Таємний світ (не)журналістики: гроші, чорний піар, маніпуляції
Сучасний медіапростір нерідко стикається із використанням різноманітних технік маніпуляцій у ЗМІ, тим паче на тлі інформаційної війни з росією, а також внутрішньої боротьби й поділу на «своїх» та «невгодних». Журналісти, замість об’єктивного відтворення фактів, можуть вирушати в небезпечний квест впливу, здебільшого не з власної волі, а волі того, чиї гривні або долари задають темп та напрямок роботи. Нинішня стаття має на меті ввести вас в теоретичний курс щодо маніпуляцій, брехні та чорного піару у ЗМІ. Надалі ж «Сурма» запропонує ще дещо цікавіше, тому будьте з нами.
Отже, розпочнемо з найлегшої маніпулятивної техніки, яка використовується нинішніми медійними платформами, – прихована інформація й ключові відомості. У таких випадках журналісти, маючи можливість впливу на формування громадської думки, можуть обирати, що подати, і що приховати, змінюючи таким чином враження від подій та їхню інтерпретацію.
Ще однією обов’язковою складовою є емоційний тиск: замість об’єктивного представлення інформації, журналісти можуть використовувати емоційний вплив для створення визначеної реакції читачів або глядачів. З цього вже випливає створення специфічної оповіді чи контексту, який відповідає власним корисним цілям, може суттєво впливати на сприйняття подій. Журналісти можуть конструювати оповіді так, щоб вони підтримували певний ракурс чи думку. Але аж ніяк не застосовували критичне мислення (до цього виразу ми повернемося ще не раз).
Використання психологічного тиску для змушення інших осіб ухвалювати рішення, що вигідні маніпулятору, може бути надзвичайно ефективним методом. Такі техніки можуть використовувати важливі моменти та емоційні відгуки для досягнення своїх цілей. Через це використання масових засобів для розповсюдження спотвореної інформації або формування громадської думки стає все більше поширеним явищем. Сучасні журналісти можуть використовувати різноманітні платформи для впливу на аудиторію.
Розуміння та виявлення різних технік маніпуляцій у ЗМІ є критичним для сучасних споживачів новин. Розвиток критичного мислення та уважність до можливих маніпуляцій може допомогти створити об’єктивне та неперекручене сприйняття світу через призму медіа.
А ми з вами вирушаємо далі для розкриття сутності та наслідків маніпуляцій у журналістиці, акцентуємо важливість критичного ставлення до інформації, що подається через ЗМІ.
Один із інструментів маніпуляції аудиторією є чорний піар. Він використовується у різних галузях звичного для нас життя: від політиків до виробників умовної косметики. Зокрема, у засобах масової інформації може містити низку методів, спрямованих на створення негативного враження про певну особу, компанію чи ідею. Деякі з можливих методів чорного піару в медіа:
• негативні публікації та статті: розміщення негативних статей, репортажів чи коментарів у виданнях, онлайнових ЗМІ, телебаченні тощо;
• фейкові новини: розповсюдження дезінформації та фейкових новин для створення негативного зображення цільового об’єкта;
• негативний PR в соціальних мережах: активне використання соціальних мереж для розповсюдження негативної інформації, створення штучних трендів або викликання обговорень;
• фальшиві відгуки: створення фальшивих відгуків або коментарів, які піддають критиці цільовий об’єкт;
• лобіювання інтересів: залучення впливових осіб або груп для публічного висловлення негативного ставлення до об’єкта.
Варто зауважити, що багато країн мають законодавство, що регулює чорний піар та його наслідки. Наприклад, розповсюдження фейкових новин може супроводжуватися правовими санкціями.
Досліджуючи глибше тему чорного піару, ми підходимо до визначення методів впливу, які використовують задля досягнення результату. Насамперед йдеться про лобіювання – використання впливових осіб чи груп для висловлення негативних думок про цільовий об’єкт. Простіше кажучи, експертів, які «дуже обізнані» в ситуації та мають певний авторитет. І якщо людина не почне цікавитися, що ж це за персонаж (а цим насправді рідко хто цікавиться), то так чи інакше його «експертна» думка все ж осяде десь у голові.
Вкрай небезпечними є вірусні кампанії: застосування мережевого ефекту для швидкого поширення негативної інформації через соціальні мережі та інші онлайн-платформи, зокрема Twitter, Facebook або YouTube, адже там будь-яка інформація – від посту з котиками до замовленого бруду – розлітається швидко завдяки секундним поширенням чи вподобайкам, або ж навіть і звичайним переглядам. До речі, для навіть існують спеціалізовані агентства, які спеціалізуються на проведенні чорного піару.
Чорний піар може мати серйозні наслідки для осіб чи компаній, тому важливо бути готовим відповідати на подібні атаки і вживати заходів для попередження негативних наслідків.
Замовники чорного піару – особи чи компанії – можуть співпрацювати з журналістами, щоб розповсюджувати негативну інформацію через розміщення статей, інтерв’ю або коментарів. Як то кажуть: хто платить, той і замовляє музику.
Створення вигаданих агентств та розповсюдження через них фейкових новин для надання вигляду об’єктивності, використання ботів та фейкових профілів: автоматизовані акаунти та фейкові профілі в соціальних мережах для широкого поширення негативної інформації – все це давно відомі інструменти боротьби з «неугодними». Так ми підходимо до теми, яку в цій статті розглянемо поверхнево.
Інформаційні смітники представляють собою неправдиву або вигадану інформацію, яка розповсюджується з метою введення в оману чи створення спотвореної картини подій. Це поняття близьке до фейкових новин (fake news), але може також включати більший спектр дезінформації.
Деякі основні риси інформаційних смітників:
• основна мета інформаційних смітників – це введення в оману читачів або глядачів, часто з метою впливу на громадську думку чи створення конфлікту;
• інформаційні смітники часто розповсюджуються за допомогою соціальних мереж, де вони можуть швидко отримати велику аудиторію;
• використання медіа: іноді дезінформація вплітається в авторитетні джерела або імітує стиль новин, дизайн авторитетного видання, щоб надати їй певну автентичність;
• політична мотивація: інформаційні смітники часто використовуються в політичних цілях, зокрема для дискредитації опонентів чи створення неспокою в суспільстві;
• сприйняття як істини: важливою рисою є те, що інформаційні смітники можуть бути важко відрізнити від правдивої інформації, і тим самим вони можуть викликати неправильне сприйняття подій.
• інструмент гібридної війни: деякі країни та суб’єкти можуть використовувати інформаційні смітники як інструмент гібридної війни для досягнення своїх політичних чи військових цілей.
Боротьба з інформаційними смітниками вимагає розуміння їхніх механізмів поширення та ефективних методів виявлення та протидії. Розвиток медіаграмотності серед громадян, критичне мислення та фактчекінг є важливими компонентами протидії інформаційним помилкам. Також важливо, щоб медійні платформи та журналісти вживали заходів для перевірки достовірності інформації перед тим, як розповсюджувати її серед громадськості. Важливо бути уважним та критично оцінювати інформацію, а також розвивати навички виявлення маніпуляцій, щоб уникнути негативних наслідків в ухваленні своїх рішень.
А от реагування на чорний піар вимагає комплексного підходу, який включає в себе правові, технічні та комунікаційні заходи. У більшості випадків важливо виявляти загрози на ранніх стадіях та вживати заходів для їхнього зменшення або усунення. Серед головного – активна комунікація, що забезпечить збереження відкритого та добросовісного спілкування з аудиторією для зменшення ризику непорозумінь.
Тож, черпайте інформацію лише з тих джерел, яким довіряєте. Не дозволяйте використати себе в маніпулятивних ігрищах недобросовісних людей. Ми ж зі свого боку обіцяємо й надалі підтримувати рівень медіаграмотності наших читачів.