Миколай завітав до «Вишиванки»
Американські діти знають, що різдвяні подарунки їм приносить у чобіток або під ялинку Санта-Клаус. А українські дітки щорічно очікують дива від святого Миколая. Навіть ті українські хлопчики і дівчатка, які живуть в Америці. Про добрі діяння святого чарівника вони знають від своїх батьків, від вчителів у суботніх школах, чують у церкві, яку відвідують зі своїми родинами. А вихованцям школи танцю «Вишиванка», яка працює при парафії святого Йосифа Обручника на Camberland avenu, пощастило ще більше: керівники школи Павло та Оксана Федьківи навчають їх не тільки мистецтву українського народного танцю, але й багато розповідають про красу і багатство народних традицій і звичаїв. І про свято Миколая також. Більше того, уже котрий рік поспіль вони стають ініціаторами проведення «миколаївських» зустрічей під інтригуючою назвою «Завітай до нас…» Батьки юних танцюристів охоче підтримують таку ініціативу і всі разом вони дарують дітям гарне свято, яке супроводжується казковим мерехтінням кольорових вогників, музикою, сміхом, веселощами і, звісно, танцями. Вихованці «Вишиванки» демонструють на сцені оригінальні танцювальні композиції, підтверджуючи, що своєю творчою працею вони заслужили, аби Миколай завітав до них із подарунками.
Зазвичай такі зустрічі супроводжуються цікавими, казковими сценаріями. Не став винятком і нинішній рік. Тут також була казка, але на сучасний лад, бо сьогодні практично жодне свято в українських громадах не обходиться без розмови про Україну, без молитви за Україну. І яким же великим є наше прохання до Миколая, аби приніс найбільш бажаний для усіх подарунок – мир на українську землю! Якою ж щирою є наша молитва до Ісусика-дитини, аби цьогорічне Різдво зустрічали щасливі українці у мирі і злагоді!
Ось чому ведучою свята, про яке мова, стала Свобода (Марія Михалевич) – у білому вбранні з красивим українським вишиттям. Завадити дитячим забавам намагалися Морозівна (Ірина Панчишин) зі своєю помічницею (Світлана Вільчинська), натякаючи, що і діти були не дуже чемні, і що всі оці танці не вартують похвали, і що тільки вони обидві є найрозумнішими, найкреативнішими і найкрасивішими – тільки те й робили, що знимкувалися на фоні святкових вогнів. Тому що мобільник, казали антигероїні, селфі, інтернет, гугл – ось що найголовніше, а не якісь там ваші танцюльки… Вони несли так багато нісенітниць, що навіть ще один персонаж програми – Блогерка (Наталія Джуравець), життя якої суціль пов’язане із соцмережами, і та стала на бік Свободи, визнавши: світ у гаджетах – це, звичайно, добре, це цікаво, це – невід’ємне від нашого життя сьогодні, але всі ми повинні залишатися людьми із живими, а не віртуальними зустрічами, з живим спілкуванням, з намаганням збагачувати свої душі добром, миром, любов’ю, красою. Що і роблять вихованці школи танцю «Вишиванка» зі своїми керівниками. І сьогодні вони ще раз це продемонстрували.
До речі, на усіх своїх концертах «Вишиванка» виходить на сцену в основному в українських костюмах, адже це – школа народного танцю. Однак цього разу костюмери Валентина Блажко та Олександра Марчук додали до сценічного одягу танцюристів новорічно-різдвяні мотиви, адже усі ми зараз перебуваємо в очікуванні радісних зимових свят.
Й ось на сцену виходить він – Миколай (Олег Павлюк), і радості дітвори немає меж: усі поспішають за подарунками, придбанням яких за дорученням батьків поопікувався батьківський комітет школи танцю (голова комітету Зоряна Стасевич).
… На вулиці того вечора дощило. Але навіть якби там гуляла віхола чи тріщали морози, то у залі панувало стільки усмішок, стільки радості, стільки дитячого щастя, що перед ними була би безсилою найлютіша зимова негода. Тому що тепло сердець має справді велику силу.