Ірраціональність ядерних гравців

Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс в історичній промові у серці Лондона в Ланкастер-Хаусі сказав, що після падіння Берлінської стіни було відчуття, що ми маємо справу з раціональними гравцями світової арени (москва, Тегеран, Пекін, Пхеньян). Але сьогодні ці нові ядерні сили набагато нестабільніші та більш ірраціональні.

«Чи можемо ми покладатися на те, що стратегія "впевненості у взаємознищенні", яка зупиняла війни в минулому, зможе у майбутньому зупинити удар армії Північної Кореї чи Корпусу вартових ісламської революції? Боюся, що не можемо», – каже міністр.

(Йдеться про підхід взаємного стримування СРСР та США: кожна з цих ядерних держав знала, що у разі ядерного удару по її противнику той автоматично завдасть нищівного удару у відповідь.)

Грант Шаппс чи не розуміє, чи то вдає, що не розуміє причин ірраціональності осі зла. Зі слів британського урядовця, складається враження, що путін і його команда стали чомусь ірраціональними, тобто вирішили згоріти у полум’ї ядерної війни, раптом.

Насправді в москві спочатку зрозуміли, що наявність ядерної зброї зовсім не означає її готовність застосувати, навіть після отриманого ядерного удару. Потім у москві зрозуміли, що Захід не спроможний не лише на ядерний удар у відповідь, але на конвенційні військові дії для перемоги, а потім зрозуміли, що навіть в межах самозахисту.

І тут саме час колективному Заходу задуматись, чому так сталось. Натомість відкривається ірраціональна природа ворога, раптом.

Це не москва з Тегераном стали ірраціональними, це Захід став боягузливим. І все це є наслідком лівої політики (політики слабких та жалюгідних). Ліві спочатку відмовилися від покарання за злочини, нав’язавши доктрину самозахисту (ціль самозахисту просто відбитися, а не покарати злочинця), а потім заборонили і сам самозахист. Де-факто, самозахист заборонений, тому що він впирається у проблему так званого перевищення межі необхідної самооборони. Часто неможливо себе захистити, не вбивши нападника, який просто хоче, наприклад, зґвалтувати.

Згадаймо: Захід спочатку визнавав право України на самозахист, але фактично вимагав здатися. А потім розказує нам, куди нам можна стріляти, а куди ні, скільки і кого можна вбивати, і на якій території нам воювати. Тому донині не просто не розглядається розгром російських військ на полі бою, наземна операція на території росії, капітуляція кремля, а навіть не порушується проблема відбитися. Ми реально не можемо навіть відбитися від росії.

Звичайно, за таких підходів москва-Тегеран-Пекін-Пхеньян будуть ставати «ірраціональними». Якщо так справи підуть і далі, то ірраціональними стануть Словаччина з Угорщиною. Словацький депутат уже погрожував з трибуни об’єднанням всіх слов’ян і їхнім походом на Західну Європу.

Нарощувати озброєння – це, звичайно, дуже добре, але його ще треба наважитись застосувати. А для цього треба переглянути філософсько-правові доктрини, які завели Захід в глухий кут.