Люди Божі чи раби букви?

Недавно почув сугестію від Ілона Маска, що в колонізації Марсу немає нічого неприроднього чи негуманного, бо різні економічно розвинені країни середньовіччя створювали колонії... та й сама Біблія нібито приймала за природній спосіб розвитку цивілізації, в якій існує рабство. Зрозуміло, що Ілон технократ, а не філософ, але я вирішив відштовхнутись від його думки, бо звідси легше зрозуміти де «свиня зарита». Більшість людей не заглиблюється в суть і трактують сакральні тексти буквально, а не в контексті. Але оскільки Маск сам є прихильником меритократії (служіння в тому, де ти компетентний), тому дозволю собі вчитись в нього того, що стосується штучного інтелекту чи розвитку електромобілів, і дозволю собі відкоректувати його тезу як з точки зору самопізнання, так і з боку онтології. 

Отож, люди не були створені міфічним Деміургом рабами, бо в Старому Завіті чуємо, як Бог попереджав плем’я, що захотіло мати собі «царя як в інших народів», про наслідки, що їх чекатимуть: утиски правд і вольностей, і відраджував їх від цього. Ідея  Бога була сформувати суспільство, котре ходило би напряму перед обличчям Його. (До речі, коли Пилип Орлик був обраний гетьманом без будь-чийого протекторату чи «благословення королів», то і виникла потреба скласти Конституцію для вільних людей незалежної держави, що і дотепер допомагає нам формувати вільну Країну, котра базується на самоврядуванні та народовладді, а не на утисках). Та ж Перша поправка, на яку так часто посилається Ілон, говорить про потребу свобідно висловлюватись на Майдані вільних людей. Вільних, бо рабам не до філософських сентенцій. Тому виправдати рабство Біблією не вийде.

Чому я пов’язую духовний розвиток нашого народу із потребою мати цілісне об’єктивне бачення розвитку всього людства? Мабуть, тому, що питання фомування совісті як головного елементу, що покликана сформувати кожна з релігій світу, є пов’язане напряму зі ставленням людини до помилок минулого та вміння на основі них здобувати та формувати позитивний досвід. Якщо виправдати зло чи в своїй державі чи в інших країнах, то зло від того не зменшиться, а що гірше – нерозкаяне зло приводить до вседозволеності і тиранії. Тому я є противником звинувачення Творця в тому чи іншому тезисі, а завжди маю запитання до перекладачів та тих, що виривають цитати з контексту написаного. А буквальне трактуванна Старого Завіту привело до виникнення багатьох і християнських, і іудейських сект, що людей божих перетворюють на рабів букви.

До речі, в часі вивчення екзегези Старого Завіту ми спирались на німецьку теологічну школу тубінга, в якій є загальновідомо, що в Старому завіті є три типи текстів, сформованих в різний час і перемішаних між собою. Тому в різних книгах Старого Завіту стільки повторів, а часами і часових ляпсусів та заперечень. (Це гароно підкреслено в фільмі «Адвокат диявола», де Біблію, через нерозуміння описаного вище, називає актор збіркою газетних статей.) Це не робить писання менше богомнатхненим, але вчить відділяти кукіль від пшениці. Бо є книги откровень, що передавались усно і мали свій стиль та свою ідейну суть з онтологічним смисловим навантаження. Але в часі формування рукописів писарі  наповнювали їх «нормами та правилами», властивими для їхньої епохи (наприклад, потреба ходити в сандалях чи норми носіння хустини, чи їда бездріжджового хліба...). Але з часом ті, хто відповідали за релігійне життя, вже не племені, а новоствореної держави, почали додавати правила обрядового характеру (так з’явилась норма, що каже спалювати на жертовнику кишки та нутрощі пожертвуваної в храмі тварини, а все відбірне м’ясо віддавати священнослужителям). Тому буквальне та дослівне виконання будь-яких релігійних постулатів без глибинного їхнього розуміння – це і була та пересторога Христа перед закваскою «фарисейською та садукейською», яку дотепер вчиться долати людство… ось уже 2000 років. А коли ми засвоїмо цей урок, нам дасться час напрацювати нове вміння, описане в цьому уривку (властиве внутрішньо вільним людям):

Від Матвія 25

1 А після цього я виллю мій дух на всяке тіло.

 Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати,вашим старим сни будуть снитись, і ваші юнаки будуть бачити видіння.

2 Та й на рабів та на рабинь того часу я виллю мій дух.

3 Я знаки дам на небі й на землі: кров і вогонь, і стовпи диму.

4 Сонце обернеться у пітьму, а місяць у кров - раніше,

 ніж настане день Господній, великий і страшний.

5 І кожен, хто призве ім'я Господнє, спасеться;

Кн.пр.Йоіл 3.1-3

Доречі практика «езіхії», тобто «призивання Імені Бога» тут описана як методика, що реально допомагає в процесі як самоусвідомлення, так і сотеріололгії, і недарма про неї ми говорили дві статті тому. 

Але  тут є ще один важливий акцент – вектор поетапної трансформації всіх веств населення і те, що Бог зробить вільними навіть тих, кого люди ще триматимуть в рабстві. Зауважте, що «видіння, сни і пророцтва» тут розглядаються як паранормальні вміння, що розвинуться в людях для адекватного приготування до дня Господнього, тобто повернення до устрою, в якому Творець і співтворці на Землі зможуть разом реалізовувати програму Едемського розвитку. Ці тезиси для мене є надзвичайно важливими, бо, «будуючи Україну майбутнього», ми маємо описаний проміжний етап, що чекає на наш нарід між моментом «Другого пришестя» і «Страшного суду». Як пише мій наставник О.Асауляк, друге пришестя відбуватиметься в серцях людських, і тому трансформа серця є такою важливою... але про це згодом.

На підтвердження цього тезису: в книзі Йоіла пророк описує час, що передуватиме другому пришестю – описана не відразу духовна трансформа (тобто перехід в тонкоматеріальний Едем, де «Адам» до гріхопадіння існував без шкіряних одеж), але вказано на життя народів у прямій співпраці з Богом на фізичній планеті Земля (бо є вказані конкретні географічі місцини). Звичайно, символізм Сіону завжди присутній і його треба правильно трактувати, щоб не скотитись до буквальної світоглядної позиції «сіоністичного» кшталту. Але факт пророцтва це не послаблює, а підсилює і вказує, що не за дотримання певних обрядів Бог судитиме народи – а за насилля та несправедливість, тобто дію проти совісті.

18 Того часу гори закапають вином солодким, а горби молоком тектимуть, і всі потоки у Юдеї потечуть водою. 

Джерело з дому Господнього проб'ється і зрошуватиме Шіттім-долину.

19 Єгипет румовищем стане, Едом - безлюдним диким краєм за насильство над синами Юди; 

за те, що неповинну кров на їхній землі пролили.

20 Юда ж буде заселений повіки, і Єрусалим від роду і до роду.

21 Я відплачу їхню кров, без кари не залишу. І Господь житиме на Сіоні

Кн.пр.Йоіл 4