Сурма: україноцентрична газета

Великий голод анонсовано?

Версію про підготовку до штучного голоду можна сміливо зараховувати до конспірологічних, однак питання продовольчої безпеки сьогодні, безперечно, є одним із найактуальніших. 

Нещодавно автор популярної книги «Багатий тато, бідний тато» Роберт Кійосакі у своєму Твіттері порадив інвестувати не в біткоїни чи золото, а в продовольство: «Найкраща інвестиція – банки з тунцем та квасолею. Інфляція скоро злетить. Ви не можете їсти золото, срібло або біткоїн. Ви можете їсти консервований тунець та квасолю. Їжа – найважливіше. Голод – наступна проблема». 

Різні ЗМІ повідомляють про десятки пожеж на підприємствах харчової промисловості у США протягом останніх місяців. Водночас щось схоже відбувається і в багатьох інших країнах, стверджують конспірологи. З’явилася навіть інтерактивна мапа, на якій зазначено, де і скільки об’єктів, пов’язаних із виробництвом та зберіганням продуктів харчування, було знищено або спалено приблизно впродовж року. За даними цієї мапи, у США зафіксовано понад 600 подій, пов’язаних із руйнацією об'єктів сільського господарства, сховищ та продуктових магазинів.

На Всесвітньому економічному форумі й інших майданчиках глобалістів настійно пропагуються продукти харчування з комах і штучного м’яса. 

В Україні палають поля пшениці та знищуються елеватори, а зерно стало елементом геополітичних торгів. Чого варті останні повідомлення ЗМІ: «США та Саудівська Аравія домовилися допомогти Україні з експортом зерна», «лідери країн підтвердили свою відданість надання допомоги українському народу та забезпеченню безперешкодного експорту зерна та пшениці для пом’якшення наслідків глобальної продовольчої кризи». Невже журналісти, які таке пишуть, не розуміють усього трагічного абсурду таких фраз? А, можливо, Україні, влада якої за весь термін нам позиченої Незалежності так і не спромоглася ухвалити закон про продовольчу безпеку, варто насамперед подумати про те, щоби  забезпечити харчами власних громадян, які нині потерпають від московської агресії? 

Уперше поняття продовольчої безпеки  визначила Римська декларація про всесвітню продовольчу безпеку в 1966 році: це такий стан економіки держави, за якого населенню країни загалом і кожному громадянину зокрема гарантований доступ до продуктів харчування та питної води належної якості, в асортименті й обсягах, необхідних та достатніх для фізичного та соціального розвитку особистості, забезпечення здоров’я населення.

За нормами Ради продовольчої та сільськогосподарської безпеки ООН (Food and Agrіculture Organіzatіon of the Unіted Natіons (FAO – ФАО), продовольча безпека держави забезпечується за умови, що в ній виробляється близько 80% продовольства, яке споживає її населення. До московського вторгнення Україна, найімовірніше, була спроможна дотримуватися норм  ФАО, а сьогодні? Тим паче, що в правовому полі  українці незахищені.

Мені можуть заперечити, що відповідний закон у нас таки є, ба більше є закон про забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану, адже саме таке враження складається, якщо «погуглити» на цю тему. Проте, на жаль, все не так. Справді, 22 грудня 2011 року Верховною Радою України вперше був прийнятий проект Закону України «Про продовольчу безпеку», згідно з яким національну стратегію продовольчої безпеки України на 2012-2020 рр. розробляє та приймає Кабінет Міністрів України. 

Документом встановлювалось, що основними принципами формування продовольчої безпеки є: продовольча незалежність держави; економічна обґрунтованість загальнодержавних потреб, пов’язаних із забезпеченням України продовольством; достатність і стабільність запасів продовольства; своєчасність та адекватність заходів із формування продовольчої безпеки реальним і потенційним, внутрішнім і зовнішнім загрозам тощо. Але цей закон не вступив у дію, тому що був відхилений 10.01.2012 року президентом Януковичем. Нова влада так званих переможців «Революції Гідності», попри анексію Криму та розпочату московитами війну на Донбасі, чомусь про продовольчу безпеку України  забула, хоча остання є невід’ємною складовою національної безпеки  держави та однією з умов її незалежності.

Читайте також: Геополітичні передумови московського вторгнення

Щодо «продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» – то відповідного закону теж не існує – прийнято лише законодавчі зміни до низки нормативних актів, якими запроваджено спрощені правові механізми, що передбачають: автоматичне поновлення на 1 рік дії договорів на використання земельних ділянок с/г призначення усіх форм власності; передачу в оренду для товарного с/г виробництва с/г земель державної та комунальної власності органами влади; передачу в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва с/г земель державної та комунальної власності їхніми постійними користувачами та емфітевтами; передачу орендарями та суборендарями прав оренди та суборенди с/г земель усіх форм власності для сільського господарства та державну реєстрацію договорів щодо землі. Як бачимо, йдеться лише про так званий «ринок землі», зокрема її продаж. Так, у той час, коли ЗСУ героїчно відстоюють кожний клаптик української землі на передовій, у «тилу» наше національне багатство продовжують успішно розпродувати. 

За відсутності відповідного закону Кабінет Міністрів України на початку травня своїм розпорядженням затвердив план заходів із забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану. «Уряд розробив комплекс дій за багатьма напрямами. По-перше, це моніторинг стану продовольчої безпеки та с/г інфраструктури в цілому. По-друге, національним виробникам харчових продуктів надаватиметься держпідтримка. По-третє, найбільш соціально вразливе населення отримуватиме адресну продовольчу допомогу. Крім того, під особливим контролем держави буде моніторинг та відповідне регулювання продуктових цін», – заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. Прекрасно, а що на практиці?

Світові ціни на пшеницю у червні впали на 5,7 відсотка, проте залишилися на 48,5 відсотка вищими за показник минулого року. Однак  інформація від агараріїв суперечить оптимістичним заявам чиновників. За повідомленням одного популярного телеграм-каналу, ріст світових цін на зерно не дуже допомагає нашим сільгоспвиробникам і бюджету України через те, що ціна на внутрішньому ринку є надто низькою, а весь прибуток осідає в кишенях посередників з Польщі та Румунії.  

На сайті CNN у статті під назвою «Нове поле битви – врожай України, орні землі чорніють від пожеж» зазначено, що лінія фронту часто проходить просто по сільськогосподарських угіддях України, а пожежі «випадково чи навмисно» пожирають урожай. Дехто з фермерів переконаний – московити свідомо обстрілюють поля, знищуючи посіви! Також автори цієї публікації стверджують, що неможливо оцінити загальні збитки від пожеж. Ба більше, часто врожай доводиться збирати під обстрілами і його ніде буде зберігати: зруйновано десятки елеваторів. Відтак прогнози експертів невтішні – падіння обсягів сільгоспвиробництва оцінюється приблизно у розмірі 40%, що призведе до чисельних банкрутств і подальших продовольчих проблем. 

Чи свідчать наведені факти про можливість голоду в масштабах усієї планети? За даними опублікованими у Доповіді Римському клубу «Come On! Капіталізм, недалекоглядність, населення і руйнування планети», приблизно 800 млн людей на Землі потерпають від хронічного голоду, водночас близько 2 мільярдів страждають від зайвої ваги або ожиріння.   Автори Доповіді наголошують на необхідності «зміни парадигми в сільському господарстві та продовольчих системах», оскільки через масову вирубку лісів і висушування водно-болотних угідь для розширення площ під сільськогосподарське виробництво знищується біологічне різноманіття та цілі екосистеми. Крім того, «сільське господарство/лісництво продукує близько 25% викидів парникових газів». Водночас промислове сільське господарство витісняє дрібних фермерів, які становлять «третину населення планети і половину бідняків світу», хоча їхня діяльність не передбачає завдання значної шкоди довкіллю. Загалом у Доповіді та низці інших документів, дотичних до цієї тематики, зокрема щодо кліматичних змін, ідеться про необхідність вжиття термінових заходів. Прикладом може слугувати праця відомого популяризатора вакцин і землевласника Білла Гейтса, який нещодавно видав книжку «Як відвернути кліматичну катастрофу. Де ми зараз і що нам робити далі». У книжці є цілий розділ під назвою «Як ми вирощуємо їжу», в якому відомий філантроп детально аналізує проблеми сільського господарства, про що свідчить, наприклад, фраза: «Що нам робити з лайном, відрижками і пердінням? Складне запитання». 

Отже, з огляду на перебіг московитського вторгнення та їхні удари по аграрній інфраструктурі, дискурс глобалістів щодо зміни парадигми у продовольчих системах, рекламу штучного харчування та їжі з комах, звинуваченнях сільського господарства у негативних кліматичних змінах тощо, видається, що йдеться про контроль над споживанням продуктів харчування в межах усієї планети. Таке враження підсилює істерія навколо української пшениці, питома вага якої у світовому ринку всього 8%, та бажання як московитів, так і західних партнерів, допомогти нам вивезти зерно за межі країни. Звісно, що версія про «великий голод» є конспірологічною, але медійна «підготовка» цієї події наштовхує на невеселі асоціації, адже у нашій історії вже був Голодомор на найродючіших чорноземах планети.  


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."