«Чорні лебеді» та ризики 2024

Початок 2024-го відзначився для українців важкими боями на фронті – зростанням інтенсивності московських атак, ракетним тероризмом путіна, «зеленим тероризмом» слуг неукраїнського народу – стартом розпродажу української землі і надр юридичним особам із «обмеженнями» в 10 тисяч гектарів в одні руки, черговим новорічним зашкваром 95-го кварталу, спробою здійснення екзорцизму в оборонному комітеті Верховної Ради –виключення Мар’яни Безумної, перепрошую – Безуглої, за системну підривну роботу проти керівництва ЗСУ, збільшенням податкового навантаження, ритуальними танцями навколо законопроекту про мобілізацію тощо.

Проте сьогоднішню статтю я хочу присвятити найбільш актуальним темам, які обговорювались в західній пресі. Власне йтиметься про дві прогностично-футуристичні статті – у виданнях The Time та Politico. 

Проте, перш ніж перейти далі, вважаю необхідним пояснити читачам значення словосполучення «чорний лебідь», використаного мною у заголовку. 

«Чорний лебідь» – важкопрогнозована або взагалі неможлива до прогнозування подія, яка докорінно змінює все. Цей термін ввів у обіг Насім Ніколас Талеб у своїй книзі «Чорний лебідь: вплив надто неймовірного». Йдеться про подію, яка ламає всі плани та сценарії (чи, принаймні, ту їхню частину, яка хоч якось присутня в інформаційному просторі). Наслідки «чорного лебедя» неможливо або надзвичайно важко прорахувати.

Можу назвати відразу двох «чорних лебедів», які були дуже корисними для українців.

1. Катастрофічний провал московського бліцкригу в лютому-березні 2022-го року. Ніхто, окрім британських аналітиків, не вважав, що українці зможуть витримати удар московської армії, з огляду на потужність останньої та бездіяльність влади в Україні. Президент США Джо Байден на початку вторгнення фактично просто очікував падіння Києва за кілька днів, що чітко показував своїми діями (попри те, що США є «гарантами безпеки» України). Проте навіть британці прогнозували менш оптимістичний сценарій для України. В цьому випадку «чорним лебедем» виявилась надзвичайна сила духу українців та наш голос крові. Такі речі та їхній повний вплив просто неможливо прорахувати. Власне, природа другого проукраїнського «чорного лебедя» має споріднену основу.

2.Вимушена втеча Януковича на московію в 2014 році. У 2014 Янукович мав свого міністра МВС; голову СБУ; генпрокурора; міністра оборони; домовленості із трьохголовим опозиційним «франкенштейном» за посередництва європейських дипломатів, відповідно до яких він повинен був залишатись на посаді, проте призначати дострокові вибори. Проте справедлива народна частина Майдану сказала своє слово – і Янукович змушений був втікати з Києва. Але далі Януковича та його начальника – путіна – очікував ще один «сюрприз» – Кернес, якого колишній зек вважав «сваім чєлавєкам», в Харкові відмовився підтримувати Януковича. А путін із того харківського з’їзду, який мав підтримати Януковича, планував розпочати реальну громадянську війну в Україні. Не склалось, що кремлем прогнозувалось.

Видання Politico та The Time спробувало перерахувати можливі варіанти «чорних лебедів» та найбільших ризиків у 2024 році. 

Розпочнемо із 10 глобальних ризиків від The Time:

1. Розділеність України

Цитата зі статті: «Росія має ініціативу та матеріальну перевагу. 2024 рік – переломний. Якщо Україна не розв’яже кадрові проблеми, не збільшить виробництво власної зброї та не розробить реалістичну воєнну стратегію – її територіальні втрати можуть виявитися постійними».

Те, що українці мусили б давно усвідомити, проте страшно і зелена влада зі своїм зомбомарафоном не дають. Ситуація дуже критична, якщо не катастрофічна. Війна ведеться із ресурсно потужнішим ворогом, агентура якого досі сидить на вищих політичних посадах. Своє ВПК – не запущене, в той час як кремль розгорнув виробництво сильніше, ніж увесь блок НАТО (попри санкції). Пора прокидатись, знімати рожеві окуляри з очей, зелену локшину із вух та боротись за своє збереження. 

Не казками Зеленського-Буданова та інших подоляків-арестовичів про «два три тижні максимум» та «вихід на кордони 1991 року» потрібно мислити зараз. А бачити правду без прикрас та робити все необхідне. Фактично The Time натякає, що збереження навіть теперішніх підконтрольних територій під знаком питання. Саме зараз, в наявних умовах, слабо робочому ВПК та політичному керівництві.

2. Криза у США

Зазначений ризик є найбільш очікуваним за своєю природою. І з огляду на перебіг виборів у 2019 році його не так і важко спрогнозувати. Проте масштаби всіх його можливих наслідків прорахувати практично неможливо. Як мінімум – продовження зміни геополітичних балансів, як максимум – крах всієї геополітичної архітектури та світової економіки.

3. Ескалація на Близькому Сході

Війна Ізраїлю проти Палестини загрожує перерости в глобальну війну близькосхідного регіону та/або більшості мусульманського світу. Окремою проблемою в цьому питанні є заангажованість журналістів з обох боків та, відповідно, викривлене подання інформації.

4. Вихід штучного інтелекту з-під контролю

Тема можливих загроз від штучного інтелекту стає все частішим гостем провідних світових видань та наукових дискусій. Можна сказати, що ця тема вже навіть перейшла з розряду «гостя» в розряд «постійного учасника».

5. «Ядерна тріада» росія – Північна Корея – Іран

Поглиблення військової співпраці між цією трійцею українці вже відчули на собі – під час ракетних ударів 2024 року вже з’явилась інформація про те, що московія, ймовірно, вже застосовує балістичні ракети з КНДР проти України, дальність яких може сягати 690 км. 

Ця ж трійця є геополітичною опорою для Китаю, протистояння якого зі США є визначальним фактором міжнародної політики.

6. Економічний колапс Китаю

Попри геополітичну поляризацію світу між США та Китаєм, економічний колапс останнього є глобальним ризиком для всіх інших держав. І на це є сила-силенна причин, зокрема взаємопов’язаність, тісна переплетеність та фантастична швидкість сучасних економічних процесів. 

Окрім того, від себе додам, що наслідки економічного колапсу Китаю для економіки США також дуже важко передбачити, з огляду на те, що борг уряду США вже перевищив 34 трильйони доларів.

7. Боротьба за корисні копалини

The Time акцентує увагу на економічній конкуренції та можливій боротьбі за доступ до стратегічних корисних копалин, що необхідні для сучасних технологій – рідкоземельні метали, уранові руди тощо. Проте я, аналізуючи цей ризик, розглядав би його набагато ширшим. Ще в кінці 2017 року в доповіді Римського Клубу «Come On! Капіталізм, недалекоглядність, населення і руйнування планети» аналітики-футурологи передбачали майбутню боротьбу за ресурси. І не тільки за сировину для високих технологій, а й банальну боротьбу за життєво необхідні для людей ресурси – їжу, землю, воду, чисте повітря тощо. 

Цікавим і важливим в цьому контексті є той факт, що Україна володіє одними з найбільших покладів і рідкоземельних металів, зокрема літію й уранових руд, що потенційно дає нам можливості стати одним зі світових лідерів. Проте наразі і наші корисні копалини, і люди стають ресурсами для чужих економік та аж ніяк не використовуються в інтересах українського народу.

8. Глобальна інфляція

Вчергове провідні світові ЗМІ пишуть про можливу глобальну інфляцію, продовжуючи тему негативних валютно-економічних графіків прогностичної обкладинки на 2024 рік видання The Economist.

З огляду на відсутність забезпечення грошей реальними товарами та послугами, надмірну «роздутість» фінансового сектору, який нічого насправді не виробляє, фантастичний розмір глобального боргу, який вже в першому півріччі 2023 року сягнув рекордних $307 трильйонів доларів – як написало видання Financial Times, опираючись на дані Інституту міжнародних фінансів (Institute of International Finance, IIF), сценарій «тріскання бульбашки» є досить ймовірним.

Джозеф Стігліц, нобелівський лауреат з економіки, колись написав, що ураган нової фінансової кризи може бути настільки потужним, що криза 2008-09 років може здатись легким вітерцем на його фоні.

9. Стихійні лиха, які можуть привести до голоду, зневоднення та хвороб

Від таких явищ не застрахований ніхто, ані найбільша економіка світу – США, ані найбільш інноваційна Японія. Власне впродовж останніх двох років загальна кількість землетрусів перевищила відповідні показники попередніх 20 років.

10. Втрати для транснаціональних корпорацій

Цей ризик є похідним від можливої глобальної інфляції та/або економічного колапсу Китаю. Але, виходячи з українських інтересів, мушу сказати тут наступне. Корпорації володіють трильйонами доларів, які не є забезпеченими чим-небудь. Саме тому ці трильйонні капітали настільки зацікавлені свої «зелені папірці» або «віртуальні нулики та одинички» трансформувати в реальний ресурс – землю, надра, промислові потужності тощо. І це є надзвичайно великою загрозою для існування українського народу, адже Зеленський здійснює розпродаж української землі і надр саме в інтересах глобального капіталу. 

Велика стаття у Politico має назву «Непередбачені, але цілком можливі події, що цілком можуть спричинити потрясіння в 2024».

Пропоную вашій увазі 10 основних «чорних лебедів», виділених виданням:

1.Зрив виборів у США як частина глобальної кризи

2.Насильницький напад на кандидата в президенти США

3.Стихійне лихо завдасть шкоди виборам

Свідомо змінюю порядок «лебедів» від Politico, логічно групуючи їх. 

Перші три «чорні лебеді» стосуються виборів в США, проте насправді в 2024 році вибори відбуватимуться у 78 державах із загальним населенням 4,2 мільярда людей. Тому вплив може відбутись на вибори в будь-яких державах, проте саме вибори в США є найбільш визначальними. 

Будь-який із трьох виборчих «лебедів» може фундаментально змінити все, а ймовірність настання хоча б одного з них я оцінюю досить високо. Зокрема, зважаючи на внутрішньополітичний розкол в США.

4.Війна з Китаєм

5.Глобальна війна

Війна з Китаєм через його спробу повернути силою Тайвань, майже стовідсоткова загроза переростання війни з Китаєм в гарячу фазу Третьої Світової, загроза ескалації на Близькому Сході із подальшим переростанням, КНДР, яка, за свідчення Кім Чен Ина, «не буде уникати війни» з Південною Кореєю – ось далеко не повний перелік загроз, здатний породити найстрашнішого «чорного лебедя». Альберту Ейнштейну приписують таку фразу: «Не знаю, чим будуть воювати під час Третьої світової війни, але під час Четвертої – палками та каменями». 

Цілісний перебіг подій справді неможливо прорахувати, можливим залишиться лише обмежений вплив через інструменти так званого «керованого хаосу» та «неструктурованого управління». Проте навіть вони будуть дуже обмеженими – зважаючи на масштаб та швидкоплинність подій.

6.Переворот на московії

Єдиний симпатичний «лебідь», як на мене. Українці, спостерігаючи за палаючим кремлем, підспівували б «гори-гори ясно», знищували внутрішнього ворога та задумувалися б про повернення Кубані і майбутній кордон із Китаєм.

Проте далеко не факт, що переворот на московії привів би саме до таких наслідків. Цілком може бути, що кремлівський дегенерат на кшталт патрушева виявиться ще страшнішим і кривавішим, ніж путін.

7.Послання з космосу – «м’який контакт» з прибульцями

Якби ще років 5 тому хтось всерйоз на міжнародному рівні говорив про іншопланетян, то більшість просто покрутила б пальцем біля скроні. Проте зараз ця тема обговорюється вже на рівні спецслужб всіх геополітичних центрів та навіть Конгресу США. 

Аві Лоеб, директор ініціативи з вивчення чорних дір Гарвардського університету, директор Інституту теорії та обчислень Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики стверджує, що те, коли ми знайдемо підтвердження того, що люди не єдині у Всесвіті, є лише питанням часу.

8. Цифровий апокаліпсис та інші страшні події

Найгірший із перерахованих у статті Politico. Чарлі Сайкс, головний редактор Bulwark, вважає, що треба відкинути очевидні події, які можуть перевернути 2024 рік. Натомість він вважає. що сам рік може стати «чорним лебедем»:

«Ми можемо побачити заворушення на кшталт 1968 року на великих партійних з’їздах, і, можливо, гуманітарну катастрофу на кордоні. На міжнародному рівні – стати свідками розпаду покинутої партнерами України і подальшого вторгнення Китаю на Тайвань. Також можемо опинитись на межі ядерної конфронтації на тлі глобальної економічної кризи, яка затьмарить усі інші проблеми. У 2020 ніхто не передбачав глобальної пандемії, але у 2024 році нас може вразити глобальний цифровий вірус. Що буде, якщо комп’ютери та супутники перестануть працювати хоча б кілька днів? Якби вірус атакував світову банківську систему, «випаровуючи» трильйони доларів багатств? Оскільки ми споглядаємо Цифровий Апокаліпсис, нам, мабуть, варто приготуватись також до фейків, згенерованих штучним інтелектом, які можуть з’явитись за кілька днів до самих виборів».

9.Хаос внаслідок глобального потепління

Еколог і автор книги «Прапор, хрест і універсал» Біл МакКібен передбачає, що 2024 рік майже напевно поб’є температурний рекорд 2023-го. А 2023-й виявився найспекотнішим за останні 125 років. «...Фізика глобального потепління вказує на те, що ми можемо очікувати… хаосу. Ніколи не можна наперед знати, в якій формі він відбудеться і по яких цілях вдарить – якась комбінація пожежі, повені, шторму, посухи та виснажливої спеки тощо».

10. Досягнення миру через економіку 

Найменш ймовірний, але, можливо, найбільш бажаний «чорний лебідь» як 2024 року, так і наступних. Проте для того, щоб він став можливим, необхідно, щоб людство почало керуватись розумом (ratio), а не емоціями (emotio). Практичний досвід та результати виборів в багатьох державах, зокрема в Україні, показують, що люди далекі від раціональності. Це ще навіть не враховуючи наявності певної закулісної політики, породженої споживацтвом та виродженістю.

Статті у топових виданнях з’являються не просто так. Інколи – це справді прогнози, інколи – спроба «програмування» сценаріїв. Для нас, українців, 2024 рік вже є особливо важким та визначальним. Проте мені хочеться побажати нам всім зустріти Українського «чорного лебедя», аналогічного до того, який відбувся в лютому-березні 2022 року. Сила нашого Духу та голос Української Крові здатні творити чудеса. А ми мусимо вірити в Перемогу та діяти. Діяти і вірити.