Роковини повномасштабного вторгнення росії в Україну. Що робив спорт, коли рвалися снаряди?

24 лютого залишиться відкритою раною для багатьох людей в усіх куточках планети, я особисто добре пам’ятаю ті дні. Перші новини, перші звуки вибухів, перші постріли за вікном, перший побачений окупант на рідних бучанських вулицях. У ці дні, тільки вже рік потому, українці підбивають для себе деякі підсумки, адже ця дата стала другим новим роком. І беручи до уваги те, що це спортивна рубрика, сьогодні ми поговоримо про явища пов’язані зі спортом, які ми бачили протягом цього непростого року. Адже ця війна не оминула жодної спортивної дисципліни, жодної команди, жодного спортсмена. 

Зруйнована спортивна інфраструктура 

Станом на січень 2023 року, в Україні через військову агресію рф вже постраждали 320 спортивних об’єктів, 87 із них зруйновані повністю або знищені частково, розмір втрат перевищує 250 млн доларів, розповів міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт. 

За даними міністра, найбільше спортивних об’єктів зруйновано в Луганській області — 89, Донецькій — 61, Харківській — 46, Миколаївській — 27, Херсонській — 24, Київській — 21, Дніпропетровській — 15, Чернігівській — 12, Сумській (11) областях.

Розбомблений спорткомплекс у Харкові

Гутцайт повідомив про суттєві та масові руйнування спортивної інфраструктури у Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Миколаївській областях. «Наприклад, на Миколаївщині, в 11 селах Первомайської об’єднаної територіальної громади усі спортивні зали, зокрема комплекс культури та спорту, фактично у непридатному стані», —сказав міністр.

Спортсмени, які загинулизахищаючи Україну

На початку повномасштабного вторгнення велика кількість українців змінила свої звичні професії на військову службу і спортсмени у цьому не є винятком. Тисячі професіоналів та аматорів змінили свою форму на піксель і стали у стрій, за словами того ж міністра спорту Гутцайта ще в липні минулого року, більше ніж 3 тисячі наших спортсменів боронять рідну країну. Станом на грудень 2022 року відомо про 184 загиблих.

Загиблі українські спортсмени

Грі мільйонів бути! Але тільки вдома

Перед початком нового футбольного сезону влітку точилися дискусії щодо того, у якому форматі має відбуватися турнір. Проте керівництво держави наголосило на тому, що Українська Прем’єр-ліга, якщо і відбудеться, то тільки на теренах України. На початку червня ухвалили таке рішення і новий футбольний сезон став можливим.

Але звісно відбулося це за декількох умов: матчі проводять на території України, де є відносна безпека, тобто подалі від активних бойових дій, глядачів немає на трибунах, а на стадіонах є укриття. Якщо гра проводиться близько до державного кордону з окупантами або їхніми союзниками, то гостьова команда, яка їде до господарів, має дати своє погодження для того, щоб поєдинок відбувся, якщо ні, то матч переносять. Також обов’язковою умовою є присутність медиків, ДСНС та представників від місцевих військових адміністрацій.

Усі команди УПЛ створили флешмоб: він полягає у тому, що футболісти на поле виходять укутані прапором та вшановують хвилиною мовчання усіх захисників та захисниць України, які загинули за волю та незалежність України. У прямому ефірі глядачі можуть донатити для ЗСУ за допомогою QR-коду. Деякі клуби продають віртуальні квитки на матч, а зібрані кошти дають сім’ям загиблих героїв та на потреби військовим.

Як бачимо взимку, першу частину чемпіонату зіграно успішно, а весняна частина сезону принесе нам ще більше цікавих матчів і несподіваних результатів.

Спортсмени-зрадники

Одним із найбільших розчарувань став колишній капітан збірної України та півзахисник «Шахтаря» та «Баварії» Анатолій Тимощук. На момент повномасштабного вторгнення рф уродженець Луцька працював помічником тренера російського «Зеніту». І на відміну від Ярослава Ракицького чи Андрія Вороніна, не покинув країну-агресора і не засудив війну жодним словом, обравши гроші «Газпрому».

Тимощук тільки-но заявив колишній дружині, що більше не зможе платити аліменти на дітей через санкції щодо росії. А 11 березня 2022 року УАФ позбавила Тимощука тренерської ліцензії рівня Pro, усіх державних нагород, національних футбольних титулів та виключила гравця з офіційного реєстру футболістів збірної України.

А вже у грудні, майже через 10 міся-ців після повномасштабного вторгнення він назвав війну рф проти України «спеціальною військовою операцією» та заявив, що не мовчав весь цей час, оскільки вважає, що «не все так однозначно».   

Відомий український важкоатлет та учасник двох Олімпіад Геннадій Красильников не просто виправдовував війну, він допомагав убивати наших військових та мирних мешканців. Спортсмена заарештували у Чугуєві після ви-зволення Харківської області. У складі проросійської ДРГ він здійснював коригування вогню за українськими позиціями на замовлення ворожої армії. Свого часу Красильников виступав за Україну на літніх Олімпіадах 2000 та 2004 років у ваговій категорії понад 105 кг, посівши 9 та 4 місця відповідно.

Ну і куди ж без Ломаченка у цій компанії. Його і до початку повномасштабного вторгнення звинувачували у симпатії до росії, коли він викладав у своїх соціальних мережах відео з російським спецназом та служителями церкви московського патріархату. Після 24 лютого боксер так відкрито і не назвав рф агресором та країною, яка руйнує його Одеську область та вбиває українців. Проте 31 грудня колишній чемпіон світу у трьох вагових категоріях Ломаченка замість вітального послання з Новим роком опублікував звернення архієрея Української православної церкви московського патріархату, де Митрополит Лонгин звинувачує нашу державу у розв’язанні війни проти церкви. Cringe.

Недопущення спортсменів з росії та білорусі на Олімпійські ігри 2024 року

Тема виключення абсолютно усіх російських та білоруських спортсменів з абсолютно усіх змагань була актуальною протягом усього року і, кажучи глобально, у спорті зараз стало кратно менше учасників з країн, громадяни яких вбивають українців, але найбільшим принциповим є питання участі спортсменів з рф та рб на Олімпійських іграх у Парижі, які відбудуться у 2024 році. Вже зараз, як повідомляють ЗМІ, група з 35 країн, серед яких Сполучені Штати, Німеччина, Франція, Велика Британія та Японія, вимагатимуть усунути російських і білоруських олімпійців від Олімпійських змагань. Такий крок покликаний ще більше натиснути на Міжнародний олімпійський комітет, який відчайдушно бореться за те, щоб найбільша світова спортивна подія все ж таки відбулося (іноді навіть аж занадто). І хоч МОК і підігрує російським і білоруським спортсменам, вки-дуючи заяви про «спорт поза політикою», але перспектива нового бойкоту, який Олімпіада не бачила з 1984 року, і ярмо посібників терористів не дуже імпонує відомству, тому, на мою думку, правда переможе у цьому питанні.

Що далі..? 

Жити! 

Під звуки сирени повітряної тривоги будівельники будуть відбудовувати стадіони і спортивні зали, ба більше — будувати нові. Спортивні турні-ри в усіх куточках України будуть відроджуватися, ба більше — створюватимуться нові. На світових змаганнях українські спортсмени досягатимуть рекордних результатів, ба більше —встановлюватимуть свої. А спортсмени на фронті змагатимуться з найбридкішим і найпідступнішим суперником.

І переможуть!