Що робити з кукілем?

Не багато хто пізнають мудрість 

відречення від себе – 

більшість народжується для того,

щоб боротися і померти...

влад. О. Ведмеденко

Чому заклики до духовного життя не змінюють заскорузлі серця наших казнокрадів та здеградованих політиків? Думаю, таке запитання ставить собі кожна людина, яка багато молиться, займається допомогою Україні та нашим воїнам зокрема. Гадаю, що у своїх дописах я вже описав достатньо механізмів, що допоможуть пробудженню народу через насичення основних потреб людської душі й насичення потреб духа кожного українця зокрема. А чи щось треба робити на фізиці з тими, хто має заскорузле серце і не відступає від своїх поганих діл?

Якось в Євангеліє я знайшов ключ до відповіді і на це запитання. Христос в частині, де вчить молитві своїх учнів, описав, що роблять люди, коли в них є якась проблема на фізиці – вони ЗВЕРТАЮТЬСЯ з ПОСТІЙНІСТЮ до тих, в кого є важелі впливу. І дуже дивно, що ми часто не бачимо буквальної підказки. Якщо проблема на фізиці, то і на фізиці треба знайти, до кого звернутись, і зробити це грамотно (сформувати правильно складений юридичний документ і донести до відповідних структур, згідно з правилами законодавства, що працює в даному середовищі). І тоді все спрацює, коли кількість тих, кому не байдуже, набере хоча би 10% від кількости учасників процесу! А про результат дії такого механізму є ролик на моєму каналі: «Про механізм впливу на виконавчу владу». А то ми часто плутаємо роль молитви, де замість отримати від Богоспілкування пораду, силу та благословення на дію, ми, на початкових ступенях, хочемо сховатись в мушлю благодаті та ізолюватись від світських проблем. 

У нашій ситуації немає нічого гіршого, аніж надмірна надія на Боже Милосердя... що є одним із гріхів. В чому воно полягає? В тому, що обрядова людина хоче обмежити свою допомогу соціуму виключно обрядовими релігійними діями і скинути на Бога всю свою практичну реалізацію в соціальній сфері. Притча про закопані таланти – це не притча про дари Духа! Таланти – це те, що має кожен з нас у вигляді часу, життєвої енергії, практичних вмінь, якими ми або служимо ближнім, або безцільно витрачаємо на гедонізм та догоджання пристрастям, породжених власним егосом. І в цій притчі описано теж те, що скаже їм при зустрічі Добра Податель. Як важливо, щоб не стосувались нас слова «цей народ устами мене почитає та серце їхнє віддалилось від Мене». Я вірю, що в нас буде по-іншому і що ми з вами теж активно долучимось до трансформації нашої держави, кожен у своїй зоні відповідальності. Це уможливить потужна духовна Українська Сила, що походить із ейдетичних сердечних просторів нашого роду та народу...

Можливо, тут і криється відповідь на запитання, чому молитва не допомагає зупинити корупцію та змінити країну? Як можна закликами чи кількісним зверненнями людей змінити серця тих, що мають атрофовану совість і перебувають при владі? Говорю про істоти в людській формі, але без Бога за душею... скористаюсь євангельським терміном: Що робити з кукілем?

Питання не реторичне, бо від форми відповіді залежатимуть практичні кроки кожного, хто почув владику Андрея, Магатму Ґанді, мати Терезу, Івана Павла ІІ, Костянтина Острозького, Шевченка, Балбочана, Шухевича, Івана від Хреста... Ви скажете, що ці люди мають між собою спільного? Бога в серці і практичну допомогу ближнім у соціальному житті!

Питання завжди стоїть у площині: чи не звертаючи увагу на кукіль, ми дійсно вирощуємо пшеницю? Так ми не винищуємо кукіль у власному середовищі, але коли бачимо, як він завдає шкоди, то чи зневірюємось? А що допомагає не впадати в розпуку чи депресію? 

— Бо хіба легко не злитись на зло? 

— Ні! 

— А що допоможе змінити стан безвиходу? 

— «Вирощування пшениці!» (Про те, що не можна віддавати землю ворогам, які нападають чи то зі зброєю в руках, чи то з долярами в міхах, це тема для окремого допису). Бо кожен, хто не формує та не розвиває позитивне середовище, той потенційно себе та майбутнє нашої Країни спрямовує до зневіри та процвітання корупції. Чому корупціонери розвивають свій кукіль? Бо вони самоорганізовані довкола мінусової ідеї й щоденно окроплюють її енергією практичних злих вчинків, казнокрадства та злоби. А чому їм не протиставили нічого донині? Бо не змогли сформувати середовище людей моральних, що насичували б внутрішні потреби духа «понад усе». Лише ті, що мають живу віру, отримують антидот, ЯК ПРОТИСТОЯТИ будь-яким спокусам мінусового. Питання моралі стоїть не в площині сповідування тієї чи іншої релігії, а в площині вміння користатись цим її механізмом так, щоб він на ділі давав тепло та світло ближнім, що тебе оточують. Христос зміг змінити світ практичними ділами свого життя, хоча при житті «його ролики» не мали «мільйони підписників». Зате після відходу деякі з його послідовників мали на «своїх каналах» тисячі добродіїв... Але це сталось лише після того, як ці учні відчули силу Духа Христового між собою і сформували спільну думку та запланували спільну дієву програму... Тому на сторінках даного часопису я спілкуюсь з однодумцями і даю їм практичні  механізми для формування свого поля однодумців, які вірю, що будуть здатні змінити світ на краще.

Питання ж боротьби з негативом є теж на порядку денному, але слід, вивчаючи його природу, зауважити, що він не має творчої сили сам у собі. Насправді «мінус» перекодовує людей, використовуючи особисті слабкості кожного, але не змушує будь-кого стати корупціонером. Його сила в пропозиції, в спокусі, що активізовується лише при прийнятті свобідною волею особи. Для нього головне, щоб люди не включили в собі енергообмін з вищими духовними світами – цього він найбільше боїться і в цьому головна метода нашої боротьби. Гляньте на життєвий приклад деяких наших сучасників – владики Андрея, Олега Ведмеденка, Стефанія (його дописи в рубриці Духовність ви знайдете на сторінках нашого часопису). Їхні свідчення говорять про те, що бюрократична система не всесильна, а моральні принципи – це механізми, живучи якими людина стає ...теж і прозорливою. Адже спочатку треба стати з колін власних залежностей, відчути силу самодисципліни та впливу аскетики на власну свідомість, а згодом, коли буде потреба, Бог може подарувати і розуміння всіх процесів Буття через один з рівнів прозорливості (книга «Крила» О. Асауляк). А до того часу є багато вищезгаданих дороговказів, як допомога в побудові механізмів та програм для ухвалення рішень і спільного руху до позитивних соціальних та духовних змін.