Слова не приховають бездіяльності

Ось зустрів статтю, де автор розказує, що Зеленський мав право так розмовляти із учасниками саміту НАТО, а тим більше з міністром Британії, представник якої підписав «Будапештський меморандум», яким нас роззброїли.
Так, це правда. Я також багато писав про цей меморандум, що він ненадійний і якийсь мутний, що з ним варто розбиратися, та якщо там є якась конкретика, то судитися із тими, хто його не дотримується... І це варто робити на рівні дипломатів та якихось міжнародних інстанцій.
Але в нас ось уже більше дев’яти років триває війна. Ще у 2014 році стало зрозуміло, що «Будапештський меморандум» – це фікція, і що для свого захисту нам насамперед потрібно розраховувати на себе.
Я згадую свої перші кроки на посаді головного агронома. Мого попередника звільнили прямо перед початком посіву озимих, а мене, нещодавнього випускника інституту, направили на його місце. Я приїхав у господарство. Господарство велике, землі в обробітку понад три з половиною тисячі, а під посів озимини – майже тисяча гектарів. Коли я проїхав по цих полях, які мали йти під озимину, то стало не по собі. Поля були підготовлені дуже неякісно, а сіяти уже через декілька днів. І ось виникло питання: сіяти по тому, як є, і отримати низький урожай, пояснивши через рік, що я тут ні до чого, що ту підготовку полів проводив ще попередник, чи змусити все переробити, а це додаткові затрати і час?
А ще ж варто пам’ятати, що й голова колгоспу, і ті механізатори, які це робили, залишилися на місці і їм не подобалося, що якийсь агроном лише приїхав, тут же змушує переробляти їхню ж роботу. Що там тоді відбувалося, навіть сьогодні важко згадувати, але я зрештою наполіг на тому, що будемо сіяти лише на вироблених полях. І ми все переробили, хоча трохи із запізненням, але все засіяли.
Усі питання до агронома уже знялися через три місяці, коли наші озимі стояли зеленим килимом перед входом у зиму, а ще коли ми зібрали великий урожай. Я навмисно залишив п’ятдесят гектарів того обробітку, який був до цього, а там урожай з гектара складав лише третину того, що отримували на перероблених полях. І коли економісти порахували різницю між тим, що ми могли б отримати, коли б поля не переробляли, і між тим, що отримали, то це були дуже великі здобутки.
Вибачте, що я довго тут про прості речі, але я теж тоді міг би не змушувати переробляти, а низький урожай пояснити такою підготовкою поля «попередником», а я тут непричетний. І все зійшло б з рук...
Тож повертаючись до «Будапештського меморандуму», хочу сказати, якщо ще у 2014 році ми зрозуміли, що це лише папір із підписом чотирьох і нічого більше, то які кроки за ці роки ми зробили, щоб себе захистити?
І сьогодні звинувачувати у чомусь міністра оборони Британії, якому тоді на час підписання меморандуму було лише 23 роки і який дійсно старається допомагати Україні, та ще й розігнати це у ЗМІ – це уже якісь хиби.
Покажіть наші нові військові розробки, наше нове озброєння, покажіть своє вболівання за долю України, а не яйця по 17 гривень... Ми уже дев’ять років у війні, а де наш оборонний комплекс? Чи наш оборонний комплекс складається лише із живої сили в ЗСУ, а все інше – хто що подасть?
***
Колись, ще до початку війни 2014 року, в одній компанії я познайомився із росіянином, який розповідав про пророцтво Афонських старців, у якому немовби говориться, що Україна стане лише тоді великою, коли піде під росію. На запитання, де це можна прочитати, він відповів, що ніде, бо це таємниця...
На що я йому сказав, що Україна була, є і завжди буде великою, а от росію потіснять китайці, про що дійсно сказали Афонські старці.
І що про це написав їхній же – російський розвідник Андрій Дев’ятов, який працював у Китаї, а потім опублікував у 2002 році книгу «Китайський прорив та уроки для Росії», де чітко на 50-й сторінці написав, що у пророцтвах Афонських старців говориться: «...коли китайці при розширенні простору свого проживання дійдуть до Уралу, вони масами приймуть православ’я і цим врятують росію як цивілізацію до початку антихристової епохи, кінця часів і Страшного Суду».
І до речі, ніхто йому цього не заперечив і не протестував опублікованого ним пророцтва...
На цьому моя дискусія із тим росіянином і закінчилася.
Це я тут згадав про це пророцтво, тому що в нас зараз стало з’являтися багато різних «пророцтв», тож варто знати і про таке. Адже про це пророцтво, мабуть, знають і китайський лідер Сі Цзіньпін, і путін. Тож я думаю, що про це пророцтво мають знати і українці. І якщо дехто вважає, що всі пророцтва збуваються, то хай уже так і буде. Хай уже китайці рятують росію як цивілізацію та спасають московський патріархат своїм православ’ям згідно з пророцтвом Афонських старців.
Тому росіянам не варто йти наперекір пророцтвам та гинути в Україні, не варто опиратися, та ще й проводити якусь додаткову мобілізацію, а слід прислухатися до пророцтв, йти в обійми до своїх нових братів – китайців. Там, як сказали Афонські старці, – ваше щастя. А в Україні, згідно з цими пророцтвами, на вас чекає лише «Страшний суд».
***
Щоб там не говорили, але все-таки сьогоднішня українська влада дбає про українців. Звичайно, є велика корупція, а десь і зрада, звичайно, не доходять руки до виготовлення своєї сучасної зброї і т. д. Але ж є і успіхи, які не можна не помічати.
Ось згадую 1986 рік, коли влада совка змусила вирубати виноградники, підвищила ціни на алкоголь, а потім взагалі заборонила його продавати, або ж тільки по одній пляшці у руки... І що думаєте, народ здався? Ні. Народ почав пити усілякі рідини, де був хоч натяк на алкоголь, а частина почала нюхати клей, а більш продвинуті почали шукати наркотики, чим різко збільшили прибутки наркодилерів в Україні, а далі і пішло, і поїхало... Одним словом було безглуздя, яке не зменшило кількість тих, хто вживав алкоголь, але різко збільшило кількість тих, хто почав вживати наркотики.
А ось зараз усе не так, усе по уму. Влада дбає про народ. Спочатку ухвалили закон про дозвіл на посіви канабісу, а лише після цього вирішили ухвалити постанову [наразі проект постанови лише винесено для обговорення на сайті Міністерства економіки України – прим. ред] про підвищення цін на алкоголь на 71%... Як все продумано і гуманно, аж душа радіє за чинну владу.
