Наші перемоги, рекорди та тріумфи: головні здобутки українського спорту за часи незалежності

День Незалежності України, який відзначається 24 серпня, можна вважати таким собі новим роком або днем народження нашої найпрекраснішої держави. А що прийнято робити напередодні таких свят? Правильно, складати списки, підбивати підсумки та одним оком заглядати у майбутнє, будуючи плани. Цим ми сьогодні з вами і займатимемося.

Перші роки незалежності українські спортсмени не завжди виступали під своїм прапором. На Олімпійських іграх незалежна Україна дебютувала у 1994 році, перший футбольний матч збірна України провела у 1992 році, тоді ж почався перший чемпіонат України з футболу. Та водночас більшість спортивних федерацій були засновані у 1991 році, майже одразу після здобуття Незалежності.

На Олімпійських іграх у 1992 році Україна, попри на вже здобуту незалежність, виступала у складі Об’єднаної команди й під прапором Міжнародного олімпійського комітету. Але в Барселоні було вирішено на честь переможців індивідуальних змагань з Об’єднаної команди піднімати національний прапор і виконувати гімни країн, які вони представляють. Так уперше в історії Олімпійських ігор гімн України пролунав після перемоги спортсмена з Луганщини Олега Кучеренка, який здобув «золото» у греко-римській боротьбі у ваговій категорії до 48 кілограмів. Причому в фіналі українець переміг дворазового олімпійського чемпіона Вінченцо Маєнца.

Український легкоатлет Сергій Бубка став першою людиною, яка в стрибках із жердиною продемонструвала результат вище ніж 6 метрів. Його називали «царем небес» та «містером рекордів». У 1993 році він у Донецьку встановив рекорд у закритих приміщеннях, стрибнувши на 6,15 метра. Цей результат протримався непобитим 21 рік. Символічно, що саме в Донецьку у 2014 році його досягнення перевершив француз Рено Лавіленні на турнірі «Зірки жердини».

А ось інший рекорд, який Бубка встановив через рік на літніх змаганнях в Італії, а саме 6,14 метра лише у 2020 році зміг перевершити швед Арман Дуплантіс, який стрибнув на 6,15 метра.

Наразі Бубка має неоднозначну репутацію, адже має нечітку громадянську позицію, а також підозрюється у тому, що російська фірма «Монблан», що належить Сергію Бубці та його брату Василю, працює на тимчасово окупованих територіях та співпрацює з терористами. Але він є у цьому списку, щоб вкотре показати, як може змінюватися позиція у людини і те, що навіть найбільші твої здобутки можуть бути викреслені і забуті через репутацію, а тому публічним особам треба завжди думати, що вони роблять.

Зимові Олімпійські ігри-1994 стали першими в історії українського спорту. 37 спортсменів з десяти видів спорту дебютували на Іграх у Ліллерхамері, а завершили українці змагання з двома медалями. Дебют вдався, адже золоту медаль у скарбничку принесла Оксана Баюл, якій не було рівних у фігурному катанні. На тих самих Іграх бронзову нагороду здобула біатлоністка Валентина Цербе.

10 серпня на чемпіонаті світу з легкої атлетики українська спортсменка Інесса Кравець була настільки мотивована вибороти «золото» у потрійному стрибку, що дві її спроби були не зараховані через «заступи». Проте третій стрибок завершився на позначці 15,50. Цей результат став рекордом. І лише цього літа на Іграх в Токіо венесуельська спортсменка побила рекорд нашої співвітчизниці. Через рік Кравець у цій самій дисципліні здобула золоту нагороду на Олімпійських іграх в Атланті.

Єдиний тріумф України у командних видах спорту на європейських першостях відбувся у баскетболі. Україна уперше змагалася на чемпіонаті Європи з баскетболу серед жінок – і одразу виграла його! У фіналі українки перемогли італійок 77:66, але куди складнішим був сам шлях до фіналу – напружені перемоги над Литвою (76:72) та росією (69:64). Цей успіх залишається найбільшим в історії українського баскетболу.

Україна вперше виступала на літніх Олімпійських та Паралімпійських іграх, 231 спортсмен поїхав представляти нашу державу. З Олімпіади синьо-жовті повернулися з 9 золотими, 2 срібними та 12 бронзовими медалями. Цей результат і досі залишається найкращим за час виступів України на Олімпіадах. Але найбільший тріумф – це дві нагороди вищого ґатунку Лілії Підкопаєвої. Українська спортивна гімнастка стала абсолютною чемпіонкою, а також здобула нагороду вищого ґатунку у вільних вправах і посіла друге місце у вправах на колоді. 

Із 1 січня 1997 року на посаду головного тренера «Динамо» повернувся Валерій Лобановський. Це був його третій прихід в столичний клуб. Видатний фахівець у сезоні 1997/1998 вивів киян до стадії 1/4 фіналу Ліги чемпіонів, попутно розбивши вщент на груповому етапі «Барселону» – 3:0, 4:0. А через рік «Динамо» у півфіналі Ліги чемпіонів змагалося з німецькою «Баварією» за вихід у фінал. У першому домашньому матчі кияни вели з рахунком 3:1, але втратили перемогу на останніх хвилинах і зіграли 3:3. А у себе вдома «Баварія» з мінімальним рахунком здолала команду Лобановського – 1:0. Це досягнення залишається найвищим для українських клубів у Лізі чемпіонів.

На Олімпіаді у Сіднеї у 2000 році Україна виборола 3 золоті медалі, 2 з яких дістала «рибка» Яна Клочкова – у коронних дисциплінах 200 та 400 метрів комплексним плаванням, а також «срібло» у 800 метрів вільним стилем. Клочкова дотепер єдина в історії України чотириразова олімпійська чемпіонка. Також спортсменка 10 разів була чемпіонкою світу.

З особистих рекордів на Олімпіаді знову повертаємося до командних видів спорту. Українські спортсмени в американських лігах кілька разів здобували титули. Станіслав Медведенко двічі ставав чемпіоном НБА у складі «Лос-Анджелес Лейкерс», а Руслан Федотенко теж двічі вигравав титул чемпіона НХЛ (за «Тампа-Бей Лайтнінг» та «Піттсбург Пінгвінз»). Перший трофей для українців здобув саме Медведенко: його команда тріумфувала за підсумками сезону 2000/01. Після того Медведенко ставав чемпіоном у 2002 році, а Федотенко – у 2004 та 2009 роках. 

А тепер черга і футбольних здобутків. «Золотий м’яч» – нагорода, що вручається найкращому гравцю року в європейському футболі. Українці здобували це звання тричі: Олег Блохін (1975), Ігор Бєланов (1986) та Андрій Шевченко (2004). І лише Шевченко виграв «Золотий м’яч» за Незалежної України. Шевченко отримав нагороду за виступи в італійському «Мілані», разом з яким у сезоні 2003/04 виграв чемпіонат Італії, а Андрій став найкращим бомбардиром турніру. Показуючи видатні здобутки на клубному рівні, наш Шева ще не підозрював, що через два роки запалюватиме зі збірною перший в історії нашої країни мундіаль. 

Збірна України з футболу лише одного разу грала на чемпіонаті світу – і тоді ж не просто кваліфікувалася на турнір, але й посіла своє місце у вісімці найкращих команд світу. На чемпіонаті світу-2006 Україна пройшла груповий етап з Іспанією, Саудівською Аравією та Тунісом, в 1/8 фіналу в легендарній серії пенальті вибила Швейцарію, після чого програла майбутнім чемпіонам світу – Італії. Командою керував Олег Блохін, а найкращим бомбардиром України на світовій першості став Андрій Шевченко.

Ще через два роки жіноче командне фехтування на шаблях дебютувало в програмі Олімпійських ігор у Пекіні-2008. Головними фаворитками на перемогу була команда Китаю, але у фіналі господарки змагань поступилися збірній України. У вирішальній 3-хвилинці «золото» вирвала Ольга Харлан, яка разом з українською командою стала першою в історії олімпійською чемпіонкою у командному фехтуванні на шаблях. В української шаблістки є всі титули, про які можна мріяти, але для повного комплекту Харлан хоче виграти «золото» Олімпіади в індивідуальному розряді. Ользі 30 років і на момент Олімпіади в Парижі їй буде 33. Чому б не завершити кар’єру на такій позитивній ноті?

І знову до «гри мільйонів». Українські футбольні клуби лише одного разу здобули єврокубок за часи Незалежності – у 2009 році це вдалося «Шахтарю». Тоді команда Мірчі Луческу на шляху до фіналу вибила «Динамо», а у вирішальному матчі в овертаймі дотисла «Вердер». Той розіграш Кубка УЄФА був останнім в історії, у подальшому турнір було перейменовано у Лігу Європи, тож «Шахтар» став останнім тріумфатором саме Кубка УЄФА. Того ж року донеччани переїхали на свій новенький стадіон «Донбас Арена», який, зокрема, готувався через три роки разом з Польщею прийняти континентальну першість. У 2012 році чотири українські міста – Київ, Львів, Донецьк та Харків – разом з чотирма польськими прийняли Чемпіонат Європи. Україна тоді ж дебютувала у фінальних частинах чемпіонатів Європи і здобула першу перемогу (над Швецією 2:1). Цей турнір став останнім для Андрія Шевченка в якості футболіста. Шевченко оформив дубль у ворота Швеції й це допомогло команді Олега Блохіна вирвати вольову перемогу з рахунком 2:1. Втім, після цього були поразки французам (0:2) та англійцям (0:1). Збірна України не вийшла з групи, але для дебютного ЧЄ це був непоганий результат.

Ще одну європейську перемогу для українського клубного спорту здобув хокейний клуб «Донбас». У 2012 році клуб дійшов до фінальної частини Континентального кубку, але фінішував третім. А вже у наступному році «Донбас» все-таки здобув трофей – у фінальному раунді здобув три перемоги у трьох матчах. Цей тріумф залишається найбільшим в історії українського клубного хокею.

У 2014 році На Олімпійських іграх у Сочі українська жіноча збірна з біатлону здобула золоту медаль естафета з біатлону у жінок. А наші паралімпійці у тому ж році не лише вибороли 25 нагород, 5 з яких золоті, але й показали патріотичний характер та принциповість. Спочатку вони готові були бойкотувати Ігри в росії, на Паралімпіаду все ж таки поїхали, але проукраїнський настрій демонстрували. Наприклад, випадково зіпсували настрій президенту росії. У чоловічій гонці на 7,5 кілометра у біатлоні серед спортсменів з вадами зору всі прогнозували «золото» російському атлету Миколі Полуніну, якого хотів привітати особисто президент росії володимир путін, але неочікувано для росіян українець Віталій Лук’яненко випередив Полуніна на 11 секунд та здобув «золото».

До повторення досягнення «Шахтаря» українські футбольні клуби найближче були у 2015 році – саме тоді «Дніпро» дійшло до фіналу Ліги Європи (турніру, що колись був Кубком УЄФА). На шляху до фіналу клуб з Дніпра вибив почергово «Олімпіакос», «Аякс», «Брюгге» та «Наполі». І лише у фіналі у драматичному матчі «Дніпро» програло «Севільї» з рахунком 2:3.

А через рік наші паралімпійці показали найкращих результат в історії України. За дванадцять виступів на Паралімпійських іграх Україна тричі фінішувала у топ-3 найкращих збірних медального заліку. Уперше це сталося на Зимових Іграх-2006 – 25 медалей (7+9+9), а вдруге – на Літніх Іграх-2016, де Україна показала найкращий результат в історії виступів – 117 медалей (41 «золото» + 37 «срібло» + 39 «бронза»). Також у 2022 році наша держава фінішувала на другому місці у загальному заліку з 29 медалями.

На Зимових Олімпійських іграх Україна здобула лише три «золота». У 1994 його виграла Оксана Баюл, у 2014 – біатлонна естафетна четвірка. А в 2018 році чемпіоном став фристайліст Олександр Абраменко у лижній акробатиці. Для Абраменка Ігри-2018 були четвертими у кар’єрі, він уперше піднявся на подіум та виграв «золото». Медаль Олександра – єдина для України на Олімпіаді-2018, а також перше «золото» у фристайлі для України. 

У 2019 році Юніорська збірна України (U-20) стала чемпіоном світу з футболу. У фіналі наші хлопці обіграли збірну Південної Кореї з рахунком 3:1. Дубль оформив нападник «Динамо» Владислав Супряга, а ще один гол на рахунку Гєоргія Цитаїшвілі, контракт якого теж належить динамівцям.

На шляху до фіналу у раунді плей-оф Україна виграла в Панами, Колумбії та Італії. Тренував цих чемпіонів Олександр Петраков, який також був тренером Національної збірної України з футболу.

Варто також згадати тріумф нашої збірної на чемпіонаті Європи серед юнаків віком до 19 років. У 2009 році Юрій Калитвинцев тренував юніорів і привів їх до чемпіонства на континентальній першості. Збірна України була господарем турніру. І на цих домашніх для себе змаганнях наші футболісти перемогли. У фіналі «жовто-сині» здолали збірну Англії з рахунком 2:0. Лідером тої команди був відомий півзахисник «Динамо» Денис Гармаш, який відкрив рахунок у фіналі.

У тому ж році вже доросла збірна України з футболу під керівництвом Андрія Шевченка виграла кваліфікаційну групу для виходу на чемпіонат Європи – уперше в історії синьо-жовта збірна напряму потрапила до фінальної частини турніру (у 2012 ми потрапили до фінальної частини змагань на правах господарів). В одній групі з українцями грали чинні чемпіони Європи, Португалія, яку команда Шевченка обіграла в Києві. Через пандемію Євро-2020 перенесли на рік вперед, де наші хлопці потрапили до вісімки найсильніших команд Європи. Ці спогади ще свіжі у пам’яті, але все одно хочеться з ностальгією це згадувати. Гольову перестрілку з Нідерландами, нервову перемогу з македонцями, ще більш валідольні хвилини, коли вирішувалася доля того, а чи вийдемо ми до плей-оф – все це хочеться згадувати, бо це викликає усмішку на обличчі. Ну а вишенькою на торті став гол Артема Довбика у ворота збірної Швеції. Все це свіжі сторінки нашої історії. І навіть розгромна поразка в чвертьфіналі з англійцями не стала катастрофою. Збірна України приїхала додому, немов герої.

На Олімпіаді в Токіо Україна завоювала лише одну золоту медаль, і тим ціннішою є ця нагорода. Впасти кудись ближче до підвалу медального заліку Україні не дозволив борець греко-римського стилю Жан Беленюк, який впевнено виграв золоту медаль. 

У 2022 та 2023 році вектор наших надій, мрій і сподівань змістився на фронт, де зараз вирішується доля нашої держави і після головної перемоги ми зможемо знову переміститися на спортивні арени, хтось у ролі вболівальників, а хтось як атлети, і прапор нашої держави ще не раз замайорить на флагшткові переможців. Слава Україні! Зі святом, любі друзі!