 

З чину Героїв Крут постала боротьба козаків Армії УНР, повстанців, підпільників ОУН і воїнів УПА. В цьому переліку вже сучасними Небесними Легіонами згадуємо оборонців Революції Гідності та сучасних захисників українських земель від московських окупантів.

Ми маємо долучатися до вшанування чину крутянців та завжди бути гідними їхнього подвигу, своїми чинами і своєю моральною висотою утверджувати Легенду Крут і її моральну вагу мати силу і відвагу достойно нести в майбуття.

Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися, – невмируща. 

Любов до Бога і Батьківщини починається з любові до батьків, любові до нашої православної віри, до святої пам’яті предків. Саме ця безмірна любов, яка зростає в нас з першої хвилини життя.

Дорогі брати і сестри, вдумаємося: яка велична і міцна Христова віра була в тих юнаків, які піднялися на захист України в далекому 1918 році, яка віра була в тих, хто вийшов на Майдан під час Революції Гідності, яка віра є в тих хоробрих захисників і захисниць, які сьогодні захищають незалежність української нації. 

Царство їм небесне і вічна їм слава, а ми помолимося, щоб Господь Бог оселив душі славних лицарів там де праведні перебувають.

Слава Ісусу Христу і Слава Героям України!»

У храмі св. Андрія Первозваного можна спостерігати дві ікони, які присвячені пам’яті захисникам та героям з історії України. Ікона «Покрова захисників та захисниць України» зображає захисників та захисниць від Княжої доби, Козацької доби, Гетьманської доби, Української Народної Республіки, Січових Стрільців, Української Повстанської Армії до Майдану та сучасного воїнства. Володимир Годіїв написав ікону у 2021 році. 

Друга ікона «Архістратиг Михаїл» зображує перемогу добра над злом, світла над темрявою. Вона свідчить про те, що всякі земні царства, які ідуть шляхом беззаконня, насильства, гріха та поневолення інших народів, будуть знищені судом Божим, судом праведним. За уповноваженням голови церковної ради п. Івана Яреська ікону написав Андрій Охоцький у 2023 році на броньованій плиті, яку один із наших солдатів використовував як щит. На плиті видніється отвір від кулі. Цей саморобний щит врятував молодому солдату життя.

Пам’ятаймо і молімся за наших захисників і захисниць! Слава Героям України!

Про автора: Марія Коркач-Грошко – заступник голови виконавчої ради парафії св. Андрія Первозваного в Блумінгдейл, ІЛЛ; у співавторстві – митр. прот. Віктор Полярний, настоятель парафії св. Андрія.

Фото: прот. Микола Соловей, Іван Яресько