Ймовірність ядерного удару
Перехід російської війни проти України до завдання ударів тактичною ядерною зброєю зараз є найбільш ймовірним, ніж будь-коли. Якби не останні заяви колишнього директора ЦРУ Девіда Петреуса щодо виведення з ладу всіх військ рф на території України у разі здійснення росією ядерного удару, то останній був би досить очікуваним, передбаченим і логічним (з точки зору путіна та інших дегенератів), зважаючи на всі обставини.
Що могло би бути справжньою гарантією чи принаймні певним захистом України від ядерного удару? Невідворотність ядерного удару по території московії. Інших варіантів немає, угро-фіно-мордовські нащадки андрофагів розуміють тільки мову сили.
Третій ядерний запас світу, яким володіла Україна, в неї забрали. Зусиллями більшості зовнішніх гравців та внутрішніх виродків-зрадників, починаючи з Кравчука і закінчуючи сексотами (скорочено від «сєкрєтний сотрудник кгб»), з розряду письменника Драча.
Варто відзначити, що коли Верховна Рада розглядала ядерне роззброєння України, то вважала, що ми маємо позбутись стратегічної ядерної зброї, але залишити тактичну. Чого б нам цілком і повністю вистачило, але це не влаштовувало кремль та інших «партнерів». Тому вороги разом зі своїми сексотами і здійснили безпрецедентний злочин проти українців, які замість того, щоб винести причетних зрадників ногами вперед, нічого не зробили. В певних сенсах теперішня війна — плата українців за свою байдужість, толерастичність та відсутність покарання будь-кому. Адже ж ми нікого не покарали із тих, хто за 30 років довів одну з найрозвинутіших та ресурсно найбагатших країн світу до теперішнього стану. Нікого.
Півроку кривавої бійні посеред Європи не призвели до перелому свідомості глобалізованих політиків і громадян ЄС, США, рф. А настільки великі війни припиняються лише тоді, коли відбувається значний перелом свідомості. Частина громадян Заходу все-таки реагує, спрацьовує архетиповість, особливо в тому, що зараз масово ллється кров білої людини. Але глобалізаційне політиканство цим не надто переймається. Добре навчена совість ніколи не гризе свого хазяїна —так вони вважають.
На сьомому місяці війни, при всіх жертвах — Бучі, Ірпені, Гостомелі, Маріуполі, Ворзелі, Оленівці, Ізюмі тощо — схиляння до капітуляційних перемовин зі злом та єзуїтство в питанні надання реально необхідного озброєння. Це підлість, а не перелом свідомості. І це при тому, що є Будапештський меморандум, виконання якого жодного разу не спробували запустити ані Турчинов, ані Порошенко, ані Зеленський. Жодної спроби.
Західний світ та звичний для нього уклад — руйнується. Частково — він вже повністю зруйнований. Хоча страхосновної маси політиків перед рішучими діями проти рф продиктований саме бажанням зберегти існуючий стан речей, який вже зруйновано діями путіна. Парадоксально і закономірно водночас.
Пишу ці рядки із певної озлобленістю щодо тих, хто зобов’язаний був би нам допомагати. Саме зобов’язаний, адже навіть виключно вартість тактичної ядерної зброї, від якої ми відмовились в обмін на «гарантії безпеки», перевищувала 200 мільярдів доларів.
Але не це головна причина моїх емоцій. Просто банальний холоднокровний аналіз зараз каже, що ймовірність застосування ядерної зброї проти України зараз найвища за весь час. І це точно не секрет для аналітиків на службі президента США Байдена.
Власне тези колишнього директора ЦРУ стали першим жорстким запобіжником для путіна. Іншими такими запобіжниками стало те, що Індія і Китай, які зараз є основними партнерами московії, висловили кремлю категоричне заперечення можливості застосування ядерної зброї, — саме таку інформацію озвучив міністр оборони Великої Британії Бен Уоллес. Після цього той же Уоллес сказав, що в таких умовах застосування ядерної зброї стає вже дуже малоймовірним, але потрібно враховувати, що путін діє ірраціонально.
У наявних умовах тільки чітка сконсолідована позиція Заходу могла б унеможливити використання кремлем ядерної зброї. І дуже добре, що нещодавно ми побачили певні кроки у цьому напрямку. «Відповідь буде дуже жорстка», «у ядерній війні не буде переможців» — не ті тези, які здатні зупинити путіна. Чергова допомога вартістю 3 мільярди — дуже добре, дякуємо, без неї ми вже б дійсно загнулись. Тільки в Афганістану, який отримав понад 1000 мільярдів доларів (1 трильйон) від США не було «Будапештського меморандуму», яким би їм гарантували захист і допомогу. А у нас є. Тільки «чомусь» не виконується, хоча це є міжнародний договір, відповідно до Віденської конвенції.
Страшно і важко думати про те, як розвиватимуться події. Якщо ядерний удар відбудеться, то це майже стовідсотково буде тактична ядерна зброя. Адже бодай гіпотетичне застосування кремлем стратегічної ядерної зброї — це майже 100% гарантія початку ядерного конфлікту. Річ у тім, що доставка такої зброї здійснюється, насамперед, за допомогою міжконтинентальних ракет, які можуть розміщуватись у пускових шахтах, на мобільних ґрунтових комплексах типу «Тополь» або підводних човнах. Пуск хоча б однієї з них у бік Європи — сигнал початку ядерної війни. Бо за всіма можливими зонами пусків міжконтинентальних ракет одночасно спостерігають десятки супутників та загоризонтних радіолокаційних станцій.
Найімовірніше, якщо ядерна зброя буде застосована, то московія зробить кілька ударів по ЗСУ невеликими тактичними ядерними зарядами. Якби це залежало виключно від путіна, то ймовірність була б вже близькою до 100%.
На думку москви та тієї частини Заходу, яка своєю «глибокою стурбованістю» заохочує дегенератів до поглиблення рік крові, — це має зламати Україну. Впевнений, що цього не відбудеться. Якщо українці можуть програти, то тільки в політичній війні, але не в силовій. Так показує історія. І навіть 100 років тому полковник Міхновський, чия постать в українській історії слабо висвітлена та недооцінена, будучи представником військового з’їзду та представляючи (разом із побратимами) більше ніж 1,5 мільйона українських ветеранів 1-ої Світової війни, дозволив себе одурити соціалістам-зрадникам Винниченку та Грушевському. Саме завдяки двом останнім УНР залишилась без армії, маючи такий колосальний потенціал ветеранів війни та навіть ще діючі підзрозділи, а також — максимально довго зберігала залежність від московії. Керенський, до речі, мав дуже дружні відносини із Грушевським.
Але повертаючись до сучасності. Загибель кількох сотень бійців після кожного ядерного удару тактичною зброєю — ЗСУ звичайно ж не зупинять. І не змусять Україну капітулювати. Хоча буде надзвичайно важко у всіх сенсах.
На превеликий жаль, Україна зараз не є суб’єктом на міжнародній арені. Нас зробили об’єктом, ресурсом, при нашій мовчазній згоді. Ресурс не може мати друзів. Можливо, саме тому ми проходимо такі важкі випробування — саме в них і народиться інша якість Українського Народу.
Геополітично після використання ядерної зброї проти України може відбуватись будь-що. За винятком Великої Британії, решта лідерів західного світу не налаштовані на ядерну відповідь московії. Але це точно не означає, що її не буде, просто, на жаль, вона може відбутися у невідомих часових межах.
Ядерний статус країни давав їй можливості до політичного лідерства. Україна втратила разом із ядерною зброєю частину свого потенціалу до геополітичного лідерства. Проте після використання московією ядерної зброї у своїй загарбницькій війні, ядерний статус більше не відіграватиме настільки важливу роль. Грізність Китаю, рф, США, НАТО погіршиться. А на перші місця вийдуть країни, які зможуть виставити армії — цілком здатні воювати у радіоактивній хмарі. Думаю, що ми вже здатні.
Аналітики провідних країн цього не бачать. Так само, як і не бачили правдивих прогнозів щодо сценаріїв нападу московії на Україну. За винятком британців, звичайно. Або, можливо, політична кон’юктура не дозволяє їм це побачити.
Міжнародне право майже померло в 2014 році — після захоплення українського Криму. Перша тактична ядерна ракета в бік ЗСУ зробить смерть міжнародного права в його теперішньому вигляді остаточною. Людство невідворотно перейде у фазу боротьби за ресурси, що прогнозували аналітики Римського Клубу ще в 2017 році в своїй праці «Come On! Капіталізм, недалекоглядність, населення і руйнування планети».
До цього сценарію треба морально та фізично готуватись. У грецькій міфології існувала Кассандра, яка мала пророчий дар та попереджала про прихід поганих речей. Але її прокляттям було те, що її не хотіли чути. У цьому та інших прогнозах, які ми з друзями та однодумцями вже впродовж багатьох років робимо, немає пророцтва. Це лише аналітика, яка вказувала на те, що будуть викрадати землю і надра під виглядом вільного ринку, на подальше виродження політичної системи, на невідворотність повномасштабної війни із московією. Попри те, що Зеленський і ко постійно стверджували протилежне — ще навіть за кілька днів до вторгнення.
Багато було жартів щодо неможливості вторгнення, «хто їх по копаному впустить, коли вже картопля буде посаджена». Зеленський казав, що «росіяни також люди і не хочуть війни», а колись ще раніше казав, що «ми не можемо бути проти росіян, адже ми —один народ». Це треба розуміти, пам’ятати і усвідомлювати.
Як би дивно це не прозвучало зараз, але у всіх цих подіях і тенденціях, що очікують людство ближчі кілька десятиліть, ми, українці, маємо одну перевагу — до цих всіх геополітичних катаклізмів і воєн ми вже є підготовлені найкраще в світі. І наше гартування продовжується.
«Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни», — написала колись Ліна Костенко. Важко сформулювати це більш точно та красиво.
Слава ЗСУ!
Ютуб-канал Назара Мухачова:
«Свій до Свого по Своє».